ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.09.2009 р. 12:21 год № 2а-4408/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Бінго Інтертеймент»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень - рішень

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 15.04.2009 №0000812310/0 форми «В1» та №0000822310/0 форми «Р».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Акт, складений відповідачем та податкові повідомлення -рішення, що на ньому ґрунтуються є незаконними та необґрунтованими, оскільки всі господарські операції позивача підтверджені податковими накладними. Відповідно до ч.2 пп. 7.2.6, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Подання заяви зі скаргою на постачальника, який порушив порядок заповнення податкової накладної є правом отримувача такої податкової накладної. На думку позивача, єдиним порушенням порядку включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, є не підтвердження такої суми податковою накладною чи митною декларацією, а не порушення порядку її заповнення постачальником таких товарів (послуг). Відсутність в Законі України «Про податок на додану вартість» такої підстави, як невідповідність податкової накладної пп. 7.2.1, 7.2.4, п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону та/або Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та відсутність відсилочної норми з цього приводу не може бути підставою для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг). Позивач вважає, що посилаючись на норму закону, яка не є підставою не включення до складу податкового кредиту, відповідач незаконно визнав суми сплаченого податку у зв`язку з придбанням послуг в розмірі: за жовтень 2007 року 153593,4 грн., за листопад 2007 року 155929 грн., за грудень 2007 року 56672 грн., за лютий 2008 року 36284 грн., за березень 2008 року 30381 грн., за квітень 2008 року 32506 грн., за травень 2008 року 566 грн., за червень 2008 року 64471 грн., за липень 2008 року 32699 грн., як завищення податкового кредиту на підставі порушення п. «д», п. «е`пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку позивача, заявлені суми бюджетного відшкодування в розмірі 373538 грн. безпідставно зменшені відповідачем, як наслідок незаконного встановлення завищення податкового кредиту. Внаслідок незаконного зменшення податкового кредиту відповідачем, останній дійшов висновку, що позивачем було занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до державного бюджету на суму 214667 грн. Тому податкове повідомлення - рішення від 15.04.2009 № 0000822310/0 форми «Р», є незаконне та необгрунтоване і підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що в Акті перевірки допущена помилка щодо різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту. Відповідно до рядка 18.1 поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2008 р., різниця між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення і дорівнює 7277 грн., проти зазначеної в Акті суми у розмірі 21606 грн. Помилка, допущена в Акті є однією з підстав для необґрунтованого визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 66187 грн. За наведених обставин просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях на позовну заяву зазначив, що висновки Акту перевірки є вмотивованими і немає жодних підстав для визнання недійсними спірних рішень.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва -встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському району м. Києва 02.04.2009 проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Бінго Інтертеймент`з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за листопад, грудень 2007 року, березень, квітень, травень, липень, серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2007 по 31.07.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт № 65/23-40/24076841 від 02.04.2009 року.

На підставі Акту перевірки Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва винесла податкові повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000822310/0 від 15.04.2009, яким визначила позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 66187,50 грн., у тому числі основний платіж 44125,00 грн. та штрафні санкції 22062,50 грн. та податкове повідомлення -рішення форми «В1» № 0000812310/0 від 15.04.2009 щодо заявленої до відшкодування суми 373 538,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення: п. «д», п. «е`п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 12.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення`від 30.05.1997 року № 165 (із змінами та доповненнями) в результаті чого ЗАТ «Бінго Інтертеймент`завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 373 538 грн., у т.ч. : за листопад 2007 року на 109 720 грн., за грудень 2007 року на 122 328 грн., за березень 2008 року на 22 643 грн., за квітень 2008 року на 20 507 грн., за травень 2008 року на 11 382 грн., за липень 2008 року на 51 060 грн., за серпень 2008 року на 35 898 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. «д», п. «е`п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`та п. 12.2 Порядку заповнення податкової накладеної, в результаті чого ЗАТ «Бінго Інтертеймент`занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 214 667,0 грн., в т.ч.: - за жовтень 2007 року на 32254 грн., - за листопад 2007 року на 33601 грн., - за грудень 2007 року на 74490 грн., - за лютий 2008 року на 13641 грн., - за березень 2008 року на 9874 грн., - за квітень 2008 року на 21124 грн., - за травень 2008 року на 14272 грн., - за червень 2008 року на 13411 грн.

Крім того, у зв`язку з тим, що на початок перевіряємого періоду згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007 року залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, становив 148936 грн., та від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту за січень 2008 року (період, що не підлягає перевірці) склало 21606 грн., сплаті до бюджету підлягає 44 125 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на наступному.

Так, перевіркою встановлено, що до податкового кредиту у жовтні, листопаді, грудні 2007 року, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2008 року позивачем включено суми, підтверджені податковими накладними, оформленими не належним чином, а саме, - з порушенням п. «д», п. «е`п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7,2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`та п. 12.2 Порядку заповнення податкової накладної.

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість`визначає вимоги, які має містити податкова накладна. Зокрема, відповідно до п. «д`та п. «е`п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм).

Як встановлено у судовому засіданні, позивач погоджується з відсутністю в податкових накладних, наданих йому постачальником, зазначених реквізитів, і не вважає це порушенням вищенаведених норм.

Суд вважає таку думку позивача помилковою, оскільки вищезазначені норми Закону України «Про податок на додану вартість`прямо встановлюють вимоги до заповнення податкової декларації, які в своїй сукупності породжують її дійсність. Відповідно, в наявності порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

За наведених обставин, суд погоджується з висновками перевірки щодо допущених позивачем порушень п. «д», п. «е`п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7,2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті яких позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 373 538 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 214667,00 грн.

Перевіркою правильності визначення від`ємного (позитивного) значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту встановлено, що внаслідок допущення ЗАТ «Бінго Інтертеймент`порушень, підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг); б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, якщо за наслідками перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість зменшується заявлена платником сума бюджетного відшкодування, або встановлено факт заниження суми бюджетного відшкодування, або платнику відмовляється у наданні бюджетного відшкодування -складається акт про результати перевірки та виноситься податкове повідомлення -рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є не обґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки в судовому засіданні свідки не залучались та експертизи не проводились, судові витрати, що підлягають стягненню відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -07.09.2009р.