Справа № 2-344/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 лютого 2010 року Ленінський районний суд м.Луганська в складі:

головуючого судді Попової О.М.,

при секретарі Жданової Ю.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом де просить визнати за ним право власності у порядку спадкування на земельну ділянку, площею 0,0832 га розташовану на території Ленінського району м. Луганська у садовому товаристві «Мічурінець», яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити їх.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Представник Управління комунальним майном Луганської міської ради в судове засідання не з’явився до початку розгляду справи надав суду заяву де просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, заяву яка надійшла від представника Управління комунальним майном Луганської міської ради доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка по справі ОСОБА_2 є моєю рідною сестрою.

Їхні батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали на праві власності по 1/3 частини кожний у квартирі № 271 у будинку № 27, розташованого по вул. Коцюбинського у м. Луганську. Відповідачка також мала 1/ 3 частину на праві власності у цієї квартирі та проживала разом з батьками. Також  ОСОБА_3І, на праві власності мав земельну ділянку у садовому товаристві «Мічуринець», сад № 18, площею 0,0832 га, що підтверджується державним актом про право власності на землю (а.с. 14).

07 березня 2003 р. ОСОБА_3 помер ( копія свідоцтва про смерть 1-ЕД №377259 від 10 березня 2003 року ). Ще за життя він залишив заповіт, у якому належну йому 1/3 частку квартири № 271 у б. №27 розташованої по вул. Коцюбинського у м. Луганську, залишив відповідачці ОСОБА_2

10 жовтня 2003 р. відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину квартири , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.13).

Їхня мати - ОСОБА_4, яка була непрацездатна за віком на час відкриття спадщини   та мала право на обов'язкову частку у спадковому майні, відмовилася від свого права на користь відповідачки ОСОБА_2

На земельну ділянку заповіту не було, тому право на спадкування повинно було здійснюватися по закону.

Відповідно вимог ст. 529 ЦК України ( у редакції 1963 р. ) спадкоємцями першої черги у рівних частинах є подружжя, діти та батьки померлого.

Позивач, як син спадкодавця, є спадкоємцем його майна у вигляді земельної ділянки.

Заяву до нотаріальної контори, про прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки, позивач не надавав. По домовленості з відповідачкою ОСОБА_2 позивач користувався нею ще при житті батька з 2000 р., коли він захворів та не мав можливості доглядати її. Мати позивача та відповідачка ОСОБА_2 теж заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надали.

На час складання цих правовідносин діяв Цивільний Кодекс 1963 р. та відповідно вимог ст. 549 прийняття частини спадщини означає прийняття спадщини у цілому.

Рішенням зборів членів садового товариства «Мічурінець» від 12 липня 2003 р. (протокол №2 ) позивача було прийнято до членів товариства та надана у користування земельна ділянка № 18, площею 0,083 га. Таким чином, відповідно положень ст. 549 ЦК України (у редакції 1963 р. ) позивач теж фактично прийняв спадщину, яка залишилася від батька.

23 листопада 2008 р. померла їхня мати - ОСОБА_5. Після її смерті відповідачка ОСОБА_2 не зверталася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тому позивач у липні 2009 р. надав до 4-ї Луганської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Використовуючи земельну ділянку після смерті батька, позивач вважав що таким чином прийняв спадщину, а оформити документи у нотаріальної контори можливо пізніше. Відповідачка ОСОБА_2 на той час не пред'являла прав на спірне майно.

11 липня 2009 р., державним нотаріусом 4-ї Луганської державної нотаріальної контори, прийнята постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії по заяві позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у садовому товаристві « Мічурінець». Підставою для відмови вказані наступні обставини - пропуск позивачем шестимісячного строку для надання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини; відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом за частину майна та на час смерті спадкодавця разом з ним мешкала, що посвідчено довідкою з місця проживання; прийняття спадщини у частині є свідоцтвом про прийняття спадщини у цілому. Тому для встановлення права власності на спірне майно позивачу потрібно звернутися до суду. Тому про своє порушене право позивач дізнався у липні 2009 р.

Відповідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно вимог ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Позивач використовує земельну ділянку по призначенню. Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги.

Відповідачка ОСОБА_2 також як і позивач є спадкоємцем першої черги. Не заперечує проти користування мною земельної ділянки, але ніякої заяви до нотаріальної контори не надає та позивач не можу оформити спадщину.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст.529, 549 ЦК України (у редакції 1963р.), ст. ст. 1225, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    П озов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку

задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на земельну ділянку, площею 0,0832 га розташовану на території Ленінського району м. Луганська у садовому товаристві «Мічурінець», яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_3.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганській області через Ленінський місцевий суд м.Луганську протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя ___________________________