ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.07.06р. | Справа № А23/89 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області представник позивача: Земляний Олексій Юрійович, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області
до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області
про визнання протиправними та скасування повідомлення- рішення № 0000362301/0 від 05.10.05, № 0000362301/1 від 31.10.05, № 0000362301/2 від 11.01.05, винесені Орджонікідзевською ОДПІ Дніпропетровської області
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Бугайцова Н.В. дов. від 14.02.06 №25-160 представник
Кобзяк Р.Б. дов. від 22.09.05 ю/к 1 категорії
Земляний О.Ю. дов. від 12.01.06 №25-15 представник
Від відповідача Мотрончук А.П. дов. від 17.03.06 №2006/10-023 начальник юр.відділу
Давиденко С.В. дов. від 29.06.06 №4425/10/023 заступник начальника ОДПІ
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлений позов про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень № 0000362301/0 від 05.10.05, № 0000362301/1 від 31.10.05, № 0000362301/2 від 11.01.05, винесених Орджонікідзевською ОДПІ Дніпропетровської області про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 788701,49 грн. за період січень-березень 2005 року.
21.04.06 позивачем подано заяву про зміну предмету адміністративного позову, в якій позивач просить визнати протиправними і скасувати повідомлення-рішення №0000362301/0 від 05.10.05, №0000362301/1 від 31.10.05, № 0000362301/2 від 11.01.05, № 0000362301/3 від 10.04.06, винесені відповідачем.
У зв’язку з допущеною опискою 13.06.06 позивачем подана письмова заява про зміну предмету адміністративного позову, в якій він просить визнати протиправними і скасувати повідомлення-рішення №0000362301/0 від 05.10.05, № 0000362301/1 від 31.10.05, №0000362301/2 від 11.01.06, №0000362301/3 від 10.04.06, винесені відповідачем на підставі акту перевірки №71/230/118 від 29.08.05.
Позовні вимоги з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень, обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно зроблений висновок про порушення позивачем вимог ст.9 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" при здійсненні експортних операцій. Законодавство не містить у собі жодної вимоги стосовно оподаткування різниці між фактичними витратами на придбання (виготовлення) товарів, що експортуються, ті їх договірною ціною за ставкою 20% від бази оподаткування, оскільки діє спеціальна норма Закону України "Про податок на додану вартість" –п.6.2 ст.6 Закону.
Крім того, відповідачем в акті перевірки всупереч нормам податкового законодавства зроблений висновок про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за попередньою оплатою ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" в розмірі 129008,40 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що різниця між сумою вартості експортованого позивачем товару та сумою витрат на їх виготовлення (придбання) не підтверджена позивачем митними ватажними деклараціями і не врахована у фактурній вартості товару у ВМД, тому ця операція не є експортною і не є об’єктом оподаткування за ставкою 0% до бази оподаткування. Оподаткування цієї операції здійснюється на загальних умовах як для операцій на митній території України –за ставкою 20%, як передбачено пп.6.1.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість".
Вказана різниця в сумарному виразі складає 14315916,10 грн. (база оподаткування), податок на додану вартість за ставкою 20% - 2863183,23 грн., яка була донарахована в результаті перевірки. Одночасно при перевірці відповідачем враховані факти систематичного завищення позивачем в деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов’язань та заниження податкового кредиту, у зв’язку з чим встановлена перевіркою сума завищення позивачем від’ємного значення податку на додану вартість складає 788701,49 грн.
Також відповідачем надані письмові пояснення з розрахунками визначеної відповідачем суми бюджетного відшкодування, що підлягає зменшенню за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
За розрахунком відповідача підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-березень 2005 року –786391,83 грн., яка складається з донарахованої суми податку на додану вартість 2863183,23 грн., зменшеної на 150000,00 грн. –суму податкових зобов’язань за січень-березень 2005 року, завищених позивачем в податкових деклараціях, на суму 1797783,00 грн. - суму заниженого позивачем бюджетного відшкодування у 2004 році, на суму 129008,40 грн. –суму податкового кредиту за січень 2005 року за попередньою оплатою, на яку позивач має право.
Позивач проти пояснень відповідача заперечує, вважає його розрахунок необґрунтованим. Зазначає, що сума 2863183,23 грн. є донарахуванням до фактичної собівартості готової продукції в сумі 448433,34 грн. (рахунок 26). Донарахування на суму 2414749,89 грн. здійснено відповідачем по товарах (рахунок 28).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією (відповідачем) проведена планова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) позивача за період з 01.01.04 по 31.03.05.
За результатами перевірки відповідачем складений акт № 71/230/118-00190928 від 29.08.0.
В акті встановлені порушення позивачем вимог ст.9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, допущені при реалізації готової та покупної продукції підприємствам-нерезидентам України, і фактичне заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість з цього приводу на суму 2 863 183,23 грн.
Підприємство із загальної бази оподаткування щодо продажу (поставок) товарів нерезидентам України об’єкт оподаткування визначало, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованим цінами (тарифами), що не суперечить вимогам діючого законодавства України, але всупереч вимогам ст.9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” із загальної бази оподаткування виключило частку вартості вказаних операцій, яка є різницею між вартістю продажу та фактичними витратами (на придбання або виготовлення). Ця частка підлягає оподаткуванню за ставкою 20% як з операції, здійсненої на митній території України, оскільки відсутні докази щодо оподаткування вказаної різниці (відсутні належним чином оформлені вантажні митні декларації) за ставкою оподаткування 0%.
Також в акті встановлені порушення п.7.4.1 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість” в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту за січень 2005 року суми податку на додану вартість в розмірі 129008,4 грн., сплаченої в якості попередньої оплати Стахановському заводу феросплавів за товар.
На підставі викладеного відповідачем зроблені висновки: 1. в порушення вимог ст.9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкових зобов’язань позивачем не включено операції щодо поставок готової та покупної продукції, які не оподатковуються за ставкою 0% (експортні операції) та оподатковуються за ставкою ПДВ 20%, фактично занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2413183,00 грн., а саме: в січні 2005 року –2069087,00 грн., в лютому 2005 року –90219,00 грн., в березні 2005 року –253877,00 грн.
2. в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2005 року податок на додану вартість у сумі 129008,40 грн.
Внаслідок зазначених порушень відповідачем, як зазначено в акті перевірки, зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за І квартал 2005 року на суму 2542191,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2005 року –2198095,00 грн., лютий 2005 року –90219,00 грн., березень 2005 року –253877,00 грн.
До акту перевірки № 71/230/118-00190928 від 29.08.05 позивачем відповідно до п.4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, поданий протокол розбіжностей (лист № 22/599 від 31.08.05), відповідно до якого позивач не згоден з зазначеними висновками відповідача, крім того, посилається на неправильне визначення суми, виходячи з якої підприємству був донарахований податок на додану вартість (база оподаткування), а також те, що при перевірці відповідачем не були враховані факти завищення позивачем податкових зобов’язань, а саме: заниження податкового кредиту в січні 2004 року, січні-березні 2005 року, завищення податкових зобов’язань в січні 2004 року, січні-березні 2005 року.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362301/0 від 05.10.05, яким визначена сума зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-березень 2005 року в розмірі 788701,49 грн.
10.10.05 відповідачем за результатами розгляду протоколу розбіжностей відповідачем надана відповідь № 4853/10/23-220.
Винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги –без задоволення.
31.10.05 - відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362301/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 788701,49 грн. за період січень-березень 2005 року;
11.01.06 - відповідно, податкове повідомлення-рішення № 0000362301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 788701,49 грн. за період січень-березень 2005 року;
10.04.06- відповідно, податкове повідомлення-рішення №0000362301/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 788701,49 грн. за період січень-березень 2005 року.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За розрахунком відповідача, даним під час вирішення спору, сума 788701,49 грн. складається з донарахованої суми податку на додану вартість 2863183,23 грн. з експортних операцій з урахуванням зменшення на 150000,00 грн. –суму податкових зобов’язань за січень-березень 2005 року, завищених позивачем в податкових деклараціях, на суму 1797783,00 грн. - суму заниженого позивачем бюджетного відшкодування у 2004 році, на суму 129008,40 грн. –суму податкового кредиту за січень 2005 року за попередньою оплатою, на яку позивач має право.
Підстави визначення відповідачем зменшення суми бюджетного відшкодування саме на 788701,49 грн. при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не зазначались.
Щодо виявленого в акті факту порушення позивачем вимог ст.9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” при здійсненні експортних операцій, що стало підставою для донараховання суми податку на додану вартість 2863183,23 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.05 по 31.3.05 позивачем здійснювалась реалізація готової продукції власного виробництва, а також товарів за межі митної території України.
Відповідно до пп.3.1.3.п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" операції платників податку з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України є об'єктом оподаткування.
Стаття 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює порядок визначення бази оподаткування.
Статтею 9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” в редакції, чинній з 01.01.05 по 31.03.05, передбачено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки).
Об'єкти оподаткування, що визначені статтею 3 Закону України "Про податок на додану вартість", за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (пункт 6.1 статті 6 цього ж Закону).
Як зазначено в пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 цього ж Закону податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Згідно вимог ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою (пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону).
Таким чином, приймаючи до уваги розмір передбаченої для експортних операцій ставки податку на додану вартість –0%, вартість товару, який поставляється (вивозиться) за межі митної території України, не має значення для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Посилання відповідача на той факт, що різниця між вартістю продажу продукції, товарів за межі митної території України та фактичними витратами на їх придбання та виготовлення підлягає оподаткуванню за ставкою 20% як з операції, здійсненої на митній території України, оскільки відсутні докази щодо оподаткування вказаної різниці (відсутні належним чином оформлені вантажні митні декларації) за ставкою оподаткування 0%, суд вважає помилковим, таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
Жодна правова норма, яка регулює спірні відносини, не містить вимог стосовно оподаткування різниці між фактичними витратами на придбання (виготовлення) товарів, продукції, що експортуються, та їх договірною ціною за ставкою 20%.
За правилами п. 3.1 ст.3, п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" об’єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 0% є операції платників податку з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, а не частка вартості таких товарів та (або) різниця між вартістю продажу та фактичними витратами на їх придбання та виготовлення. Нульова ставка застосовується до всієї вартості товару, що експортується.
Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" для застосування нульової ставки необхідно щоб відбувся факт вивезення товару за межі митної території України: товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Вимоги щодо оформлення вантажної митної декларації врегульовані Положенням "Про вантажну митну декларацію", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97, а також Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307.
Факт вивезення позивачем продукції та товарів за межі митної території України підтверджений належним чином оформленими вантажними митними деклараціями із визначенням в них в графі 42 фактурної (контрактної) вартості товару. Проти зазначеного факту відповідач не заперечує. Копії вантажних митних декларацій залучені до матеріалів справи.
Визначення в вантажних митних деклараціях контрактної вартості товару, продукції (яка в даному випадку є меншою за фактичні витрати позивача на їх придбання, виготовлення) не суперечить зазначеним вище правовим нормам та не впливає на обов’язок позивача перед державним бюджетом як платника податку на додану вартість
Таким чином, правові підстави обкладати податком на додану вартість за ставкою 20% різницю між вартістю продажу та фактичними витратами на придбання та виготовлення експортованого товару відсутні. У зв’язку з викладеним висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 2863183,23грн. є неправомірним, тим більше, що обґрунтований розрахунок визначення зазначеної суми відповідачем, в тому числі на вимогу суду, не поданий.
Також суд вважає таким, що суперечить вимогам податкового законодавства і висновок відповідача щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за попередньою оплатою ВАТ «Стахановський завод феросплавів»в розмірі 129008,4 грн.
На виконання умов договору позивачем здійснена попередня оплат ВАТ «Стахановський завод феросплавів»в розмірі 774050,40 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 129 008,4 грн. На виконання вимог п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ «Стахановський завод феросплавів»складена податкова накладна і зазначена в ній сума податку на додану вартість 129 008,40 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за січень 2005 року.
Відповідно до вимог п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, яка діяла на час проведення спірної операції, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих(сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів(робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) і основних фондів, що підлягають амортизації.
Згідно з п.7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів(робіт, послуг);
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, перерахувавши суму передплати, позивач згідно вимог п.7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", набув права на віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 129008,40 грн. до складу податкового кредиту за першою подією.
При цьому, здійснена позивачем передплата цілком відноситься до складу валових витрат позивача згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки передплата здійснена за товар, придбаний для подальшого використання у власній господарській діяльності позивача, направленій на отримання доходу, і яка є постійною, регулярною та суттєвою.
З урахуванням зазначених вище правових норм та фактичних обставин справи, позивачем правомірно сума 129 008,40 грн. включена до складу свого податкового кредиту.
Як вбачається з письмових пояснень відповідача факт правомірності відображення суми податку на додану вартість 129 008,40 грн. в складі податкового кредиту відповідачем визнаний і врахований під час визначення суми 788701,49 грн., на яку позивачеві зменшено бюджетне відшкодування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, але відповідні докази, підтверджуючі цю обставину, відповідачем суду також не подані.
Таким чином, приймаючи до уваги, що в основу зменшеної оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування в розмірі 788701,49 грн. за січень-березень 2005 року відповідачем покладені висновки, викладені в акті перевірки, які суперечать нормам законодавства, сума 788701,49 грн. належними доказами не доведена, а визначається лише в поясненнях відповідача, наданих суду, суд вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.94, 95, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позов в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області №0000362301/0 від 05.10.05, № 0000362301/1 від 31.10.05, №0000362301/2 від 11.01.06, №0000362301/3 від 10.04.06.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, –3,40 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 04.08.06 |
|
|