Справа № 2-526/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.

при секретарі Грабар Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2,  про  поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу  до відповідачів відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2, посилається на те, що наказом № 819 від 7 вересня 1981 р. її переведено зі школи № 14 у СШ № 16 м. Дрогобич на посаду вчителя української мови та літератури.

Оскільки школу готували до відкриття,  то вона на прохання адміністрації пропрацювала усю відпустку щоб підготувати школу до відкриття.

Під час навчального процесу вона разом з батьками учнів оформляла кабінети, не жалкувала часу для добробуту школи.

В школі вона пропрацювала до 30 листопада 2009 р, тобто 28 років.

До 2009 р. вона не мала жодних порушень трудової дисципліни та стягнень.

З приходом на посаду директора школи п. Крайчик почали виникати непорозуміння з тижневим навантаження, вперше це сталося в серпні 2008 р. коли їй дали п’ять годин тижневого навантаження, тому за захистом свого порушеного права вона зверталась до міського відділу освіти.

У березні 2009 р. працівником відділу освіти ОСОБА_3 проводилась перевірка журналів класу № 5 та виявили помилку при виставленні оцінок за контрольну роботу від 4 листопада 2008 р., тому за поданням директора школи їй оголосили догану.

Вона визнала цей недолік, що був її помилкою, тому догану не оскаржувала.

При поділі навантаження на 2009-2010 навчальний рік  їй не виділили годин, в той час як іншим вчителям виділили  по 13-17 годин, а проти її прізвища було поставлено «)»годин, що підтверджується протоколом засідання методичного об’єднання учителів української мови та літератури від 21 травня 2009 р.

На цьому засіданні директор школи ОСОБА_4 говорив з нею роздратованим тоном, грубо, так само себе поводила завуч школи ОСОБА_5

Тоді їй дали зрозуміти, що вона небажаний вчитель, що підтвердилось в серпні 2009 р., коли вона підходила до директора школи з приводу педагогічного навантаження, авін відмовляв їй, що змусило її звернутись  з цього приводу до міського відділу совіти, де їй запропонували 2 години на тиждень,  тому на початку навчального року вона вимушена була звернутись до обласного відділу освіти, після чого їй встановили навантаження 7,5 години на що вона погодилась.

12 жовтня 2009 р. в школі перевірялись журнали і зошити працівником відділу освіти п. Олексюк, яка склала акт, який абсолютно не відповідає справжньому стану справ, про що вона написала у пояснюючій записці директору, а оскільки вона не була згідна з актом, то не підписала його.

Завуч школи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 затіяли з нею сварку, довели її до сильного нервового стресу, під час якого вона написала заяву про звільнення з роботи, так як зрозуміла, що на неї почалось гоніння і приниження її як вчителя та людини.

Через день після цього випадку вона отримала напад стенокардії і була госпіталізована у реанімаційне відділення лікарні, де перебувала на лікуванні з 14 по 23 жовтня 2009 р., після лікування стан її здоров’я покращився і вона відкликала свою заяву про звільнення з роботи., передавши її відповідачу 19 жовтня 2009 р.

Під час її хвороби була нарада вчителів на якій директор з обуренням на подану нею заяву заявив, що ці події будуть продовжені.

Вона зрозуміла, що ОСОБА_4 дуже хоче щоб вона звільнилась з роботи, що він цього давно чекає.

Коли після закінчення лікування вона вийшла на роботу, то довідалась, що директор подав подання у профком з проханням дати згоду на звільнення її з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором.

27 листопада 2009 р. відбулось засідання профспілкового комітету де сім членів профспілкового комітету  проголосували за звільнення її з роботи не маючи для цього жодних підстав.

27 листопада 2009 р. по відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради видано наказ № 515 про звільнення її з роботи з 30 листопада 2009 р. за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків – ст. 40 п. 3 КЗпП України.

З цим звільненням вона не погоджується, вважає його незаконним, оскільки воно проведено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки ст. 40 п. 3 КЗпП України передбачає, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органа може бути розірвано за «систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, вона за 28 років робот в школі мала єдину догану, накладену наказом № 83 від 31 березня 2009 р. на підставі перевірки від 13 березня 2009 р., після цього до неї заходи дисциплінарного стягнення не застосовувались, тому в її діях немає систематичного невиконання своїх службових обов’язків, оскільки система це є більше двох разів, відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни може застосовуватись тільки одне стягнення, проте до неї за одне порушення застосували два стягнення, оголосили догану та звільнили з роботи,

Просить поновити її на роботі та стягнути з відповідача в її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що вона погоджується з наказом про накладення на неї дисциплінарного стягнення в березні 2009 р., при перевірці ОСОБА_3 не об'єктивно поставилась до неї, оскільки вона перевірила всі зошити учнів, але недоліком було лише те, що вона не виставила оцінки за кожну роботу, а виставила тільки місячну оцінку, вона не знала, що зошити повинні перевірятись два рази на тиждень, хоча знала, що кожна робота учня повинна оцінюватись вчителем, проте цей недолік не вплинув на роботу школи, за перевірку зошитів вона отримувала заробітну плату.

Вважає таке ставлення до неї з боку адміністрації упередженим і воно викликане тим, що вона скаржилась на дії адміністрації, коли її не атестували на 2009-2010 навчальний рік.

Вона була присутня на засіданні профспілкового комітету де розглядалось подання адміністрації про дачу згоди на звільнення її з роботи, всі члени профкому проголосували про дачу згоди, вона з 13 жовтня по 10 листопада була відсутня на роботі через тимчасову непрацездатність, що підтверджується листком непрацездатності, а після виходу на роботу її звільнили з роботи.

Представник відповідача відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 протягом останнього часу неналежно ставилась до виконання своїх трудових обов’язків, тому поступали скарги на неї, в березні 2009 р. за неналежне виконання своїх трудових обов’язків на неї було накладено дисциплінарне стягнення, в жовтні 2009 р. методист відділу освіти проводила перевірку роботи вчителів, які мали проходити атестацію, серед них була позивач ОСОБА_7, під час перевірки було виявлено, що в порушення чинних вимог ОСОБА_1 не робить перевірку робочих зошитів учнів, хоча повинна це робити два рази в тиждень, оскільки отримує за це заробітну плату, в зошитах були відсутні оцінки за роботи, а в журналі ці оцінки були виставлені, це порушення зафіксовано в акті перевірки, з приводу виявленого порушення ОСОБА_1 дала письмове пояснення, тому адміністрація прийняла рішення про звільнення ОСОБА_1 з робота за друге протягом року порушення трудової дисципліни, яке полягало у неналежному виконання трудових обов’язків, що негативно впливало на навчальний процес.

Представник Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16 ОСОБА_4 вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, пояснив суду, що в березні 2009 р. за неналежні оцінку контрольних робіт учнів, яка полягала у невідповідності оцінок виставлених в зошитах оцінкам виставленим у журналі, частина оцінок була завищеною, а частина заниженою,  тому до неї було застосовано дисциплінарне стягнення в виді догани, ОСОБА_1 ознайомлена з наказом і не оспорювала його.

12 жовтня 2009 р. інспектор відділу освіти перевіряла роботу вчителів школи, які підлягали атестації, серед них була і позивач, під час перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 не перевіряє робочі зошити учнів, не виставляє оцінки за виконані роботи, хоча це входить в її обов’язки, так як вона отримує за це заробітну плату і повинна перевіряти зошити не менше двох разів в тиждень, хоча в класному журналі вона виставила оцінки.

 Твердження позивачки про предвзяте ставлення до неї є безпідставним, оскільки у зв’язку з зменшенням учнів зменшилось педагогічне навантаження в школі, тому жоден вчитель української мови та літератури не має повного тижневого навантаження.

Дисциплінарні стягнення на позивачку накладались раніше, так до неї застосовувалось дисциплінарне стягнення попереднім директором школи за вчинені прогули, про що свідчить наказ № 40 від 21 червня 1983 р.

ОСОБА_1 неналежно ставилась до своїх обов’язків, що викликало нарікання учнів та батьків.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що наказом № 83 від 31.03.2009 р. до позивача ОСОБА_1 застосовувалось дисциплінарне стягнення в виді догани за порушення трудової дисципліни, з яким вона ознайомлена, з витягу з протоколу засідання профспілкового комітету СШ № 16 від 26.11.2009 р. вбачається, що профспілковий комітет одноголосно дав згоду на звільнення ОСОБА_1 з робот за систематичне порушення трудової дисципліни,  з оглянутого наказу № 515 від 27 листопада 2009 р. вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків, на підставі акту перевірки від 12.10.2009 р., з оглянутої доповідної № 0-24 від 13.03.2009 р. директора школи вбачається, що вчитель ОСОБА_1 при оцінці контрольної роботи учнів  виявлено невідповідність оцінок, виставлених в зошитах оцінкам, виставленим в журналі, оцінки співпадають лише у двох учнів, а 14 учням оцінки завищено, 4 учням оцінки занижено, робота одного учня не перевірена, з письмового пояснення ОСОБА_1 вбачається, що вона визнала свою вину у виявленому порушенні, з письмового пояснення ОСОБА_1 від 24.11.2009 р. вбачається, що вона визнала, що не виставила оцінки за кожну роботу учнів,оте виставила загальну оцінку за місяць, та посилається, що цей недолік не загрожує знищенням освіти в Україні, з оглянутого акту перевірки ведення робочих та контрольних зошитів вчителем ОСОБА_1 від 12.10.2009 р. вбачається, що під час перевірки виявлено ряд порушень, робочі зошити не перевіряються відповідно до вимог, в окремих зошитах роботи перевірені, помилки підкреслені, але оцінки за жодну з робіт не виставлені, в класних журналах виставлені оцінки, які відсутні в зошитах, майже у всіх учнів.

 роботи на даному підприємстві, їй іншу роботу адміністрація не пропонувала, незважаючи на те, що профспілковий комітет підприємства не дав адміністрації згоди на її звільнення з роботи.

За час роботи з 1985 р. вона не мала жодних дисциплінарних стягнення, а тільки заохочення по роботі, характеристика, яка є в м матеріалах справи, є необ’єктивною, оскільки її склала особа, яка не мала права складати характеристику і яка не законно приватизувала частину приміщення каси, а тому трудовий колектив за її ініціативою виступав проти такої приватизації.

Просить поновити її на роботі і стягнути з відповідача в її користь  заробітну плату за час вимушеного прогулу з 5 квітня 2007 р. по день поновлення на роботі в сумі

Представник відповідача ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що позивачка належним чином була попереджена про наступне звільнення з роботи, незважаючи на те, що профспілковий комітет не дав згоди на звільнення позивачки з роботи адміністрація вимушена була провести звільнення, так як відбулось скорочення штату і посада бухгалтера, яку займала  ОСОБА_9 була скорочена, а інших вакантних посад не було, тому позивачці не пропонували іншу роботу, за час роботи дисциплінарні стягнення на позивачку не накладались.

Після звільнення позивачки з роботи на посаду старшого касира була переведена ОСОБА_10, яка до цього працювала касиром, а ОСОБА_11 була переведена з посади агента  з організації і обслуговування авіаперевезень на посаду касира, чому дані посади не були запропоновані позивачці він пояснити не може.

Третя особа ОСОБА_12 в судове засідання не з’явився, оскільки звільнений з підприємства.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він обіймає посаду голови профспілкової організації Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії”, в лютому 2007 р. адміністрація підприємства зверталась з поданням про дачу згоди на звільнення позивачки з роботи у зв’язку з скороченням штату, на своєму засіданні профспілковий комітет не дав згоди на звільнення позивачки з роботи, оскільки ОСОБА_9 мала великий досвід роботи і була кваліфікованим спеціалістом, вона робила багато для збереження підприємства, агентство не може працювати без бухгалтера, а також вона є єдиним годувальником сім’ї, має дитину інваліда. За час роботи ОСОБА_9 зарекомендувала себе з виключно позитивної сторони і не мала жодних стягнення, видана на неї характеристика не відповідає дійсності, вона написана ОСОБА_14, яка незаконно приватизувала частину приміщення проти чого виступала ОСОБА_9

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази: наказ № 255/к від 4 квітня  2007 р. згідно з яким позивачку звільнено з роботи з 5 квітня 2007 р. у зв’язку з скороченням чисельності працівників та оптимізацією кадрового складу ДАП „Львівські авіалінії” на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України, підставою для видачі даного наказу вказано: подання адміністрації до голови профспілкового комітету, попередження про скорочення, копія звітну про вивільнення працівників форма 4-ПН, який підписано В.О. генерального директора ОСОБА_12.

Згідно з випискою з рішення профспілкового комітету № 10 від 20 березня 2007 р. вбачається, що профспілковий комітет слухав питання про скорочення чисельності  працівників ДАП „Львівські авіалінії” і не дав згоди на звільнення з роботи бухгалтера ОСОБА_9 у зв’язку з порушенням адміністрацією вимог ст. 42 КЗпП України.

З оглянутого висновку МСЕК від 25 січня 1999 р. вбачається, що ОСОБА_15 Михайлвна,ІНФОРМАЦІЯ_1 визнана інвалідом другої групи з дитинства по життєво.

З оглянутої довідки № 71 від 22 лютого 2007 р. вбачається, що ОСОБА_15 навчається на платному відділенні коледжу статистики з відривом від виробництва, стипендії не отримує, плата за навчання за один рік становить 1500 гривень.

З оглянутих особових карток вбачається, що ОСОБА_9 працювала у відповідача з 4 січня 1985 р. на посаді старшого касира, а з 10 червня 1996 р. була переведена на посаду бухгалтера-контролера, а з 22 липня 2005 р. переведена на посаду бухгалтера, ОСОБА_10 працює у відповідача з 1974 р., з липня 2005 р. була переведена на посаду касира, а 28 квітня 2007 р. була переведена на посаду старшого касира, ОСОБА_11 працює у відповідача з  21 серпня 1985 р., до 28 квітня 2007р. працювала на посаді агента з організації і обслуговування авіаперевезень,  а з 28 квітня 2007 р. переведена на посаду касира квиткових кас.

З цих особових карт вбачається, що всі перелічені особи мають середню освіту, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 мають чоловіків, ОСОБА_11 має повнолітнього сина і неповнолітню дочку, а ОСОБА_10 має повнолітню дочку.

Даючи оцінку дослідженим доказам суд приходить до переконання, що вимоги ОСОБА_9 підставні і  підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що вона маєна утриманні дочку інваліда другої групи, а відповідно до вимог ст. 184 КЗпП України ом чотири посади сторожів скорочено, а тому адміністрація відповідача пропонувала позивачці перевід на іншу роботу, проте позивачка відмовилась від переводу, а також відмовилась здати тести на її придатність виконувати роботу охоронця заводу,  твердження позивачки, що відповідач прийняв на її місце інших осіб є безпідставним, оскільки відповідно з наказами дані особи прийняті на роботу охоронцями, а не сторожами, звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог ст. 40 ч. 1   п.1 та ч. 2, а також ст. 43 КЗПП України, а тому суд не вбачає підстав для її поновлення на роботі.  

Оскільки дії відповідача при звільненні позивачки з роботи були правомірними, то немає підстав для стягнення  з відповідача в користь позивачки заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 40 ч. 1 п.1, ч 2, 43 КЗпП України суд, -

                                                      В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові ОСОБА_9 вни до ВАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів” про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви.

Суддя

Справа № 2-526/10

У Х В А Л А

судового засідання

25 лютого 2010 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.

при секретарі Грабар Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2 про  поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу  до відповідачів відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження в справі, оскільки вона відмовляється від позову.

Представник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_6, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16 ОСОБА_4, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2 не заперечують проти задоволення клопотання позивача.

Заслухавши думки учасників судового розгляду суд приходить до переконання, що клопотання позивача ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки воно  не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиї законні права і інтереси.

Позивачеві роз’яснено зміст ч. 3 ст. 206 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 168, 205 ч. 1 п.3 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Прийняти відмову від позову позивача ОСОБА_1 та закрити провадження в справі за її позовом до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 16, третя особа без самостійних позовних вимог начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради ОСОБА_2 про  поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про її апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення, з наступною подачею апеляційної скарги протягом десяти днів. Через Дрогобицький міськрайонний суд.

Суддя