Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2007 р. справа №49/122-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміна О.А.
при секретарі –Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача –Копійка Я.М.
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (вх. №1762 Х/2-5)
на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2007р. по справі №49/122-07
за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
до Харківського обласного благодійного єврейського фонду "Забота-Маалот Хесед", м.Харків
про скасування (припинення) державної реєстрації,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова (далі ДПІ у Червонозаводському районі) звернулось в суд з позовом до Харківського обласного благодійного єврейського фонду "Забота-Маалот Хесед", м.Харків (далі ХОБЄФ "Забота-Маалот Хесед") про скасування (припинення) державної реєстрації, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач ухиляється від надання звітності та не сплачує податки.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2007р. по справі №49/122-07 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПІ у Червонозаводському районі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та припинення провадження по даній справі, виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи позивач звернувся в суд з позовом за нормами ГПК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції розглянув дану справу по суті також за нормами господарського процесуального кодексу України.
Проте, з цим не погоджується колегія суддів, оскільки вважає, що позов повинен був поданий за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, через те, що підсудність цієї справи визначена Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податковим органам надано право на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки суб'єкт владних повноважень, в даному випадку ДПІ, у спірних правовідносинах здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір повинен вирішуватись за правилами КАС України адміністративним судом.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах, а тому приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження по справі.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що припинення провадження у справі не позбавляє права державної податкової інспекції для звернення з відповідним позовом до адміністративного суду, компетенції яких поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п. 3 ст. 103, п. 6 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2007р. по справі №49/122-07 скасувати.
Провадження по даній справі припинити.
Справу №49/122-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
О. Істоміна