У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Беркій О.Ю., Фединяка В.Д.,
секретаря Сідорука А.О.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» про компенсацію втрати частини оплати праці у зв’язку з умисним порушенням термінів її виплати в порядку, визначеному Законом України «Про оплату праці»,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Болехівського міського суду від 14 вересня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Болехівського міського суду від 14 вересня 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії АКБ «Укрсоцбанк» про компенсацію втрати частини оплати праці у зв’язку з умисним порушенням термінів її виплати в порядку, визначеному Законом України «Про оплату праці», - закрито, поскільки, суд прийшов до висновку, що спір виник між юридичною особою та фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, а тому підвідомчий Івано-Франківському господарському суду і справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
______________________________________________________________________________ Справа 22-ц-1535/2009 р. Головуючий в 1 інстанції: Поляниця М.М.
Категорія 4 Доповідач: Соколовський В.М.
На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вказуючи на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, вважає, що судом проігноровано вимоги ст..15 ЦПК України, ст.12 ГПК України та ст.232 КЗпП України, якими чітко визначено компетенцію загальних судів щодо розгляду трудових спорів в порядку цивільного судочинства. Він, як арбітражний керуючий, є фізичною особою, яка за свою діяльність ліквідатора боржника ТзОВ «Каріф» по ухвалі господарського суду отримував грошову винагороду за кожен місяць своєї праці, тобто не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибутку. Вважає, що суд не врахував вказаних обставин, тому просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання апелянт не прибув, хоча належно був повідомлений про розгляд справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги не визнав, вважає її безпідставною, а ухвалу суду законною та обґрунтованою, яку просив залишити в силі, відмовивши в задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2005 року по справі № Б-7/133 «Про визнання боржника банкрутом» ОСОБА_2, як арбітражного керуючого, який має відповідну ліцензію серії АА № 779257 від 29 грудня 2004 року,призначено ліквідатором ТзОВ «Каріф» та ухвалою цього ж суду від 24 липня 2007 року йому затверджено оплату праці за увесь період виконання обов’язків в сумі 9777 грн. Ініціюючим кредитором по вказаній справі виступив АКБ «Укрсоцбанк» в особі його Івано-Франківської філії (а.с. 4, 5, 6, 7, 17).
Згідно платіжного доручення № 3547 від 30.03.2009 року (а.с. 41) АКБ «Укрсоцбанк» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 9777 грн. в рахунок оплати праці як арбітражного керуючого, в зв’язку із чим, державним виконавцем від 31.03.2009 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового стягнення вказаних вище коштів.
ОСОБА_2 вважав, що умисною і несвоєчасною виплатою належних йому коштів в рахунок оплати праці як арбітражному керуючому, АКБ «Укрсоцбанк» зобов»язаний сплатити йому грошову компенсацію за порушення термінів оплати праці, відповідно до Закону України «Про оплату праці», про що подав до міського суду позовну заяву в порядку цивільного судочинства (а.с. 1).
Проте, Болехівський міський суд закрив провадження по даній справі, обґрунтовано зазначивши, що сторонами в даному спорі є юридична особа АКБ «Укрсоцбанк» та суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа- арбітражний керуючий ОСОБА_2 з приводу виконання обов’язків ліквідатора боржника, а, отже, дані правовідносини регулюються нормами ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України і такі спори підлягають до розгляду за підвідомчістю господарському суду Івано-Франківської області, тому не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, яка рахує посилання апелянта про незаконність ухвали безпідставними і такими, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки, оплата праці арбітражного керуючого (ліквідатора боржника) регулюється спеціальним законодавством – Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і тому спори з приводу оплати праці таких осіб розглядаються господарським судом в порядку господарського процесуального законодавства.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постановлена судом першої інстанції ухвала відповідає нормам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують її законності та обґрунтованості, тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Болехівського міського суду від 14 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
О.Ю. Беркій
В.Д. Фединяк
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Соколовський