Справа № 1-95

                                                     2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року                     Галицький районний суд м.Львова          

у складі: головуючого – судді     Курильця А.Р.

при секретарі         Гаврилюк О.П.

        з участю прокурора Мельник О.П.

                    та захисника           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина ОСОБА_4 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 08.12.2009 року в 13 год., знаходячись в салоні маршрутного таксі № 88 під час проїзду по вул.Городоцькій,83 в м.Львові, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_3, таємно викрали з сумки ОСОБА_5 гаманець вартістю 100 грн., в якому знаходились гроші в сумі 105 грн., дві сім-картки «Лайф» № 220709183374 та № 0808207733422 вартістю 30 грн. кожна, одна сім-картка «Київстар» № 8938003991864593587F вартістю 30 грн., читацький квиток на ім’я ОСОБА_6 вартістю 32 грн., а всього на загальну суму 327 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю, дав показання, що 08.12.2009 року о 9.30 год. зустрівся з ОСОБА_3 біля торгового центру «Скриня». В розмові ОСОБА_3 запропонував йому проїхатися в маршрутному таксі та викрасти щось в когось з пасажирів. Близько 13 год. вони сіли в маршрутне таксі № 88, яке їхало в напрямку цирку на вул.Городоцької, помітили невідому дівчину, яка стояла з сумкою на плечі. Стоячи до дівчини спиною, він закривав огляд пасажирам і дивився у вікно маршрутного таксі, а ОСОБА_3 в той час викрав у невідомої дівчини гаманець з грошима. Після чого вони вийшли з маршрутного таксі поруч з цирком на зупинці і пішли на дитячий майданчик, щоб подивитись скільки грошей у викраденому гаманці, де були затримані працівниками міліції. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав показання, що 08.12.2009 року о 09.30 год. зустрівся з ОСОБА_2, біля торгового центру «Скриня». В розмові запропонував ОСОБА_2  проїхатися в маршрутному таксі та викрасти в когось з пасажирів гроші. Близько 13 год. вони сіли в маршрутне таксі № 88, яке їхало в напрямку цирку на вул.Городоцької, помітили невідому дівчину, яка стояла з сумкою на плечі. ОСОБА_2, стоячи до дівчини спиною, закривав огляд пасажирам і дивився у вікно маршрутного таксі, а він в той час відчинив замок сумочки невідомої дівчини та викрав гаманець з грошима, який поклав собі в рукав куртки, кивнувши ОСОБА_2 і вони вийшли з маршрутного таксі поруч з цирком на зупинці і пішли на дитячий майданчик, щоб подивитись скільки грошей у викраденому гаманці, де були затримані працівниками міліції. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості підсудними у вчиненому злочині, їх винуватість доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив крадіжку - таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Підсудний ОСОБА_3 вчинив крадіжку - таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

    Обираючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних:

ОСОБА_2 -  раніше не судимий, являється інвалідом 2-ї групи, стан здоров»я останнього позитивно характеризується за місцем проживання. Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

ОСОБА_3 - раніше згідно ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудним слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки виправлення і перевиховання підсудних є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану – взяття під варту.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання – 09.12.2009 року.

Вилучені у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 речі (а.с.95) – повернути останнім.

Речові докази по справі (а.с.92) - повернуті потерпілій.

Вилучені у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 105 гривень повернути ОСОБА_5, 4 долари США, 202 гривні звернути в дохід держави (а.с.96-97).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженими в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий                             А.Р.Курилець