Справа №2-а-155/10/1319
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Валько І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про зобов’язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період 2007-2008 р.р. в сумі 1646,07 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у 2007 р. така допомога не виплачувалась, а у 2008 р. виплачувалась не в повному обсязі. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судове засідання позивач не з’явився; подав суду заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати справу у його відсутності.
Відповідач подав суду письмове заперечення, в якому просить в позові відмовити з наступних підстав. Жодного нормативного акта на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” прийнято не було, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір. В ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно до визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога „Дітям війни” у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, і після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року жодних змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» на відновлення ст.6 Закону України «Про захист дітей війни» прийнято не було. Наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду. У судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 народився 8 червня 1938 р. та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні /а.с.7,8/, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова.
Згідно ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За умовами ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач звернувся до суду в грудні 2009 р. /вбачається з поштового штемпеля на конверті/, в якому оскаржує, зокрема, виплату підвищення до пенсії за 2007 р. При цьому, відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду та судом не здобуто жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску річного строку звернення до адміністративного суду. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що про Рішення Конституційного Суду України дізнався із запізненням, оскільки такі оприлюдннються у встановленому законом порядку. За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову в позовних вимогах за 2007 р. у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено. Однак, Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, якими обмежується дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень визнані неконституційними положення згаданих законів втратили чинність і з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
З письмового заперечення відповідача вбачається, підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2008 р. не проводилось.
Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, недоплаченої за період з 22 травня /дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України/ по 31 грудня 2008 р.
Суд не приймає до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком. Крім цього, відсутність бюдженого фінансування на виплату, передбаченого Законом України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Кечко проти України”).
На підставі ст.ст.1,3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, та керуючись ст.ст.11, 70, 71, 99, 100, 158-163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова нарахувати і виплатити з 22 травня по 31 грудня 2008 р. ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в єдиному екземплярі.
Справа №2-а-155/10/1319
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Валько І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова про зобов’язання до вчинення дій, -
Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова нарахувати і виплатити з 22 травня по 31 грудня 2008 р. ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в єдиному екземплярі.