Судове рішення #8175336

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2010 року                              Справа № 2а-1855/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Потолової Г.В.

                              суддів – Захарчук Н.В.

                                                  – Букіної Л.Є.

при секретарі – Івановій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 в інтересах кандидата на пост Президента України ОСОБА_3  до Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 про визнання неправомірною бездіяльності ОВК ТВК №28 та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05.02.2010 року Довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 до Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 з проханням визнати неправомірною бездіяльність Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 щодо негайного не надіслання заяви  до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування та зобов’язати відповідача негайно надіслати заяву до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування, а також, в подальшому утримуватися від вчинення протиправної бездіяльності та дій спрямованих на порушення чинного законодавства про вибори Президента України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про час та місце його проведення відповідно до ч.10 ст.172 КАС України, що підтверджується нявною в матеріалах справи телефонограмою (факсограмою).

Відповідно до ч.12 ст.172 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

За наведених обставин, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме і лише у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст.ст.3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 є суб'єктом виборчого процесу відповідно до приписів ст.12 Закону України «Про вибори Президента України».

Відповідно до ст.100 Закону України «Про вибори Президента України» та ст.172 КАС України суб'єкт виборчого процесу має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, окремого члена виборчої комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2010 року позивач звернулась до Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 із заявою від 04.02.2010 року щодо порушень вимог частини шостої статті 64 Закону України «Про вибори Президента України».

На її думку порушення полягають у тому, що з лютого 2010 року в продаж вийшла газета «ЛИЦА» за № 9 (615), видавник – ПП «Авеню», реєстраційне посвідчення КВ№6285 від 04.07.2002 року, адреса редакції: 49038, м.Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 57/10, на сторінках 12, 13, 14 якої надруковано Графіки підвезення виборців до виборчих дільниць 07 лютого 2010 року, АНД району м.Дніпропетровська, Індустріального району м.Дніпропетровська, Самарського району м.Дніпропетровська, Жовтневого району м.Дніпропетровська, Бабушкінського району м.Дніпропетровська, Кіровського району м.Дніпропетровська, Красногвардійського району м.Дніпропетровська, Ленінського району м.Дніпропетровська.

Як зазначає позивач, друк таких графіків та надання транспортних засобів не відповідають вимогам Закону України «Про вибори Президента України», надалі Закону, а саме: відповідно до ст.37 Закону витрати на підготовку та проведення виборів
Президента України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету
України та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України. Тобто, Закон
забороняє використання будь-яких джерел фінансування виборів, окрім зазначених в ст.37 Закону.

В своїй заяві до відповідача позивач ставить питання: за рахунок яких коштів було проведено розрахунок за опублікування вищенаведеної рекламної інформації в газеті «ЛИЦА»;

за рахунок яких коштів буде проведено оплату послуг перевізників в день голосування 07 лютого 2010 року; хто є ініціатором даної акції, зазначаючи при цьому, що Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено такі послуги, як підвезення виборців до виборчих дільниць.

Також, у заяві до відповідача позивач наполягає, що такі дії є прямим порушенням ст.64 Закону, згідно якої забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Закон визначає такі дії, як підкуп виборців, наслідки чого
визначені в ст.56 Закону. Отже, позивач вважає, що в даному випадку замовник такої послуги, як підвезення виборців на виборчі дільниці, фактично проводить агітацію за свого кандидата в Президенти України і такі дії супроводжуються наданням транспортних послуг і є прямим підкупом виборців.

Розглянувши подану Довіреною особою кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 заяву за вхідним №577 від 04.02.2010 року, відповідачем за підписом голови Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 надано відповідь, що виділені державні кошти для публікації у СМІ є обмеженими і призначені згідно статей бюджету для публікації меж дільничних виборчих комісій та складу дільничних виборчих комісій.

Також, відповідачем по справі у відповіді позивачу зазначено про постанову Центральної виборчої комісії від «08» грудня 2009 року №432 про порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, в якій вказано про те, що до Окружних виборчих комісій або до суду оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, окремого члена дільничної виборчої комісії згідно з частиною другою статті 104 Закону України «Про вибори Президента України».

Крім того, відповідач вказав, що до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників - за місцезнаходженням засобу масової інформації, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, у порядку, передбаченому статтею 174 Кодексу адміністративного судочинства України та, за висновком викладеного, вказав позивачу на необхідність звернення до суду для вирішення поставленого питання по суті на підставі Закону України «Про вибори Президента України» та постанови Центральної виборчої комісії від «08» грудня 2009 року №432.

Не погодившись з таким вирішенням відповідачем заяви позивача, остання звернулася за захистом прав та інтересів до суду.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до приписів частини 19 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України» у разі надходження до Центральної або окружної виборчої комісії заяви, скарги щодо порушень вимог частин третьої, шостої, десятої-вісімнадцятої цієї статті відповідна виборча комісія негайно надсилає цю заяву чи скаргу до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України. Однак, станом на 05.02.2010 р. вищезазначена заява не була надіслана Відповідачем до відповідних правоохоронних органів, як того вимагає чинне законодавство про вибори Президента України. Та крім того, відповідачем запропоновано звернутись до суду для вирішення питань зазначених у заяві.

Вказаний факт, на думку позивача, свідчить про бездіяльність Окружної   виборчої   комісії територіального виборчого округу № 28.

При цьому позивач вважає, що така бездіяльність Відповідача порушує законодавство про вибори Президента України, та може в подальшому перешкоджає встановленню дійсного волевиявлення громадян України під час виборів Президента України, обмежує встановлене законом право на звернення суб'єктів виборчого процесу із скаргами та заявами до окружних виборчих комісій та порушує строки розгляду цих заяв, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів виборчого процесу.

З урахуванням викладеного,     наявних у справі матеріалів, пояснень позивача та наданих доказів, при розгляді даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про вибори Президента України», яка визначає систему виборчих комісій, повноваження окружної виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Президента України поширюються на територію відповідного територіального виборчого округу.

Статус виборчих комісій визначено ст.22, а повноваження окружної виборчої комісії – ст.26 Закону України «Про вибори Президента України».

Відповідно до ч.19 ст.28 Закону України «Про вибори Президента України» члени відповідної виборчої комісії мають право приймати документи, заяви і скарги, що надійшли до окружної та дільничної виборчих комісій. Усі документи, заяви і скарги реєструються в окружних та дільничних виборчих комісіях у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем надано відповідь на заяву позивача, суд приходить до висновку що у позивача відсутні підстави стверджувати про бездіяльність Окружної   виборчої   комісії територіального виборчого округу № 28, оскільки запитання, які ставляться позивачем у заяві відповідачу, за своїм змістом стосуються та адресовані засобам масової інформації, де надрукована оспорювана стаття, зокрема, автору (авторам) статті.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що у судовому засіданні позивач, на запитання головуючого, підтвердила, що вона, як довірена особа кандидата на пост Президента України, також має право на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про захист відповідних прав та інтересів, але за власним бажанням не скористалася цим правом.

Одночасно слід зазначити, що в своїй заяві до відповідача Довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 ставить питання щодо проведення Окружно виборчою комісією територіального виборчого округу № 28 перевірки викладених фактів та прийняття заходів згідно вимог Закону України «Про вибори Президента України», про що повідомити її не пізніше дня отримання даної заяви.

Однак, з наявних у справи доказів вбачається, що Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 28 вжито заходи відповідно наданих Законом України «Про вибори Президента України» повноважень.

Що стосується не виконання вимог частини 19 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України», а саме не надіслання негайно заяви, щодо порушень вимог частини шостої статті 64 Закону України «Про вибори Президента України», яка була отримана Відповідачем 04.02.2010 року, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно приписів частини 19 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України» у разі надходження до Центральної або окружної виборчої комісії заяви, скарги щодо порушень вимог частин третьої, шостої, десятої - вісімнадцятої цієї статті відповідна виборча комісія негайно надсилає цю заяву чи скаргу до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України. Про результати перевірки та вжиті заходи правоохоронні органи повідомляють відповідну виборчу комісію у триденний строк з дня надходження заяви або скарги.

Частина 3 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України» передбачає, що поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

Однак, позивачем не надано доказів щодо поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. Отже норма цієї частини статті 64 Закону України «Про вибори Президента України» не може бути застосована при розгляді заяви позивача.

Частина 6 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України» визначає, що забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата або згадуванням його імені, вважається підкупом виборців, зазначеним у пункті 1 частини третьої статті 56 цього Закону.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що нею мається на увазі саме термін - «послуги».

Однак таке обґрунтування вимог позивача не може судом вважатися вірним, оскільки в ч.6 ст.64  Закону України «Про вибори Президента України» мова йдеться саме про фактичне проведення передвиборної агітації шляхом надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей.

Але в даному випадку позивачем ставиться питання про той факт, що тільки може відбутися.

Таким чином, при розгляді справи суд враховує, що обставини, викладені позивачем у заяві до відповідача щодо надання послуг перевезення, не мали місце, не відбулись та невідомо чи відбудуться взагалі.

Викладені обставини позивач підтвердила і під час надання пояснень у судовому засіданні.

Отже, суд не має повноважень щодо встановлення факту на майбутнє, а відповідно до покладених на нього повноважень, лише перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, з наданого позивачем у судовому засіданні примірнику газети «ЛИЦА» за № 9 (615) від 03.02.2010 р. взагалі не вбачається суб’єкт (замовник) такого перевезення.

Що стосується частин 10-18 статті 64 Закону України «Про вибори Президента України», які відповідно визначають:

- включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів кандидатів на пост Президента України або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така;

- заборону переривати передачі передвиборних програм кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які їх висунули, рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями;

- заборону проведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України;

- засобам масової інформації усіх форм власності, що діють на території України, заборону протягом останніх п'ятнадцяти днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України;

- заборону розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, політичної реклами та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху;

- кандидатам на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), заборону залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації;

- заборону виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск;

- проведення активної агітації (публікація агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти кандидатів на пост Президента України) та розповсюдження політичної реклами з часу припинення передвиборної агітації забороняється. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів чи дню повторного голосування, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- заборону оприлюднення в день виборів результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення; суд взагалі не вбачає наявності будь яких фактів, які б свідчили про наявність жодної з обставин в перелічених частинах статті 64 Закону України «Про вибори Президента України».

Оскільки позивачем в адміністративному позові ставиться питання про бездіяльність відповідача, яка полягає в порушенні вимог ч.19 ст.64 Закону України «Про вибори Президента України», суд дійшов висновку про невідповідність викладених фактів фактичним обставинам.

Що стосується вимог позивача щодо зобов'язаня відповідача в подальшому утриматися від вчинення протиправної бездіяльності та дій спрямованих на порушення чинного законодавства про вибори Президента України, як вже зазначено вище, суд не має повноважень щодо встановлення факту на майбутнє, а відповідно до покладених на нього повноважень, лише перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані позивачем у судовому засіданні пояснення та докази, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутні ознаки бездіяльності, а вимоги та свідчення позивача спростовані матеріалами справи та наданими у судовому засіданні поясненнями.

Таким чином, позовні вимоги Довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 172, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 ОСОБА_4 в інтересах кандидата на пост Президента України ОСОБА_3  до Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №28 про визнання неправомірною бездіяльності ОВК ТВК №28 та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити повністю .

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Головуючий суддя                                               Г.В.Потолова

Суддя                                                   Н.В.Захарчук

Суддя                                                   Л.Є.Букіна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація