КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2007 № 05-5-31/5858
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
:
За участю представників:
від позивача - Омельченко В. С., Булик А. І.,
від відповідача -Степанець О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тендерна палата України
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.05.2007
у справі № 05-5-31/5858
за позовом Спілка громадських організацій "Тендерна палата України"
до Національний комплекс "Експоцентр України"
про відмінити торги
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007р. № 05-5-31/5858 позовна заява повернута позивачу без розгляду.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позовну заяву направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права; подання документів, які б підтверджували посадове становище особи, що підписує позовну заяву, а також те, що позивач є юридичною особою, не передбачені ст. 57 ГПК України; засвідчення позовної заяви відбитком печатки юридичної особи є необов’язковим; в підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем були надані необхідні документи, засвідчені належним чином; квитанція кредитної установи, додана до позовної заяви, є належним доказом сплати позивачем державного мита, оскільки сплата проводилась готівкою; повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України є незаконним, оскільки позивачем до позовної заяви було додано фіскальний чек органу поштового зв’язку.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 28.04.2007р. до Господарського суду міста Києва звернулась Спілка громадських організацій “Тендерна палата України” з позовом до Національного комплексу “Експоцентр України” про відміну торгів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007р. № 05-5-31/5858 позовна заява повернута позивачу без розгляду на підставі п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвала суду мотивована тим, що посадове становище В. С. Лаба документально не підтверджене; ксерокопії доданих документів належним чином не засвідчені; квитанція, додана до позовної заяви, не містить обов’язкових реквізитів, передбачених Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита; позивачем не додано опису вкладення в поштовий конверт, який є належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Так перелік підстав для повернення позовної заяви, передбачений статтею 63 ГПК України, є вичерпним.
Повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України можливо, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву (№ 224/04-пз від 26.04.2007р.) підписав голова правління Спілки громадських організацій “Тендерна палата України” –В. С. Лаба.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд не вбачає можливим повернення вказаної позовної заяви з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Протирічить фактичним обставинам справи і висновок господарського суду першої інстанції про відсутність доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.
Відповідно до п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002р., про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином згідно із положенням ст. 32 ГПК України квитанція, видана відділенням поштового зв’язку, є належним доказом виконання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо направлення копії позовної заяви іншій стороні. Як вбачається з матеріалів справи, позивач долучав до позовної заяви оригінал квитанції № 3714 від 26.04.2007р.
Вимоги ж місцевого господарського суду щодо необхідності надання в якості доказу відправлення опису вкладень в поштовий конверт є безпідставними.
Таким чином висновок господарського суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України не відповідає дійсності.
Не заслуговує на увагу і твердження господарського суду першої інстанції про неподання позивачем доказів сплати державного мита у встановленому порядку.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України (ч. 1 ст. 46 ГПК України).
На виконання наведених норм позивач долучив до позовної заяви квитанцію кредитної установи про сплату 85 грн. 00 коп. державного мита.
Відповідно до абз. 1 п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції № 15 від 22.04.1993р., при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин посилання господарського суду першої інстанції на відсутність на платіжному документі напису "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)" є необґрунтованим, оскільки подібний напис вчиняється лише на примірнику платіжного доручення. В даному ж випадку державне мито було сплачене готівкою, а тому позивач правомірно долучив до позовної заяви оригінал квитанції, виданої ВАТ “Державний ощадний банк України”, тобто кредитною установою, яка прийняла платіж.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що позивачем належно виконано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, що, в свою чергу, унеможливлює повернення позовної заяви з посиланням на п. 4 ст. 63 ГПК України.
Крім того, місцевий господарський суд, повертаючи позовну заяву без розгляду, необґрунтовано послався на п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки в позовній заяві вказані обставини, на яких вона ґрунтується, а також додані докази на їх підтвердження. Докази засвідчені належним чином.
Разом з тим слід зазначити, що у випадку, коли в суду виникають сумніви щодо повноважень посадової особи позивача, відповідності копій доказів їх оригіналам, надходження й зарахування державного мита до Державного бюджету України або надсилання позовної заяви відповідачу, він має право згідно із пунктом 4 статті 65 ГПК України витребувати у сторони, яка подала позовну заяву, додаткові докази: статут організації, протокол загальних зборів, наказ про призначення на посаду; оригінали документів; підтвердження територіального органу Державного казначейства України про надходження коштів до Державного бюджету тощо.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність повернення місцевим господарським судом позовних матеріалів без розгляду.
Згідно із ч. 4 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2007р. № 05-5-31/5858 скасувати.
Справу № 05-5-31/5858 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.07.07 (відправлено)