Справа № 1-80

                                                     2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року                     Галицький районний суд м.Львова          

у складі:  головуючого – судді     Курильця А.Р.

при секретарі          Гаврилюк О.П.

        з участю прокурора Іваника Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 21.09.2005 року вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області на 8 місяців 10 днів,

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше, згідно ст.89 КК України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 19.10.2009 року в 18.15 год., за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2, перебуваючи в будинку по вул.Л.Українки,16, шляхом пошкодження вхідних дверей квартири №1а, проникли в квартиру, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3, а саме: 2 поліетиленових кулька вапна вагою 5 кг., вартістю 12,50 грн. кожен, шкіряний чоловічий плащ чорного кольору, вартістю 55 грн., пальто чоловіче коричневого кольору, вартістю 65 грн., телефон стаціонарний марки «Панасонік», вартістю 93,75 грн., а всього майна на загальну суму 238,75 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав показання, що 19.10.2009 року вони разом з ОСОБА_2 перебували в будинку по вул.Л.Українки,16. Побачивши, що в квартирі №1а привідкриті двері, він відкрив їх, вибив ногою другі двері, зайшов в квартиру, звідки викрав три поліетиленових кульки з речами, один з яких передав ОСОБА_2 При виході з будинку вони обоє були затримані працівниками міліції.  Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав показання, що 19.10.2009 року вони разом з ОСОБА_1 перебували в будинку по вул.Л.Українки,16. Побачивши, що в квартирі №1а привідкриті двері, ОСОБА_1 відкрив їх, вибив ногою другі двері, зайшов в квартиру, звідки викрав три поліетиленових кульки з речами, один з яких передав йому. При виході з будинку вони обоє були затримані працівниками міліції.  Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості підсудними у вчиненому злочині, їх винуватість доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, крадіжку, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, крадіжку, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

    Обираючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних:

    ОСОБА_1 -  раніше судимий. Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданиз збитків, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

    ОСОБА_2 -  раніше, згідно ст.89 КК України, судимий. Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудним слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки виправлення і перевиховання підсудних є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, вирішуючи питання призначення покарання підсудним, суд враховує обставини вчинених злочинів, обсяг викраденого майна, дані про особу підсудних, а саме те, що підсудні щиро розкаялися у вчиненні злочину, активно сприяли його розкриттю, відшкодували завдані злочином збитки. Тому суд приходить до висновку, що наведені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і визнає за можливе застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ст.69 КК України, призначивши їм покарання за ч.3 ст.185 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті КК України, за якою кваліфіковано їхні дії.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання з врахуванням ч.1 ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання з врахуванням ч.1 ст.69 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану – взяття під варту.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання – 21.10.2009 року.

Речові докази по справі (а.с.77) - 2 поліетиленових кулька вапна, шкіряний чоловічий плащ чорного кольору, пальто чоловіче коричневого кольору, телефон стаціонарний марки «Панасонік», які знаходяться в камері схову Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області повернути потерпілому ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області солідарно 300,48 грн. судових витрат за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженими в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

    Головуючий                             А.Р.Курилець