П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
04 березня 2010 року справа № 2-а-541\10
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Лебеденко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, в обґрунтування якого вказала, що віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Доплати, зазначені у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька не провадились. Просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати здійснити нарахування доплати до пенсії за 2009 року у розмірі 1906,20 гривень.
Позивачка надала суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме просила суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату допомоги як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. На стягненні судового збору позивач не наполягає. (а.с. 9).
До судового засідання позивач не з’явилась, відповідно до заяви, просила розглядати справу за її відсутністю. (а.с. 11).
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відповідно до заперечень просили розглядати справу без участі представника УПФУ. Надали суду заперечення, де, зокрема, зазначили, що з позовними вимогами не погоджуються, оскільки згідно з п. 12 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р. було зупинено. Відповідно до рішення КСУ за № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року у справі № 1-29\2007 зупинення дії ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України. Оскільки ст. 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України, а ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік" видатки на підвищення дітям війни, виходячи з розміру на одну особу, визначену у ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не передбачені, то і після рішення КСУ вищенаведене підвищення не виплачувалось. Згідно з рішенням КСУ від 22 травня 2008 року за № 10-рп2008 по справі №1-28\2008 зміни, внесені п.п. 2 п. 41 р. ІІ ЗУ від 28 грудня 2007 р. за № 107-ІV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Суму необхідних видатків з бюджету для виплати підвищення дітям війни розраховано, виходячи з положень п. 41 р. 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України з розрахунку 48, 28 грн. на одну особу. Окрім того, ст. 72 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються незалежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Крім того, зазначили, що ст. 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. (а.с.12).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни. (а.с. 5). Відповідно до довідки позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію, виплати як дитині війни виплачувались не у повному обсязі. (а.с. 6).
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту”), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
За матеріалами справи та встановленими обставинами відповідач не оспорює виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, меншому 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 року.
Норми вищенаведених законів щодо спірних відносин не змінювалися з 22.05.2008 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дія ЗУ «Про статус дітей війни» не зупинялася. Таким чином позовні вимоги, починаючи з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 року підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання провести з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком задовольнити повністю.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) С.В. Лебеденко
З оригіналом згідно.
Суддя: Секретар: