Справа №22-8020/2009p. Головуючий у 1 інстанції Кульбакова І.В.
Категорія 34 доповідач Жданова B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Голубинського A.M.,
суддів : Жданової В.С, Прокопчук Л.М.
при секретарі Поповченко М.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа : ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 30.07.2009 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3. до ОСОБА_1., з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 26157, 38 грн, вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог, визначити до стягнення відшкодування матеріальної шкоди в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2., якій позивач виплатив матеріальну шкоду у зазначеному розмірі, не визнана потерпілою по кримінальній справі, тілесні ушкодження їй не спричинені, а матеріальна шкода пов»язана тільки із пошкодженням автомобіля. Вважає, що його відповідальність перед позивачем ОСОБА_3. , з яким він перебував у трудових відносинах та здійснював перевозку пасажирів, повинна ґрунтуватись на вимогах ст. ст. 130, 132 КзПП України та визначена у розмірі мінімальної заробітної плати.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 3.06.2005 р. на автодорозі Донецьк - Шахтарськ з вини відповідача ОСОБА_1., який здійснював перевозку пасажирів автомобілем «Форд-транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспорта пригода, внаслідок чого зазначений автомобіль був пошкоджений . За даним фактом відносно ОСОБА_1. було порушено кримінальну справу за ознаками ч.1.ст.286 КК України. Постановою Харцизького міського суду від 09.11.2007 р. ОСОБА_1. звільнено від кримінальної відповідальності з підстав ст.ст. 1п. «е», 8 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 р. Відповідач по справі - водій ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах з позивачем - приватним підприємцем ОСОБА_4 та умовами трудового договору 3.06.2005 р. здійснював перевезення пасажирів за маршрутом. ПП ОСОБА_3, відшкодував ОСОБА_2 збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 34022, 38 грн, з яких 26157, 38 грн відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль, 7000грн у відшкодування моральної шкоди та 865 грн компенсація судових витрат. Прямою дійсною шкодою суд визнав матеріальну шкоду 26157, 38 грн. / вартість ремонтних робіт автомобіля/ та судові витрати 865 грн. і на підставі ст.134КзПП України стягнув ці суми з відповідача, оскільки шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1. за трудовим договором з ПП ОСОБА_3. здійснював перевезення пасажирів за маршрутом «Шахтарськ-Донецьк». Суд дійшов вірного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами щодо матеріальної відповідальності за спричинену шкоду врегульовані нормами трудового законодавства.
Вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, стосовно якого було порушено кримінальну справу за ч.1ст.286 КК України, провадження по справі закрито з підстав . п.4.ст 6, ст. 248 ЦПК України та 1п. «е», 8 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 р.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_2 якій ПП ОСОБА_3. відшкодував вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобілю 26157, 38 грн.
Відповідно до ст. 130 КзПП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків. В ст. 134 КзПП України зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у випадках коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації
Доводи апеляційної скарги про те, відповідач не може нести повну матеріальну відповідальність за пошкодження автомобілю ОСОБА_2., оскільки вона не визнана потерпілою в кримінальній справі, не заслуговують на увагу. Встановлено, що пошкодження автомобілю, як і спричинення пасажиру ОСОБА_5. тілесних ушкоджень, є наслідком дорожньо- транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача щодо якого порушено кримінальну справу.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасуванні за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.