Справа № 1-98

2009 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Сарненський районний суд Рівненської області

головуючий суддя - БОЛОТВІНА Л.О.

при секретарі  - МАРТИНЮК І.С.

за участю прокурора - НИЖНИКА Г. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Сарни справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм ВАТ Сарненський хлібзавод, неодруженого, несудимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 335 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 4 від 10.10.2008 року засідання Сарненської районної призовної комісії ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу в сухопутні війська та зарахований в команду К-51 з датою відправки 3.11.2008 року, про що йому вручена повістка військовим комісаром Сарненського РВК.

Однак 3.11.2008 року ОСОБА_1 для відправлення на збірний пункт не з»явився без поважних причин, ухилившись від призову на строкову військову службу і рішенням призовної комісії № 17 від 27.11.2008 року матеріали у зв’язку з цим передані в прокуратуру.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного повністю доведена.

ОСОБА_1 вину визнав, однак вважає ухилення від строкової служби виправданим, оскільки він є прихожанином Церкви ХВЄ у м. Сарни і його релігійні переконання не дозволяють приймати присягу і тримати в руках зброю; він не проти альтернативної служби.

Допитаний свідком військовий комісар ОСОБА_2 підтвердив, що 3.11.2008 року ОСОБА_1 не з»явився на призовний пункт, перебував на заробітках в м. Київ і відмовляється від проходження служби за релігійними переконаннями; будь-якої заяви про проходження альтернативної служби ОСОБА_1 не подавав і не заявляв про це і лише після виклику на призов батьки його в комісаріаті вели про це мову.

Свідок ОСОБА_3, військовий обліковець підтвердив факт розмови з матір»ю підсудного, яка повідомила, що син не з»явився на призов, так як є на заробітках в м. Києві.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_5 є прихожанином Церкви ХВЄ, членом церкви не є і в разі, коли він може проходити строкову службу, він повинен був подати заяву за декілька місяців до призову на строкову службу про проходження альтернативної служби і про це прихожанам роз’яснено.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що її сина 3.11.2008 р. вдома не було, він був на заробітках і проходити строкову службу він не може за релігійними переконаннями.

30.09.2008 р. ОСОБА_6 була вручена повістка про явку на збірний пункт 3.11.2008 p., про що він розписався ( а. с. 4).

Згідно іменного списку на військову команду 3.11.2008 р. ОСОБА_1 на відправку не з»явився ( а.с. 6).

Згідно протоколу № 4 від 10.10.2008 р. дата відправки ОСОБА_1 3.11.2008 р. ( а. с. 8).

З особової справи призовника ОСОБА_1 вбачається, що за станом здоров»я він може проходити строкову службу; в матеріалах справи відсутні дані щодо релігійних сповідань ОСОБА_1.

Із вказаних доказів у справі вбачається, що ОСОБА_1 знаючи, що буде призваний на строкову службу, жодних дій щодо проходження альтернативної служби, як це передбачено ЗУ «Про альтернативну службу», не зробив, вважаючи, що це обов’язок військового комісара, тоді як ст. ст. 4, 9, 11 цього закону передбачено, що громадянин сам особисто подає заяву і заявляє про альтернативну службу, подаючи про це відповідні документи, які розглядаються комісією.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 335 КК України як ухилення від призову на строкову військову службу.

При призначенні покарання суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості.

Він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, сприяв розкриттю злочину, що пом’якшує покарання; обставин, що обтяжують покарання не має.

Разом з тим він не виявив будь-якого каяття щодо вчинення злочину, з його показань і поведінки в судовому засіданні вбачається, що він має лише права, в будь-які обов’язки не для нього.

Враховуючи в сукупності всі вказані обставини, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений для цього виду покарання, що буде необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 335 КК України і призначити покарання - один рік обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.