У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«03» грудня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Шишка А.І., Фединяка В.Д.,
секретаря Пожар Р.В.,
з участю: представника апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Плюс Банк», ЗАТ «Ренесанс Життя», ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про визнання недійсним кредитного договору,
за апеляційною скаргою представника ВАТ «Плюс Банк» Марківа Василя Дмитровича на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21 серпня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
31 липня 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Плюс Банк», ЗАТ «Ренесанс Життя», ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про визнання недійсним кредитного договору. Разом із позовом позивачка подала заяву про забезпечення позову, в якій просила до вирішення справи по суті заборонити ВАТ «Плюс Банк» проводити будь-які дії, спрямовані на нарахування відсотків по кредиту, стягнення тіла кредиту, нарахування будь-яких штрафів, комісій та пені, проведення будь-яких дій щодо стягнення майна по кредитному договору, укладеного між сторонами.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 серпня 2009 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено і заборонено ВАТ «Плюс Банк» проводити будь-які дії щодо нарахування відсотків, стягнення тіла кредиту, нарахування будь-яких штрафів, комісій та пені, проведення будь-яких дій щодо стягнення майна по кредитному договору, укладеному 08.10.2008 року між ВАТ «Плюс Банк», ЗАТ «Ренесанс Життя», ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» та ОСОБА_2, до вирішення справи по суті.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1578/2009р. Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Категорія 7 Доповідач Соколовський В.М.
На дану ухвалу представник ВАТ «Плюс Банк» Марків В.Д. подав апеляційну скаргу, вказуючи на її незаконність через порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема, при постановленні ухвали, суд не вказав на наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі. Також відсутні законні підстави для обраного судом способу забезпечення позову, оскільки, ВАТ «Плюс Банк» є фінансовою установою, яка щоденно здійснює банківські операції, оборот яких в безліч разів перевищує суму кредитного договору, укладеного між сторонами, що дає змогу виконати рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_2 Вважає, що обраний спосіб забезпечення позову порушує права Банку, забезпечені ст.1048 ЦК України на отримання процентів за користування позичальником (позивачем) грошима Банку (відповідача) та на повернення позики, згідно ст.1049 ЦК України. Окрім того, порушуються права Банку, передбачені ст.1050 ЦК України, яка встановлює наслідки порушення договору позики позичальником, які можуть застосовуватись до нього Банком у випадку невиконання договірних стосунків. Більше того, суд зайняв упереджену позицію на користь позивача та прийшов до висновку незаконності нарахування відсотків за користування позивачем грошовими коштами відповідача ще до розгляду справи по суті. За наведених підстав представник апелянта просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні представник апелянта – ВАТ «Плюс Банк» ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала з вище наведених мотивів та просила її задовольнити.
Заявниця-позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, хоча належно повідомлена про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 31.07.2009 року звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір, укладений 08.10.2008 року між нею та ВАТ «Плюс Банк», оскільки, такий договір не відповідає законодавству України, порушує її права та інтереси і не відповідає її волі. При цьому, в забезпечення позову, просила заборонити Банку проводити будь-які дії щодо нарахування відсотків, стягнення тіла кредиту, нарахування будь-яких штрафів, комісій та пені, проведення будь-яких дій щодо стягнення майна до вирішення спору по суті.
Задовольняючи подану заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не навів правових обґрунтувань щодо співмірності прийнятих ним заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. При цьому, суд залишив поза увагою, що ВАТ «Плюс Банк» є фінансовою установою, яка постійно здійснює банківські операції, оборот яких в безліч разів перевищує суму наданого позивачці кредиту, і в разі задоволення судом позову, Банк спроможний у будь-який момент виконати рішення суду. В даному випадку судом не враховано, що обраний спосіб забезпечення позову порушує законні права фінансової установи на отримання процентів за користування кредитом, повернення позики та застосування наслідків невиконання позичальником кредитних зобов’язань, що регулюється ст.ст.1048, 1049, 1050 ЦК України.
За таких обставин, колегія cуддів вважає, що постановлена судом ухвала про забезпечення позову суперечить обставинам справи і зібраним доказам, тому підлягає до скасування, з постановленням з цього приводу нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ВАТ «Плюс Банк» Марківа Василя Дмитровича задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 21 серпня 2009 року скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ «Плюс Банк» проводити будь-які дії щодо нарахування відсотків, стягнення тіла кредиту, нарахування будь-яких штрафів, комісій та пені, проведення будь-яких дій щодо стягнення майна по кредитному договору, укладеному між сторонами 08.10.2008 року, до вирішення справи по суті – відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: А.І. Шишко
В.Д. Фединяк
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Соколовський