Справа № 1-77

                                                     2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                     Галицький районний суд м.Львова          

у складі:  головуючого – судді     Курильця А.Р.

при секретарі         Гаврилюк О.П.

        з участю прокурора Мельник О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, студента будівельного факультету Львівського технічного коледжу, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18 жовтня 2009 року в 06 год., знаходячись в квартирі №15 на вул.Франка,43 в м.Львові наніс потерпілому ОСОБА_2 руками декілька ударів по спині, спричинивши останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №2882 від 30.10.2009 року відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довго тривалого розладу здоров»я.

Підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав показання, що 18 жовтня 2009 року в 06 год., знаходячись в квартирі №15 на вул.Франка,43 в м.Львові він намагався розборонити батька та брата, внаслідок чого завдав батькові ОСОБА_2 декілька ударів по спині. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості підсудними у вчиненому злочині, їх винуватість доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.

    Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: раніше не судимий. Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

    Головуючий                             А.Р.Курилець