ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "19" червня 2007 р.                                                           Справа № 9/354-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився

від відповідача: не з'явився

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів", м. Шепетівка Хмельницької області  

на постанову господарського суду Хмельницької області

від "28" квітня 2006 р. у справі   

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів",  м.Шепетівка Хмельницької області

до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, м. Хмельницький

про визнання неправомірним проведення з 21.09.2004 року по 27.09.2004 року перевірки формування та застосування плати за проживання в гуртожитках, визнання нечинними акту перевірки від 27.07.2004 року та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін

та за зустрічним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів",                    м. Шепетівка  Хмельницької області

про стягнення 26321,43 грн., з яких 8773,81 грн. - сума порушень; 17547,62 грн. - санкцій згідно рішення № 246 від 06.10.2004 року, -

       

ВСТАНОВИВ:

  Постановою господарського суду Хмельницької області від 28.04.06 рокуу справі №9/354-НА позов відкритого акціонерного товариства «Шепетівський завод культиваторів» до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області про визнання неправомірним проведення з 21.09.06 р. по  27.09.06 р. перевірки формування та застосування плати за проживання у гуртожитках; визнання нечинним акту перевірки від 27.09.06р. та рішення про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін № 246 від 06.10.04р.- задоволено частково. Визнано частково нечинним рішення про застосування до ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» фінансових санкцій за порушення державної дисципліни № 246 від 06.10.04р. – в частині вилучення 3826,58 грн. та 7653,16 грн. В решті позовних вимог первісного позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 42,50 грн., відшкодування сплаченого державного мита та 59,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.  Зустрічний позов інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області до відкритого акціонерного товариства «Шепетівський завод культиваторів» про стягнення 26321,43 грн. згідно рішення від №246 від  06.10.04р., в т. ч. 8773,81 грн. суми порушень та 17547,62 грн. санкцій – задоволено. Стягнуто з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом для зарахування в дохід Державного бюджету України – 8773,81 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 17547,62 грн. штрафу. Стягнуто з позивача за первісним позовом в дохід Державного бюджету судовий збір у розмірі – 263,21 грн.

 Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач за первісним позовом ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти новий судовий акт , яким позовні вимоги за первісним позов задовольнити, а у задоволенні вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим,  що судом при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначив, що представники інспекції до початку перевірки, не зареєструвались у журналі обліку відвідувань та проведення перевірок представниками контролюючих  та  правоохоронних органів, а також відмовились поставити свої підписи у протоколах перевірки.

Крім того, на думку скаржника, державним інспектором не вказано в акті на підставі якого нормативно - правового  акту проведені розрахунки та нарахування зайво сплачених коштів, а тому вони не являються належними доказами.

Державна інспекція з контролю за цінами в Хмельницькій області письмового та обгрунтованого відзиву на апеляційну скаргу суду не надала.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області проведено перевірку формування та застосування плати за проживання у гуртожитках громадян згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996р. за  період   з січня   2003 року по 1.09.2004р., про що складено акт від   27.09.2004р.

Перевіркою встановлено, що на балансі підприємства є відомче житло - гуртожиток зі статусом гуртожитку для одинаків. Фактичний рівень оплати мешканцями гуртожитку по виставлених рахунках за 2003 р.  –  87%, за І - ше півріччя 2004 р.  - 78 %.

В ході перевірки виявлено порушення, щодо нарахування оплати за проживання в гуртожитку осіб, що уклали договір з підприємством. Зокрема,   за   договором № 61 від 1.07.2004р. Самкова Н.М. наймає кімнату для проживання корисною площею 14 кв.м., вартість за користування жилим приміщенням визначена в розмірі 80 грн. за місяць.

У п. 38 Примірного положення про гуртожиток, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 3.06.86р вказано, що громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

При цьому гр. Гуменюк Г.І. за 2002-2004рр включно по 1.09.04р. нараховано за проживання 1600 грн. в порушення того, що оплата має бути проведена окремо за користування житловою площею, теплопостачання, електроенергію, водопостачання. Зокрема, вартість за житлову площу в розмірі 20.60 кв.м. має бути визначена в сумі 5.15 грн. за місяць, а за період  перевірки - 103 грн. Меншою мала також бути оплата за теплопостачання, електроенергію, водопостачання. Визначено, що сума за проживання у гуртожитку та комунальні послуги для Гуменюк мала бути визначена у розмірі 747.48 грн., а фактично нараховано 1600 грн. Тому безпідставно з гр. Гуменюк одержано коштів у розмірі 852.52  грн.

Аналогічне порушення виявлено по інших мешканцях гуртожитку. які уклали договір на проживання і займають окрему кімнату. Сума зайво отриманих первісним позивачем  коштів 9773,77 грн., як зазначено в акті №0679 від 17.09.04 р.

В ході перевірки виявлено також порушення в нарахуванні оплати за проживання одиноких громадян. Так, розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 29.02.00р. №72/2000-р встановлено граничний розмірі плати за проживання у гуртожитках робітників і службовців при сумісному користуванні житловою площею в них декількома особами, які не перебувають у сімейних відносинах, і кімнатах на 2-3 ліжко - місця у розмірі 40 грн. за 1 ліжко-місце. Однак, позивачем нараховано оплату для одинаків, що не працюють на заводі і користуються сумісною площею, у розмірі 50 грн. за місяць згідно з наказом від 05.07.02 р. №193. За рахунок цього порушення одинакам нараховувалась плата у вищих від затверджених розмірах. Сума зайво отриманих коштів за проживання одинаків, що не працюють на заводі за 2003-2004 роки -1930 грн.

При перевірці відповідності займаної площі мешканцями гуртожитку виявлено порушення в тому, що в оплачувану площу входить площа загальних коридорів, яка розподілена на рівні частки покімнатно.

Згідно з п.3.3.4 Інструкції по складанню звіту про житловий фонд від 09.07.91р. № 17-25/9-35 затвердженою наказом Держкомстату України від 03.08.2000р. №260).  до загальної площі гуртожитків не зараховується площа сходових кліток, ліфтових холів, тамбурів, коридорів (крім внутрішньоквартирних), вестибюлів, галерей, балконів, лоджій площа приміщень завідуючого гуртожитком, службових приміщень.

Всупереч наведеному, відповідно наказу товариства від 15.07.02р. №17, допоміжна площа гуртожитку, якою користуються мешканці, розподілена на рівні частки покімнатно.   

Так сім'ї Поліщук В., що займає кімнату площею 16,4 кв.м., необхідно було нараховувати плату в розмірі 4,65 грн. на місяць замість 5,91 грн. Таке ж порушення виявлено і по інших мешканцях, що перебувають у сімейних відносинах, сума зайво отриманих коштів - 896,62 грн., як зазначено в акті № 0679 від 17.09.04 р.

Всього в акті перевірки визначено зайво отриманих коштів на суму 12600,39 грн., як згідно ст.14 Закону України. Про ціни та ціноутворення" належать вилученню у бюджет зі  стягненням штрафу у подвійному розмірі.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування до первісного позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 246 віл 6.10.2004р. згідно з яким за порушення розпоряджень Хмельницької облдержадміністрації від 10.12.1999р. № 471/99-р "Про запровадження нових тарифів на житлово-комунальні послуги " та від 16.10.2002р. № 330/2002-р.; рішень XII сесії Шепетівської міської Ради 24 скликання від 15.10.03 № 37 та від 15.10.03 № 38; рішень виконкому Шепетівської міської Ради від 19.10.2000р. № 214 та від 18.05.2000р. № 123; постанови НКРЕ від 10.03.1999р. № 309 і вирішено вилучити в дохід Державного бюджету 12600.39 грн. та стягнути штраф   у сумі 25200.78 грн.

Як вбачається  з уточнення до позовної заяви Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 11.04.06р. № 0549 загальна сума необгрунтовано одержаної виручки із врахуванням періоду застосування адміністративно- господарських санкцій з 01.10.03р. по 01.09.04 р. склала за наступні порушеннями:  

1) особи, що уклали договір на проживання з підприємством (приміщення у відособленому користуванні), сплачували 80,00грн. в місяць на підставі наказу ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" від 11.1 1.2002р. № 272, хоча нарахування повинно проводитись відповідно до п. 38 Примірного Положення про гуртожиток, а саме по ставках квартплати та за комунальні послуги. В довідці № 4 визначена загальна сума порушення (7443,39 грн.) та без урахування вересня 2003р. (52,50грн. (довідка № 5-житлова площа) +   125,40  грн.  (довідка № 7-світло) + 38,39  грн. (довідка №. 8- водопостачання) =    сума порушення склала 7227,10 грн.(7443,39 грн. - 216,29 грн.)

Таким чином сума необгрунтовано отриманої виручки становить 7227,10 грн. (довідки   № 5,6,7,8)

2) за проживання у кімнатах на 2-3 ліжко-місця з одинаків, що не працюють на заводі, знімалась плата по 50,00грн. відповідно до наказу ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" від 05.08.2002р. № 193.

Сума необгрунтовано отриманої виручки - 1 130,00 грн. (довідка  № 10)

3)          завищення    коефіцієнту    використання    допоміжної    площі (включено     коридори     загального     користування     )     відповідно    до розпорядження ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" від 15.07.2002р. № 17

Сума необгрунтовано отриманої виручки – 416,71 грн. (довідки № 13/1,13/2)

Розрахунки проведено з урахуванням заборгованості станом на 01.09.2004р. на підставі довідки про заборгованість по квартплаті в гуртожитку по вул. К.Маркса 31а за підписом бухгалтера ВАТ Клесник Л.Є.

На запити Держінспекції цін Шепетівське підприємство теплових мереж та Шепетівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства надали розрахункові відомості по оплаті за надані послуги по гуртожитку по вул. К.Маркса 31а.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3.12.1990р. в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду (господарського суду).

Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Міністерства фінансів України від 3.12.2001 року N 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за N 1047/6238, (пункт 1.4) встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними в періоді, що перевіряється, порядку встановлення і застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог чинного законодавства.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області встановлено необгрунтоване одержання виручки позивачем внаслідок завищення плати за житлово-комунальні послуги для осіб, які займають приміщення в гуртожитку, що перебувають в їх відособленому користуванні, завищення плати за проживання в гуртожитку одинаків, в т.ч. за період з 01.10.2003р. по 0 і .09.2004р. При цьому порушено вимоги розпоряджень Хмельницької облдержадміністрації від І 0.1 2.1999р. № 471/99-р "Про запровадження нових тарифів на житлово-комунальні послуги " та від 16.10.2002р. № 330/2002-р.; рішень XII сесії Шепетівської міської Ради 24 скликання від 15.10.03 № 37 та від 15.10.03 № 38; рішень виконкому Шепетівської міської Ради від 19.10.2000р. № 214 та від 18.05.2000р. № 123; постанови НКРЕ від 10.03.1999р. № 309.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за первісним позовом нараховувалась оплата за проживання в гуртожитку осіб, що уклали договір з підприємством, з порушенням нараховувалась оплата за проживання одиноких громадян, оплата не проведена окремо за користування житловою площею, теплопостачання, електроенергію, водопостачання.

Відповідно до п.38 Примірного положення про гуртожиток, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 3.06.86р., який застосовується згідно Постанови Верховної Ради України від 12 .09.1991р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" - громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

ВАТ "Шепетівський завод культиваторів"  не спростовано належними доказами виявлені відповідачем порушення у нарахуванні оплати за проживання. Так. розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 29.02.00р. №72/200-р встановлено граничний розмір оплати за проживання в гуртожитках робітників та службовців при суміжному житловою площею в них кількома особами, які перебувають у сімейних відносинах, і кімнатах на 2-3 ліжко-місця у розмірі 40 грн. за 1 ліжко-місце. Однак, позивачем за первісним позовом нараховано плату для одинаків, що не працюють на заводі і користуються сумісною площею, у розмірі 50 грн. за місяць відповідно з наказом від 05.07.02р. №193. За рахунок цього порушення позивачем нараховувалась плата у вищих від затверджених розмірах. Сума зайво отриманих первісних позивачем коштів за проживання одинаків, що не працюють на заводі склала 1930 грн.

На думку апеляційної інстанції, судом першої інстанції вірно враховано виявлене перевіркою порушення, що в оплачувану площу входила площа загальних коридорів, яка розподілена на рівні частки покімнатно всупереч п. 3.3.4 Інструкції по складанню звіту про житловий фонд типових форм №1- в частині житлового господарства  від 09.07.91р. №17-25/9-35. Сума необгрунтованої виручки становить - 416,71 грн.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність застосування до позивача за первісним позовом  штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки, оскільки розрахунки  зайво  отриманої  позивачем  суми  (8773.81   грн.), проведені державною інспекцією, підтверджуються копіями рішень і    розпоряджень    органів   місцевого самоврядування про тарифи на оплату, розрахунковими відомостями по оплаті за комунальні послуги, наданими комунальними підприємствами, оборотними відомостями, довідками - розрахунками щодо підтвердження      сум, які належало нарахувати.          

ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" не надано доказів, які б спростовували фактичні обставини справи, встановлені при перевірці.

Судом першої інстанції не встановлено обставин, які б визначали порушення при проведенні перевірки і складані акту перевірки норм Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3.12.2001 року N 298/519.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи головний державний інспектор Гедз В.Т. здійснювала перевірку на підприємстві первісного позивача на підставі посвідчення № 0769 від 17.09.04 року.

Апеляційна інстанція  вважає безпідставним твердження позивача по первісному позову, щодо порушення при проведенні перевірки, а саме про відмову державного інспектора від підписання протоколу офіційного візиту (перевірки), оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов’язкового підписання протоколів, які складаються працівниками підприємств, що перевіряються.   

З урахуванням викладеного, на думку суддів колегії, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог по первісному позову в частині визнання нечинним в повному обсязі рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 246 від 6.10.2004р. про відмову в задоволенні правомірно застосованих нарахувань та про задоволення вимог зустрічного позову в повному обсязі з врахуванням уточнення про стягнення 26321,43 грн., в т.ч. 8773,81 грн. суми порушень та 17547.62 грн. санкцій та про відмову в решті позовних вимог первинного позову - про визнання незаконним проведення з 21.09.04р. по 27.09.04р. перевірки формування та застосування плати за проживання у гуртожитках, недійсним акту перевірки від 27.09.2004р.

Апеляційна інстанція також погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення первинного позову в частині визнання нечинним  спірного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 246 від 6.10.2004р. в частині застосованих нарахувань ( 3826,58 грн. необгрунтовано одержаної виручки та 7653.16 грн. штрафу).

Крім того, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість залучення в господарському процесі третіми особами - фізичних осіб. Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України. Це правило встановлено лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Однак, на думку суддів колегії, рішення по даній справі не порушує права, свободи, інтереси та обов’язки даних громадян, а тому підстав залучення їх до участі у справі - немає.

Доводи скаржника спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене,  колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а постанова господарського суду Хмельницької області від 28.04.06 року у справі № 9/354-нА є законною та обґрунтованою.  

 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 28 квітня 2006 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

     

Головуючий суддя                                                                 Іоннікова І. А.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 4 прим.

1- до справи

2,3- сторонам

4- в наряд