Справа № 1-147/2009р.
ВИРОК
Іменем України
27 серпня 2009 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Чернієнка С.А.
при секретарі Даниловій А.Г.,
за участю прокурора Іванова А.О.,
потерпілого та його законного представника ОСОБА_1,
підсудної, її законного представника ОСОБА_2
та захисника – адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася 27 листопада 1994 року у с. Козирка Очаківського району Миколаївської області, є громадянкою України, має початкову загальну середню освіту, є незаміжньою, раніше не судимою, навчається у 9-му класі Козирської ОСОБА_5 ступенів, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі – КК), -
В С Т А Н О В И В :
12 травня 2009 року, близько 13 год. 40 хв., ОСОБА_4, знаходячись неподалік від Козирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що розташована у с. Козирка Очаківського району Миколаївської області, в ході сварки, діючи умисно на ґрунті особистої ворожнечі, нанесла один удар каблуком босоніжки у правий лікоть ОСОБА_6, чим спричинила тілесне ушкодження у вигляді перелому правої ліктівої кістки, що за ступенем тяжкості належить до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 у пред’явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, винною себе визнала повністю та показала, що дійсно 12 травня 2009 року, близько 13 год., неподалік від Козирської загальноосвітньої школи між нею та потерпілим відбулася сварка, в ході якої вона нанесла удар босоніжкою останньому. Удар вона наносила зверху донизу рукою, занесеною вище голови, і прийшовся він каблуком босоніжки у лікоть правої руки потерпілого, після чого останній присів. Наносячи удар, вона намагалася влучити у будь-яку частину тіла потерпілого. У вчиненому щиро кається.
Крім власних показань підсудної, її вина в інкримінованому їй злочині за викладених вище обставин підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в ході судового слідства повідомив, що 12 травня 2009 року, після обіду неподалік від Козирської загальноосвітньої школи між ним і підсудною відбулася сварка, в ході якої підсудна нанесла йому удар босоніжкою. З метою захиститися від цього удару він поставив свою праву руку і той прийшовся каблуком босоніжки у лікоть, внаслідок чого він зазнав тілесного ушкодження у вигляді перелому ліктя правої руки.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 73/66 від 23.07.2009р. (а.с. 46), у потерпілого мало місце ушкодження у вигляді перелому правої ліктівої кістки, яке відноситься до категорії середніх тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров’я.
Таким чином, дослідивши зазначені вище докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні – умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
При призначенні покарання підсудній суд, відповідно до ст. 65 КК, враховує, що вона вчинила умисний злочини середньої тяжкості, її особу, а саме те, що вона раніше не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, та місце навчання, за яким характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставини, що його пом’якшують, – вчинення злочину неповнолітньою особою та щире каяття у вчиненні злочину.
З урахуванням викладеного, та, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 57 та ч.3 ст. 61 КК, покарання у виді виправних робіт та обмеження волі не можна застосувати до підсудної, оскільки вона є неповнолітньою особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, а інших видів покарання, крім позбавлення волі, санкцією ч. 1 ст. 122 КК не передбачено, суд вважає за необхідне призначити підсудній ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, яке вважає таким, що відповідає особі підсудної і тяжкості вчиненого нею злочину.
Між тим, враховуючи, що підсудна ОСОБА_4 має постійне місце проживання та навчання, за місцем проживання характеризується позитивно, є раніше не судимою та вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро покаялася у вчиненому злочині та вибачилася перед потерпілим, суд вважає, що на момент ухвалення вироку вона не потребує застосування покарання, і тому є можливим звільнення її від зазначеного вище покарання на підставі ст. 105 КК, зі застосуванням до неї примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322-324, 333-335, 343 КПК, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 105 КК, ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, обраний щодо засудженої ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили – залишити попереднім.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий