Справа №   2-801/2010 р.                                                                                                                                      

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  05 березня 2010 р.                                                                        Біляївський районний суд

                                                                                                                    Одеської області

в складі : головуючого - судді Андреєва Е.О.

при секретарі   Довженко І.С.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду м.Біляївка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Біляївської державної нотаріальної контори « про повернення право установчих документів на житловий будинок та земельну ділянку « , суд -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся  до суду із позовом  , стверджуючи, що 31.10.2008 року він уклав з ОСОБА_2 договір довічного утримання з передачею останньому у власність житлового будинку з надвірними спорудами в м.Біляївка по вул.О.Кошового,8 та земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, які належали йому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок , виданого виконкомом Біляївської міськради від 05.12.1988 року та державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 311574 від 20.08.2008 року. Рішенням Біляївського районного суду від 19.11.2009 року по справі № 2-2507/2009 р. договір довічного утримання між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано. В даний час позивач звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори з питання повернення йому правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, розташованих  в м.Біляївка по вул.О.Кошового,8, але нотаріус відмовив йому у цьому посилаючись на те, що за вказаним рішенням суду за позивачем було визнано право власності на житловий будинок та земельну ділянку . Посилаючись на те, що за законом у разі розірвання договору довічного утримання відчужувач вправі вимагати повернення переданого  майна. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом і просить його задовольнити.

  Представник відповідача   у судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій позов визнав та просив справу розглянути за його відсутності.

  Вислухавши у судовому засіданні пояснення  позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приймаючи до уваги , що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїхось прав та інтересів, суд вважає вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, відповідно до ст.174 ЦПК України.

 Як встановлено в судовому засіданні , 31.10.2008 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір довічного утримання з передачею останньому у власність житлового будинку з надвірними спорудами в м.Біляївка по вул.О.Кошового,8 та земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, які належали йому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок , виданого виконкомом Біляївської міськради від 05.12.1988 року та державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 311574 від 20.08.2008 року (а.с.9-10). Рішенням Біляївського районного суду від 19.11.2009 року по справі № 2-2507/2009 р. договір довічного утримання між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.8). В даний час позивач звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори з питання повернення йому правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, розташованих  в м.Біляївка по вул.О.Кошового,8, але нотаріус відмовив йому у цьому посилаючись на те, що за вказаним рішенням суду за позивачем було визнано право власності на житловий будинок та земельну ділянку (а.с.7).

   Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами такого захисту можуть бути визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

   Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

    Звертаючись до нотаріуса з питання повернення правоустановлюючих документів на належне йому  майно у зв`язку з розірванням договору довічного утримання, ОСОБА_2 фактично просив відновити його становище, як власника цього майна, яке існувало до укладення договору довічного утримання. Зазначені обставини також визначені і ст.756 ч.1  ЦК України , за якою у разі розірвання договору довічного утримання , відчужував знову набуває право власності на майно, яке ним передане та вправі вимагати його повернення.

   За змістом вказаних норм закону, позивач, як власник належного йому  майна вправі вимагати і повернення правоустановлюючих документів на нього, які зберігаються у Біляївській державній нотаріальній конторі.  

  Керуючись  ст.ст.15,16,391,756 ЦК України,  ст.ст. 10,11,60,130,174 212-215 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

  Зобов`язати Біляївську державну нотаріальну контори повернути ОСОБА_1 правоустановчлюючи документи на належно йому майно, а саме свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Біляївської міськради Одеської області 05.12.1988 року та державний акт на право власності на землю серії ЯЖ № 311574 , виданий Біляївською міськрадою 20.08.2008 року.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України через Біляївський районний суд.

Суддя Біляївського районного суду                                                                           Е.О.Андреєв