Справа №1-189/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
при секретарі - Пиль Л.І.
з участю прокурора - Курлятовича І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2-2966 Дрогобицького міськрайонного суду від 10.08.2007 року повинен був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ј частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.07.2007 року і до досягнення дочкою повноліття. Однак, за період з 23 липня 2007 по 13 квітня 2009 року злісно ухилявся від сплати аліментів, встановлених рішенням суду, і згідно розрахунку ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції станом на 13 квітня 2009 року утворив заборгованість в сумі 6514 грн. 86 коп.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав повністю і пояснив, що в період з 2007 по 2009 роки він ніде офіційно не працював. Після розлучення він з дозволу дружини забирав на вихідні дочку до себе додому. На даний час дочка в нього буває рідше, оскільки на даний час ходить в садок. З дружиною майже не контактує, при зутрічі тільки вітається та при розмові цікавиться тільки про дочку. Аліменти сплачувати він не мав змоги з того приводу викликався у ВДВС Дрогобицького МРУЮ, де його було попереджено про кримінальну відповідальність. У вчиненому щиросердечно розкаюється. Просить суворо не карати.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 у вчиненому злочині визнав себе винним повністю, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду, вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, то суд, переконавшись у правильному розумінні підсудним змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані докази по справі та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням суду, аліментів.
При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує тяжкість скоєного злочину. Як пом’якшуючі покарання обставини, суд враховує його характеризуючи дані, те, що він повністю визнав вину, розкаюється у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
З урахуванням вищенаведеного і особи винного, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді обмеження волі із застосування ст.75 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та обрати йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти обов’язки на ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя О.В. Крамар