СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
26 червня 2007 року |
Справа № 2-19/1553-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 26.04.2007 року у справі № 2-19/1553-2007А
за позовом Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення податкової заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до господарського суду автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 3799,16 грн. заборгованості перед бюджетом.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 26.04.2007 року у справі № 2-19/1553-2007А позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було сплачено суму санкцій, застосованих на підставі рішення НОМЕР_3 та податкових повідомлень-рішень НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, по-перше, зазначений спір не підлягає розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, по-друге, відповідач вважає, що суд першої інстанції під час розгляду спору повинен був застосувати річний строк позовної давності, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 26.06.2007 року у зв'язку з відрядженням у складі колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Градову В.С.
У судовому засіданні 26.06.2007 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (російською мовою ІНФОРМАЦІЯ_1) зареєстрована 07.10.1999 року у якості суб'єкту підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (аркуш справи 4).
Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим на підставі акту перевірки НОМЕР_6 стосовно відповідача були прийняті рішення НОМЕР_3 та податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. та 1428,50 грн. відповідно. Також на підставі акту перевірки НОМЕР_7 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_5 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 штрафних санкцій в сумі 668,35 грн. Всього сума недоїмки склала 3798,96 грн., яку у свою чергу позивач просив стягнути з відповідача.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 своєчасно визначену заборгованість не погасила.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки, на його думку, зазначений спір повинен розглядатись за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Як вбачається з статті 4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, позивач -Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим -є суб'єктом владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до пункту 11 статі 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Враховуючи зазначені норми законодавства судова колегія вважає правомірним розгляд зазначеного спору відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Що стосується доводів апеляційної скарги про необхідність застосування річного строку позовної давності, як це передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з тексту частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначений річний строк позовної давності, зазначена норма стосується звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичної або юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Більш того, Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, а правовідносини між сторонами спору мали місце до набрання чинності.
Згідно з вимогами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тому річний строк позовної давності, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути застосований до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим, оскільки постанову було прийнято судом першої інстанції з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2007 року у справі № 2-19/1553-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді