Справа № 22 ц - 874 - 2009

Категорія 01, 56

Головуючий в суді І інстанції Литвин Л.І.

Доповідач в апеляційній інстанції Дьоміна О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: судді Дьоміної О.О.,

Суддів: Малорода О.І., Коцюрба О.П.

при секретарі: Рудзінській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування -Яготинська РДА Київської області про звільнення майна з під арешту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування - Яготинська РДА Київської області про звільнення майна з під арешту.

Ухвалою судді Яготинського районного суду від 15 вересня 2008 року відкрито провадження в даній справі.

Після відкриття провадження в справі судом з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 121 ЦПК України, в зв'язку з чим позивачці було роз'яснено її право уточнити позовні вимоги.

11 листопада 2008 року нею подана заява про зміну позовних вимог, проте позовна заява вимогам вищевказаного закону не відповідала.

Ухвалою Яготинського районного суду від 19 листопада 2008 року позивачці наданий строк для усунення недоліків допущених під час подачі позовної заяви до 30 листопада 2008 року з таких підстав.

Так, пунктами 4-4. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1996 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз”яснено, що при розгляді справ суд зобов'язаний звертати увагу, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис майна, зокрема, чи перелічено у акті опису інше майно, в тому числі те, що знаходиться у власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише у передбачених законодавством випадках...Вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, суду необхідно враховувати, що ... майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і у випадку поділу його їх частки визнаються рівними.

Розмір часток подружжя у спільному майні і яке конкретно майно має бути йому виділено, суд визначає з врахуванням всього нажитого майна, включаючи і те, на яке за законом не може бути звернено стягнення за виконавчими документами і яке не підлягає конфіскації. Разом з цим на частку кожного з подружжя має бути виділено як майно, що підлягало опису, гак і майно, що не підлягало опису. В тих випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертається конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (при відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до ст.55 Закону «Про власність» (697-12) і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.7 постанови від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». При цьому суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача в доход держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в опису, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості. Крім цього, пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» містить роз'яснення, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2008 року позов ОСОБА_1. залишено без розгляду на підставі вимог ст.. 207 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду позивачка подала апеляційну скаргу в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права,

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суддя, залишаючи заяву без розгляду послався на те, що провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, ухвалою судді надавався позивачу строк для усунення цих недоліків.

У встановлений строк позивач вказані в ухвалі недоліки не виправив. Тому суд вважав, що відповідно до п. 8 ч.1 ст. 207 ЦПК України необхідно залишити заяву без розгляду.

Однак, не можна погодитися з тим, що суд правомірно залишив позов без розгляду

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом 15.09. 2008 р. (а.с.8) було відкрито провадження у справі, на 25.09. 2008 р. призначено попередній розгляд справи.

Справа призначалася до розгляду по суті на 25.09., 10.10., 22.10., 18.1 1, 19.Х1, 02.12, 09.12.

Верховний Суд України звертав увагу суддів на те, що чинний ЦПК України не передбачає після вчинення вказаних процесуальних дій повноваження суду залишати позовну заяву без руху з установленням строку для усунення її недоліків та подальшим залишенням заяви без розгляду, а тому залишення позовної заяви без розгляду після проведення попереднього засідання у справі суперечить правилам ст. 207 ЦПК України.

За таких обставин не можна вважати ухвалу суду від 09.12.2008 р. законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовільнити.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2008 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.