Справа № 2-87,2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Маржиної Т.В.

при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернулася до суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що вступила у шлюб з відповідачем 17 серпня 2007 року. Від даного шлюбу у них 17 червня 2008 року народилася донька ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу буде проживати із нею. Позивачка зазначає, що їхні сімейні відносини не склалися, оскільки відповідач постійно вчиняв сварки, чинив на неї психологічний тиск. В них різні погляди на життя та ведення господарства. З цих підстав вони в липні 2008 року стали проживати окремо. Майнового спору між ними не має. Примирення між ними не можливе.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, при цьому вона пояснила, що подальше збереження сім’ї неможливе: спільного господарства вони не ведуть, сімейних стосунків не підтримують. Також пояснила, що наданий судом час на примирення бажаних результатів не дав – вони не помирилися. Крім того, весь цей час вона перебуває в стані психологічного напруження. ОСОБА_1 не сприймає відповідача як рідну людину, чоловіка. Наполягала на розірванні шлюбу, категорично відмовляється проживати разом із відповідачем  однією сім’єю. Витрати, пов’язані із отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу просила покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, оскільки вважає, що сім’ю можливо зберегти. Однак при цьому визнав, що за наданий судом строк для примирення вони із дружиною не помирилися, з липня 2008 року сімейні стосунки не поновлювали, спільного господарства не ведуть. Визнав, що за час їх спільного проживання із позивачкою у них виникали протиріччя стосовно питань упорядкування спільного життя, ведення сімейного господарства, виховання дитини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 про шлюб серія І-ФП № 029295, виданого відділом РАЦС по м. Первомайську Миколаївської області  слідує, що 17 серпня 2007 року сторони зареєстрували шлюб. 17 червня 2008 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3.

Також встановлено, що через часті конфлікти, відсутність взаєморозуміння, в липні 2008 року подружжя припинило свої шлюбні стосунки, в результаті чого ОСОБА_1 22 вересня 2009 року  звернулася до суду з даним позовом.  В судовому засіданні з’ясовано, що у кожного з подружжя різний світогляд, відношення до сумісного проживання, повна відсутність взаєморозуміння, любові; відповідач повністю ігнорує думку дружини в питаннях організації спільного життя, ведення сумісного господарства, виховання дитини тощо.  Через такі обставини позивачка перебуває в стані психологічного напруження. ОСОБА_1 категорично заперечувала проти продовження їх із ОСОБА_2 сумісного проживання, оскільки вона сприймає відповідача як зовсім чужу людину.

Вжиті судом заходи щодо примирення подружжя, передбачені ст. 111 СК України, результатів не дали. Суд не може прийняти до уваги позицію відповідача стосовно можливості збереження сім’ї, оскільки за шість місяців перебування в провадженні суду даної справи ОСОБА_2 не вчинив жодних дій, направлених на примирення із дружиною.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України  21.12.2007  N 11 «Про практику застосування судами  законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» якщо після закінчення  призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Проголошена Конституцією України охорона сім'ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.  

Повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувавши наявність у подружжя малолітньої  дитини,  інші  обставини життя подружжя, судом встановлено, що між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично припинені шлюбні стосунки, з таких підстав шлюб носить формальний характер, примирення між сторонами, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу між сторонами. Крім того, згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України  шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі в силу ст.ст. 105, 112 СК України.  Шлюб між сторонами слід розірвати, при цьому покласти витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  зареєстрований 17 серпня 2007 року відділом РАЦС по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 310.

Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу в сумі 17 (сімнадцять) грн. покласти на ОСОБА_2, звільнивши від таких витрат ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: