Справа №1-107/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого  - судді          Крамара О.В.

при секретарі -                    Малик О.Я.

з участю прокурора -         Цимбрило Я.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

-   -     ОСОБА_1, 28.07.1972 оку народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, раніше судимого Дрогобицьким міським судом 03 квітня 1995 року за ст. 86-1, 44 КК України (в ред. 1960р.) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст.7 ЗУ "Про амністію" від 24 липня 1998 року термін покарання скорочено на 1/2, до відбуття 1 рік 6 місяців 15 днів, рішенням Дрогобицького міського суду від 22 жовтня 1998 року на підставі ст.52 КК  України (в  ред.1960р.) звільнений умовно-достроково з невідбутим   терміном 1 рік 3 місяці; будучи засудженим Дрогобицьким міським судом 07.08.2000 року за ч.1 ст. 229-6, ч.1 ст. 229-1, ст. 42 КК України (в ред. 1960р.) до 3 років   позбавлення волі; будучи засудженим Дрогобицьким міським судом 05 травня 2004 року за ст. 15, ч.3 ст. 185 до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на    2 роки, постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 04 квітня 2005 року на підставі ч. 2 ст. 78 КК України відмінено ст. 75 КК України і скеровано в місця позбавлення волі терміном на 3 роки; будучи засудженим Трускавецьким міським судом 10 листопада 2005 року за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 24.05.2007 року невідбуту частину покарання замінено на обмеження волі,                                          

-   -     в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 будучи раніше судженим,  24 вереня 2009 року приблизно 15 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на повір'ї магазину "Крапка" по вул. Шульца, 1 Львівської області, таємно повторно викрав гірський велосипед "Ардіс" вартістю 380 грн., який належав неповнолітньому ОСОБА_2, чим завдав останньому   майнову шкоду на вказану суму.

22 січня 2010 року приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що вхідні двері були незачиненні, проник в приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки повторно таємно викрав мобільний телефон марки "Нокіа 1650" вартістю 350 грн. з поміщеною в нього СІМ-картою оператора стільникового зв”язку “Лайф” вартістю 20 грн., мобільний телефон "Самсунг Сі 170" вартістю 379 грн. з поміщеною в нього СІМ-картою оператора стільникового зв”язку "ОСОБА_3Ес.Ем" вартістю 25 грн., які належали ОСОБА_4, а також мобільний телефон "Нокіа 6020" вартістю 240 грн. з поміщеною в нього СІМ-картою оператора стільникового зв”язку "ОСОБА_3Ес.Ем" вартістю 25 грн.,  та гроші в сумі 30 грн., які належали ОСОБА_5, чим завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 774 грн. та ОСОБА_5 на суму 295 грн, а в загальному викрав майно на суму 1069 грн.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1Є, кваліфіковано за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України.

Підсудній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, визнав повністю та пояснив суду, що в один з днів у кінці вересня 2009 року після святкування Дня міста, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння проходив біля бару "Під аркою" по вул. Мазепи в м. Дрогобич. На подвір'ї магазину "Крапка", побачив гірський велосипед сіро-червоного кольору, який стояв впертий до металевих сходів. Коли підійшов ближче, побачив, що він нічим не прив'язаний. В той час мав їхати в м. Стебник до своїх знайомих. Так як грошей на таксі не було, вирішив викрасти даний велосипед, щоб доїхати ним до м. Стебника. Дочекавшись, коли на подвір'ї не було людей, спокійно підійшов до велосипеда, сів на нього і поїхав в напрямку м. Стебника по вул. Трускавецькій. По дорозі кілька разів впав так як був п'яний. Востаннє впав в районі комплексу "Гірка" біля лісосмуги. Від удару в бордюр переднє колесо погнулось і на велосипеді їхати було не можливо. Вирішив залишити його і затягнув ближче до кущів у лісосмузі зліва. Потім зупинив попутний автомобіль і добрався до м. Стебника.

22 січня 2010 року повертався додому приблизно о 03 год. 00 хв. та зауважив, що двері сусідньої квартири № 3 привідчинені. У даній квартирі живе сусід ОСОБА_4. Так як був в стані алкогольного сп'яніння, вирішив зайти в дану квартиру і вкрасти щось цінне. У кімнаті на ліжку та розкладному кріслі спали двоє чоловіків. Телевізор був увімкнений. На столі між ліжком та кріслом побачив три мобільні телефони. Взяв їх з собою і пішов до виходу. По дорозі у коридорі звернув увагу на чоловічу куртку та обшукав усі її кишені. Виявив у нагрудній зовнішній кишені гроші в сумі 30 грн., які також взяв з собою. Вийшов з квартири пішов на вулицю у нічний магазин. За викрадені гроші придбав собі сигарети та пиво, яке одразу ж і випив. Потім пішов додому. По дорозі кілька разів впав на сніг, так як було дуже слизько Коли прийшов до себе додому, втягнув з кишені викрадені телефони. Однак виявив, що їх було два, а не три. Куди подівся третій телефон, не знає. Можливо він випав з кишені, коли падав на вулиці.

В скоєному щиро сердечно розкаюється. Притензій від потерпілих до нього немає, а тому просить суворо його не карати.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчинених злочинах, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду, вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним ОСОБА_1  змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Аналізуючи письмові докази справи, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 по всіх епізодах пред”явленого йому обвинувачення.

Таким чином суд переконаний, що скоєні підсудним дії за епізодами вірно кваліфіковано зокрема:

за ст. 185 ч.2 КК України,  крадіжка, вчинена повторно;

за ст. 185 ч.3 КК України, крадіжка, поєднана з проникненням в житло.

При обрані покарання підсудньому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєних ним злочинів, те що злочини вчинено повторно, особу винного, вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, у лікаря – нарколога та в лікаря – психіатра не знаходиться.

Враховуючи вищенаведене, особу підсуднього, суд вважає, що підсуднього слід визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, і до нього слід застосувати покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 81 КПК України.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з  а  с  у  д  и  в  :

  ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

по ст. 185 ч.2 КК України – 1 рік позбавлення волі;

по ст. 185 ч.3 КК України – 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

      На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 – 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, якщо він протягом  2 (двох) років 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

           На підставі ст. 76 п.п. 2,3,4 КК України:

-   -     не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   -     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-   -     періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речові докази:

-   -     мобільні телефони "Нокіа 6020", ІМЕІ 359749004360912 з поміщеною в нього СІМ-картою оператора стільникового зв”язку "ОСОБА_3Ес.Ем", № 89380 03991 86193 252 3 F та марки "Нокіа 1650", ІМЕІ 352918024672948, з поміщеною в нього СІМ-картою оператора стільникового зв”язку “Лайф”, № 2207 0707 4986 2, які передані на зберігання потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – залишити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.30-32).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                                                           О.В. Крамар