Апеляційний суд Кіровоградської області
_____________________________________________________________________________
Справа № 22 – 599/2010року Головуючий 1інстанції Кавун Т.В.
Категорія :34 Доповідач Чорнобривець О.С.
Рішення
Іменем України
16 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гайсюка О.В
суддів - Савченко С.О.
Чорнобривець О.С.
при секретареві - Ткач І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року і
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ДП Схід ГЗК/ про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що працюючи протягом 23 років на підприємстві з тяжкими і шкідливими умовами праці, отримав професійне захворювання, що вперше було виявлено у січні 2006 року. Згідно висновку Кіровоградської обласної МСЕК від 28.02.2006 року визнаний інвалідом третьої групи та втратив 50% працездатності. Посилаючись на ці обставини, просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 90 000грн.
Рішенням Маловисківського районного суду від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. На користь позивача з ДП Схід ГЗК стягнуто 8 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 400 грн. судового збору на користь держави та 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що висновки суду є необґрунтованими і не підтверджені доказами, позивачем не доведено наявність моральної шкоди, розмір шкоди судом визначено не об’єктивно, а розмір судових витрат визначено неправильно.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Норми ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» /далі - Закон/ передбачали обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі пошкодження здоров’я на виробництві, який було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Згідно з п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію зазначеного Закону в частині відшкодування моральної шкоди було зупинено на 2006 рік, а Законом України № 717-V від 23.02.2007 року змінено, відшкодування моральної шкоди не є обов’язком Фонду.
Задовольняючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд правильно виходив з того, що відповідно до ст. 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, установах і організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237 – 1 цього ж Кодексу визначено, що відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд, виходячи з доведеності факту спричинення позивачеві пошкодження здоров’я і втрати працездатності при виконанні ним трудових обов’язків, дійшов правильного висновку про те, що ушкодження здоров’я, втрата працездатності та вимушеність докладання позивачем додаткових зусиль для організації його життя через постійний біль та хворобу свідчать про доведеність заподіяння моральної шкоди.
За таких підстав, покладання обов’язку по відшкодуванню моральної шкоди на відповідача відповідає вимогам Закону та обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що розмір відшкодування у сумі 8 000 грн. відповідає засадам розумності і справедливості.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди згідно з висновком МСЕК виникло 28.02.2006 року. Враховуючи те, що на той час законодавством чітко не було визначено порядок щодо відшкодування моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі пошкодження здоров’я на виробництві, дані обставини унеможливили вчасне звернення позивача до суду, тому пропущений позивачем трьохмісячний строк позовної давності підлягає поновленню.
Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача згідно вимог ст. 88 ЦПК України, судом першої інстанції визначено не вірно.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача складає 8 грн. 50 коп.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.08.2009 року № 825 «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню в сумі 37 грн. Тому рішення в частині стягнення судових витрат підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Маловисківського районного суду від 25 грудня 2009 року в частині стягнення судових витрат змінити.
Стягнути з ДП Схід ГЗК в дохід держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградського області О.С. Чорнобривець