№2-4483/08

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2008 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі: головуючого-судді- Хіль Л.М.

при секретарі- Гречка Є.В.

за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення господарської споруди, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому прохає відповідачів звільнити від речей сарай, що рахується на генеральному плані 1966 року за літ.Б та не чинити перешкод підчас його знесення.

В обгрунтування позову посилалася на те, що будинок за № 6 по пров. Пасічному м. Полтави, де знаходиться квартира за № 2, що належить їй на праві власності був побудований на початку 60-х років. На момент заселення її квартира рахувалась за номером 3, згодом зроблений поетажний план будинку, де була змінена нумерація квартир і її квартира має номер 2.

У зв'язку з тим, що вона отримала право власності на квартиру за двома документами: свідоцтвом про право на спадщину та договором дарування, де були зазначені квартири 2 та 3 , вона звернулась до суду із проханням визнати 1/2 частку квартири 3 та 1/2 квартири 2 як окремий об'єкт та рахувати в подальшому квартирою за номером 2. її позовні вимоги Октябрським районним судом м.Полтави були задоволені.

Для зберігання будівельних матеріалів, а згодом вугілля та дров біля будинку був збудований сарай, що на генеральному плані за 1966 рік рахується за літ.Б. На початку 70-х років до будинку був підведений природний газ, таким чином вугілля та дрова у сараї перестали зберігати.

За згодою керівництва ГЖЕД №4 м.Полтави, на балансі якого перебуває будинок до квартири було проведено добудову, після чого відстань від її квартири до сараю становить 80 сантиметрів.

У зв'язку з тим, що капітальний ремонт проводився ремонтно-будівельною організацією по замовленню міськжитлоуправління дозвіл на проведення капітального будинку, документи на прийняття його в експлуатація після проведення ремонту відповідальним квартиронаймачам на руки не видавались. Зараз вищезазначені документи за давністю часу знайти неможливо, бо термін таких документів в архіві не перевищує 10 років.

За даними КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» прибудова до квартири включена до загальної площі квартири та приватизована згідно з документами по приватизації і таким чином не вважається самочинною та незаконною.

У 1990 роках квартири нашого будинку були приватизовані та викуплені по договору куплі-продажу. Одночасно із квартирами були приватизовані та викуплені сараї у розмірах, що дозволялось чинним на момент приватизації та купівлі законодавством.

За період з 1961 року до початку 1990 років навколо будинку були споруджені квартиронаймачами інші сараї та господарські споруди, не зазначені на генеральному плані за 1966 рік. Нового генерального плану немає, у зв"язку з цим невідомо, які саме сараї були куплені та приватизовані під час проведення процедур купівлі-продажу та приватизації* квартиронаймачами квартир, крім ОСОБА_2

До того часу, доки сарай був у гарному стані питання про його знесення не стояло, та зараз, коли стіни сараю потрухли, покрівля порушена, вона змушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити, пояснення надала аналогічні викладеному в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про слухання справи в її відсутність, заперечуючи проти позовних вимо г.

Згідно ст. 169 ЦПК України , суд розглядає справу по суті на підставі наявних у справі доказів у відсутність осіб, які не з"явилися.

Судом встановлено та підтверджено документально, що ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частину квартири №3 в будинку №6 по пров.Пасічному у м.Полтаві. 11 листопада 1990 року КП Полтавське БТІ „Інвентаризатор" було складено новий поетапний план на будівлю №6 по пров.Пасічному у м.Полтав де квартири №3 рахується як квартира №2. Рішенням №495 Виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради, від 7 грудня 2004 року, дозволено ГЖЕД №4 м.Полтави провести зміни в нумерації квартир у даному житловому будинку.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 4 вересня 2006 року визнано як окремий об"єкт 1/2 частку квартири №3 і 1/2 частку квартири №2 будинку №6 по пров.Пасічному у м.Полтаві та рахувати в подальшому квартирою №2 будинку №6 по пров.Пасічному у м.Полтаві. Визцано ОСОБА_1 власником квартири №2 будинку №6 по пров.Пасічному у м.Полтаві.

Як вбачається з генерального плану за 1966 рік на при будинковій території по пров.Пасічному у м.Полтаіві знаходиться сарай за літ.Б.

На протязі 1990 року квартири вказаного будинку були приватизовані та викуплені по договору куплі-продажу. В цей же час разом з квартирами були викуплені і гаражі на прилеглій території.

ОСОБА_1 неодноразову зверталася до Виконавчого комітету Полтавської міської ради з питанням про знесення сараю по пров.Пасічному у м.Полтаві на генеральному плані літ.Б, так як даний сарай не придатний для подальшої експлуатації.

З повідомлення Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 6 листопада 2000 року за №П/813 вбачається, що згідно свідоцтва про право власності від 21 березня 1995 року №660 і технічного паспорту сім"ї ОСОБА_1 передано у приватну власність квартиру №3 по пров.Пасічному, 6 та сарай - 4.5 кв.м загального користування. Колективна приватна власність підлягає зносу тільки за згодою усіх власників.

Згідно листа КП Полтавське БТІ „Інвентаризатор" від 27 січня 2005 року за №390 власником % частини сараю „Б" являється ОСОБА_2 згідно договору дарування посвідченого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою 29 грудня 2004 року за №1-3378. Інші відомості про право користування сараєм літ.Б відсутні.

Таким чином, виходячи з викладеного, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, не обґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенню позову.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та в наступному подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.