Справа № 2а-448/2009р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Алчевський міський суд Луганської області в складі: Головуючого судді - Жогіної Л.О.

При секретарі - Павлюк В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алчевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської Ради про визнання дій неправомірними, стягнення допомоги по досягненню дитиною трирічного віку,

встановив:

25 травня 2007 року у ОСОБА_1 народилась донька Єлизавета у зв’язку з чим вона перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення. Згідно Закону України «Про державну допомогу сім*ям із дітьми» вона має право на допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але УПСЗН Алчевської міської Ради не в повному обсязі сплачував вказану допомогу, у зв’язку з чим позивач звернулась до суду із позовом та просить визнати дії УПСЗН Алчевської міської Ради неправомірними; стягнути з УПСЗН Алчевської міської Ради недоплачену щомісячну грошову допомогу по досягненню дитиною трирічного віку у розмірі 7782, 92 грн.; зобов’язати УПСЗН Алчевської міської Ради провадити щомісячні виплати допомоги по досягненню дитиною трирічного віку у розмірі 557 грн.

Позивач у судове засідання не з*явилась, надавши суду заяву о розгляді справи у її відсутність (а.с. 30).

У судове засідання представник відповідача не з*явився, надавши суду заперечення (а.с. 31-32), згідно до якого позов не визнає, посилаючись на те, що рішенням КСУ від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними. Отже з 9 липня 2007 року була фактично відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми». Постанова КМУ від 27.12.2001р. № 1751, не була скасована та діє станом на сьогодення. Відсутній механізм реалізації Рішення Конституційного Суду України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити занебгрунтованістю.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім*ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнобов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.

Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» визначено, що всі види державної допомоги сім*ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та  пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків, а відповідно до Постанови КМУ від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» УПСЗН з 2 кварталу 2007р. зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім*ям з дітьми, малозабезпеченим сім*ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р., № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми».

Рішенням КСУ № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/200-7 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У.

Отже з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім*ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Що стосується вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за

2008 рік, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», п.3 розділу VI11 «Прикінцеві положення» викладений у такій редакції: « допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками; з січня 2009 року - 75 відсотками;, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Згідно п.24 Закону № 107 у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням статті 40-44 виключені.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_2 звернулася до суду 02.04.2009 року, в той час як Рішення КСУ № 6-рп/07 було прийнято 09 липня 2007 року та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку. Позивач про порушення свого права, якщо вона вважала його порушенням, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячної допомоги. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить включно від бажання такої людини. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми» зі змінами внесеними, постановою КМУ від 22 лютого 2008 року № 57.

Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 року і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.

Рішенням КСУ від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». При цьому п.23 неконституційним визнаний не був.

Тобто ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є чинною, але також є чинними вказані норми Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми».

Керуючись ст.ст. 2, 17, 160-163, 99, 100 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст.4, 5, 29, 42, 43 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», рішенням КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.07р., ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» суд, -

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити занеобгрунтованістю.

Постанова набирає чинності по закінченню десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути надана на ім*я Донецького апеляційного адміністративного суду у термін 10 днів з дня виготовлення мотивованого рішення. Апеляція на рішення може бути надана протягом 20 днів з дня звернення із заявою про апеляційне оскарження на ім*я Донецького апеляційного адміністративного суду через Алчевський міський суд.