Справа № 2-а-2343/2010 року
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
_______________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року м.Баштанка
Баштанський районний суд в складі:
головуючого по справі судді – Янчук С.В.,
при секретарі судового засідання – Гуровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баштанка, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного Управління навколишнього середовища в Миколаївській області про стягнення заборгованості коштів, окладу за десять місяців допомоги по виходу на пенсію.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом Державного Управління навколишнього середовища в Миколаївській області про стягнення заборгованості коштів, окладу за десять місяців допомоги по виходу на пенсію. На обґрунтування своїх позовних вимог та в судовому засіданні пояснив, що 11 років і вісім місяців працював на державній службі в Управлінні навколишнього природного середовища в Миколаївській області і в зв»язку з виходом на пенсію по хворобі за висновком МСЕК він звільнився 11.06 2004 року з посади начальника екологічної інспекції де мав статус державного службовця. У відповідності до чинного законодавства, вважає що відповідач був зобов»язаний в день звільнення видати належним чином трудову книжку та виплатити розрахункові кошти, що відповідно було і зроблено належним чином, але не виплачено йому допомогу, як державному службовцю, який пропрацював у державній установі більше 10 років, згідно Закону України «Про державну службу», відповідно до законодавства допомогу по виходу на пенсію в розмірі 15150 гривен, окладу за 10 місяців. Враховуючи вищевикладене, просив зобов»язати стягнути з відповідача заборгованість по допомозі виплатити десяти окладів в зв»язку із виходом на пенсію. В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги, та просив до вищевикладених вимог, стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду за період з червня 2004 року по березень 2010 року в сумі 6.000 тисяч гривен.
Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повній мірі, просив задовольнити. В судовому засіданні пояснив, що він дійсно станом на 2004 рік працював на вищевказаній посаді та являвся державним службовцем та мав відповідний стаж, який він вказує у своїх позовних вимогах. Дійсно 11 травня 2004 року, він власноручно написав заяву, в якому просив звільнити його з даної посади за власним бажанням з 10 червня 2004 року. Дана заява дійсно написана особисто ним, так як це було його воля на момент написання даної заяви. Будь-яких втручань зі сторони кадрових працівників при написанні заяви не робилося. Влітку 2009 року він вирішив звернутися до суду, про виплату йому грошової допомоги у розмірі 10 середньомісячних окладів у зв»язку з виходом на пенсію, так як вважає,що він як державний службовець має право на отримання даного виду допомоги. Окрім цього вважає, є всі підстави для відшкодування заподіяної моральної шкоди за даний період часу з моменту звільнення, що становить - 6000 гривен. З моменту звільнення з червня 2004 року по жовтень 2009 року, він в будь-які установи про оскарження його незаконного звільнення, чи зміни запису формулювання в трудовій книжці не ініціював.
Представник відповідача, до суду з'явився, позовні вимоги не визнав, та в судовому засіданні пояснив, що 11 травня 2004 року на адресу Державного управління навколишнього середовища в Миколаївській області, надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення його за власним бажанням з 10 червня 2004 року, відповідно до ст.38 КЗпП. 10 червня 2004 року відповідачем було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з 11 червня 2004 року на підставі ст.38 КЗпП. Тобто звільнення було проведено на підставі власного бажання, а не у зв»язку із виходом на пенсію державного службовця. Відповідно до чинного законодавства, Закону України «Про державну службу», державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше десяти років, виплачується грошова допомога в розмірі десяти місячних посадових окладів. З викладеного слідує, що основними умовами виплати десяти місячних посадових окладів державними службовцями є необхідний стаж державної служби, факт призначеної пенсії державного службовця та факт звільнення з роботи. Окрім цього позивач ОСОБА_1 у кадрових та фінансово-бухгалтерських документах відповідача, як інвалід взагалі не числився. На рахунок доповнених позовних вимог, відповідач також не згідний, так як вважає їх такими, що не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав, а саме: позивачем пропущено строки позовної давності, яка встановлена в три роки, окрім цього в позовні заяві необґрунтовано, в чому саме полягає моральна шкода, та не представлено жодних доказів. Посилання позивача на незнання законодавства не звільняє його від відповідальності, так як при проходженні державної служби, державний службовець зобов»язаний знати чинні нормативні документи, які регламентують діяльність державного службовця. Тому з врахуванням викладеного просить в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача відмовити у повному обсязі.
Вислухавши сторони , дослідивши письмові докази по справі ( копії: паспорта на позивача, відповіді за №-01-04/3712-03 від 09.01.2009 року, виписки про обчислення пенсії, довідка за №-06/932 від 14 червня 2004 року, довідка за №-01/147 від 11.03.2008 року, пенсійного посвідчення №-1875015873 серія №-222448,виписки із трудової книжки, свідоцтво про державне управління охорони навколишнього середовища в Миколаївській області, заяви ОСОБА_1 від 11.05.2004 року, наказ «Про звільнення ОСОБА_1,» від 10 червня 2004 року, звітність про працевлаштування інвалідів за 2004 рік,2005 рік, відповідь за №-06-1413/2232 від 09.11.2009 року) суд приходить до висновку що підстав в задоволенні позовних вимог позивача не має.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач пропрацював одинадцять років і вісім місяців на державній службі в Управлінні навколишнього природного середовища в Миколаївській області та 11 червня 2004 року він звільнився з державної служби з посади начальника екологічної служби за власним бажанням написавши ( 11.05.2004 року) власноручно заяву.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» - на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, — незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП- працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
З моменту звільнення з червня 2004 року по жовтень 2009 року, позивач в будь-які установи про оскарження його незаконного звільнення, чи зміни запису формулювання в трудовій книжці не звертався .
На підставі викладено, керуючись ст.ст.38,40,233 КЗпП, ст.37 Закону України «Про державну службу», керуючись ст.ст.11,71,76,86,159,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного управління навколишнього середовища в Миколаївській області про стягнення матеріальної та моральної допомоги при виході на пенсію - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення її у повному обсязі, а саме з 01.03.2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ:
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
_______________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року м.Баштанка
Баштанський районний суд в складі:
головуючого по справі судді – Янчук С.В.,
при секретарі судового засідання – Гуровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баштанка, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного Управління навколишнього середовища в Миколаївській області про стягнення заборгованості коштів, окладу за десять місяців допомоги по виходу на пенсію.
В С Т А Н О В И В:
На підставі викладено, керуючись ст.ст.38,40,233 КЗпП, ст.37 Закону України «Про державну службу», керуючись ст.ст.11,71,76,86,159,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного управління навколишнього середовища в Миколаївській області про стягнення матеріальної та моральної допомоги при виході на пенсію - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення її у повному обсязі, а саме з 01.03.2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: