Справа № 24918/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2007 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сиротникова Р.Є.,

при секретарі -          Хмельковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2. про розірвання спадкового договору, укладеного між нею та ОСОБА_2 10 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 06 грудня 1999 року вона уклала з ОСОБА_5 договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4. Згідно умов вищевказаного договору ОСОБА_5. зобов'язався довічно повністю утримувати її, надаючи їй необхідне харчування, одяг і забезпечуючи за нею належний догляд та необхідну допомогу. Вартість матеріального забезпечення вони встановили в розмірі мінімальної пенсії щомісячно. З моменту укладення договору довічного утримання відповідач зареєстрував спірну квартиру у міському БТІ на своє ім'я. Однак, узятих на себе зобов'язань за договором не виконує. Харчуванням її не забезпечує, одяг та необхідну допомогу не надає, оплату за комунальні послуги не проводить, у квартирі не з'являється. Знаючи про те, що вона є інвалідом 2 групи і не може самостійно виходити з квартири, постійно хворіє, відповідач жодного разу не поцікавився її здоров'ям. Відповідачеві вона передала, що бажає розірвати договір довічного утримання за взаємною згодою, однак відповідач почав вимагати у неї якусь грошову компенсацію. Вважала, що не отримала доходи, які б могла реально отримати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушене відповідачем, з грудня 1999 по листопад 2006 року у розмірі 17319 гривень. Просила позов задовольнити і розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та відповідачем 06 грудня 1999 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4., визнати за нею право власності на квартируАДРЕСА_1 стягнути з відповідача не отримані доходи, які б вона могла реально отримати за звичайних обставин, якщо її право не було б порушене відповідачем у розмірі 17319 гривень, а також:, витрати по оплаті юридичної допомоги у розмірі 500 гривень та матеріально-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 81 гривні.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6, що діє на підставі доручення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі і посилався на обставини, що наведені вище Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не надав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 224-226 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності дійшов до наступного:

Судом встановлено, що 06 грудня 1999 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 , за НОМЕР_1, в силу якого ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_5. належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, в свою чергу, ОСОБА_5. зобов'язався довічно повністю утримувати ОСОБА_7., надаючи їй необхідне харчування, одяг і забезпечуючи за нею належний догляд та необхідну допомогу. Вартість харчування, одягу і необхідної допомоги сторони встановили в розмірі мінімальної пенсії щомісячно.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини. В судовому засіданні факт невиконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором довічного утримання був встановлений, а тому договір довічного утримання, укладений між: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 має бути розірваний..

Згідно зі ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, в зв'язку з чим право власності на спірну квартиру, яка була предметом договору довічного утримання, внаслідок його розірвання, необхідно визнати за ОСОБА_7

У задоволенні позовних вимог стосовно неотримання позивачкою реальних доходів, які б вона могла отримати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушене відповідачем, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки нею не надано жодних доказів того, що винними діями відповідача їй завдано збитків, тому вона не має права на їх відшкодування. Крім того, розмір суми доходів, який позивачка просила стягнути з відповідача, не був обгрунтований і доведений в судовому засіданні ні позивачкою, ні її представником.

Позивачкою надані докази понесених нею витрат за надання юридичної допомоги у розмірі 250 гривень, згідно договору від 31.10.2006 року, укладеного між позивачкою та Центром правового захисту «Право», та витрат на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи, тому суд задовольняє її позовні вимоги в цій частині в межах наданих доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 755-756 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір довічного утримання, укладений 06 грудня 1999 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. за НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Сиротников Р.Є.