Справа №1-197/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді          Крамара О.В.

при секретарі -                   Малик О.Я.

з участю

       прокурора -        Попадинця М.І.

        адвоката              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

-   -     - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

 ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № АЕ-17 Дрогобицького міського суду від 09.12.2003 року повинен був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше як Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісячно, починаючи з 26.02.1998 року і до досягнення ними повноліття. В період часу з 17.06.2003 року по 15.06.2009 року він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини(аліментів) і згідно розрахунку ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції станом на 15 червня 2009 року утворив заборгованість в сумі 15768 грн. 05 коп.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що після розлучення з 2003 року ніде офіційно не працював, тому не маючи постійного заробітку перестав виплачувати аліменти. При цьому в Центр зайнятості населення про працевлаштування не звертався, заробляв собі на прожиття різного роду неофіційними роботами, тимчасовими заробітками. Про те, що  має сплачувати аліменти йому було відомо, так як викликався у виконавчу службу, де його було попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності в разі ухилення від сплати аліментів, у вчиненому розкаюється, просить пробачення у потерпілої. Просить суворо не карати.  

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина підтверджується наступними доказами, а саме:

-   -     показами потерпілої ОСОБА_3 даними в суді, яка пояснила, що 1997 році вона неофіційно розлучилась із ОСОБА_2 через те, що останній залишив сім’ю. Після цього, за її заявою місцевим судом було прийнято рішення про необхідність сплати ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, останньому про це було відомо так як до 2003 року він офіційно працював на роботі, звідки з нього стягувались ці аліменти. Після його звільнення з роботи виплата аліментів припинилась. Про необхідність сплати аліментів ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся нею особисто та державними виконавцями. Незважаючи на це, ОСОБА_2 з 2003 року аліменти на утримання дітей не проплачував, забезпеченням дітей не займався, тому вона просить зобов’язати ОСОБА_2 виконувати рішення суду по сплаті аліментів, і суворо не карати.

-   -     показами свідка ОСОБА_5, який пояснив, що у нього на виконанні є виконавчий  лист про стягнення аліментів із ОСОБА_2 в ході виконання якого, ОСОБА_2 неодноразово викликався у виконавчу службу, де попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Однак такі застереження на ОСОБА_2 позитивно не вплинули і відповідно він з червня 2003 року аліменти чи заборгованість по них не сплачував, внаслідок чого станом на 15.06.2009 року утворилась заборгованість в сумі 15768 грн. 05 коп. Після того як почався розгляд кримінальної справи в суді, ОСОБА_2 частково погасив заборгованість, а саме станом на 25.11.2009 року в нього мається заборгованість в сумі 9547 грн. 71 коп.

Дослідивши матеріали кримінальної справи та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2. вірно кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням суду аліментів.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, те, що він повністю визнав вину, частково погасив заборгованість, розкаюється у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З урахуванням вищенаведеного і особи винного, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі із застосування ст.75 КК України.

  Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та обрати йому покарання у виді 1 (одного) року  6 (шість) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шість) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти обов’язки на ОСОБА_2: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з"являтися для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.  

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

 Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                                                              О.В. Крамар