Справа № 1-58

2010 рік

В  И  Р  О  К

Іменем         України

03 березня 2010 року                                                                         м. Косів

Косівський районний суд  Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді – Бельмега М. В.,

                секретаря – Лазорик Л.В.

з участю: прокурора – Хомина І.М.

             захисника – ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення :

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Більче - Золоте, Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого на підставі ст.89 КК України, за ч.2 ст.186 КК України,-

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с.Новосілка, Перемишлянського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого, за ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоїли відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Злочин було скоєно при наступних обставинах:

12.12.2009 року біля 17год. 00хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи в с.Смодна, Косівського району, неподалік АЗС «WOG», побачили як ОСОБА_4 несла в руках сумку і користувалася мобільним телефоном. ОСОБА_3 цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вступили в попередню змову про відкрите викрадення чужого майна, а саме сумкою і її вмістом та мобільним телефоном ОСОБА_4 З цією метою підсудні перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, прослідували за потерпілою ОСОБА_4, яка йшла вулицею Дружби в напрямку перехрестя з вулицею Лісною. Наздогнавши її неподалік господарства ОСОБА_5 у заїздній дорозі, що веде в напрямку будинку де проживає ОСОБА_4, ОСОБА_3 підбіг до неї і обхопив її ззаду рукою за шию, здавлюючи її, чим спричинив потерпілій фізичну біль, не завдаючи їй тілесних ушкоджень. Таким чином застосовуючи відносно потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я, він відкрито викрав її мобільний телефон «Nokia 100» вартістю 200грн. зі стартовим пакетом «Djuice» вартістю 25грн. В той час ОСОБА_2 будучи об»єднаний з ОСОБА_3 єдиним злочинним умислом відкритого корисливого заволодіння чужим майном, вихопив із рук  ОСОБА_4 сумку вартістю 20грн., в якій знаходилися; рушник вартістю 7грн., 2 металеві посудини вартістю 6грн. і 7 гривень відповідно, скляну банку ємкістю 0,5л вартістю 2грн. Внаслідок грабежу, підсудні здійснили викрадення чужого майна на загальну суму 267грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні  злочину передбаченого ч.2. ст.186 КК України визнав повністю та суду  показав, що 11.12.2009 року він, його знайомий ОСОБА_3 разом з братами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали в м.Косів Івано-Франківської області, щоб відпочити в горах та відвідати діда братів ОСОБА_7. Приїхавши в м.Косів вони відвідали діда ОСОБА_7, а потім поїхали в с.Розтоки де там їли, вживали алкогольні напої і там же переночували. Наступного дня, вони поїхали в м.Косів. Перебуваючи на околиці м.Косова в с.Смодна , біля автозаправки «WOG» побачили жінку, яка ішла дорогою несла сумку і розмовляла по телефону. Вони з ОСОБА_3 домовилися пограбувати цю жінку і пішли в напрямку за нею. Брати ОСОБА_7 залишилися в автомобілі де розпивали спиртне. Вони пройшли за жінкою і через деякий час вона повернула у невелику вулицю. Там вони наздогнали жінку при цьому ОСОБА_3 обхопив ззаді рукою за шию жінки, а в цей час він вихопив з рук жінки сумку, а ОСОБА_3 мобільний  телефон. Жінку вони не били і нічого їй не говорили. Відразу втекли з місця події, сіли в автомобіль і він сказав ОСОБА_6, щоб той їхав додому. Про пограбування братам ОСОБА_6 вони не розповідали. По дорозі ОСОБА_3 побачив, що в сумці тільки посуд, тому сумку викинув у рівчак біля смітника. Він також витягнув з мобільного телефона сім картку і вставив свою. Приїхавши в Тернопільську области  ОСОБА_3 віддав йому викрадений мобільний телефон, яким він користувався поки не загубив. 25.12.2009 року за місцем його проживання в Тернопільській області приїхали працівники міліції Косівського РВ УМВС, які розпитували про те, чи він не приймав участі у пограбуванні жінки в м.Косові. Він зрозумів, що його викрито і зізнався у вчиненому. Матеріальні збитки потерпілій відшкодували в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні  злочину передбаченого ч.2. ст.186 КК України визнав повністю та дав суду аналогічні показання.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, а обмежитися показаннями підсудних, які нічим неоспорюються, показаннями потерпілої та дослідженням матеріалів справи.    

Вина підсудних доведена їхніми показаннями, показаннями потерпілої, свідків та матеріалами справи.

Так потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні, суду показала, що 12.12.2009 року біля 17год. вона поверталася додому з Косівської ЦРЛ де лежав на стаціонарному лікуванні її співмешканець ОСОБА_10 Біля автозаправки «WOG», що в с.Смодна повернула і пішла вулицею Дружби. Йдучи дорогою неслав в руці сумку і розмовляла по мобільному телефону. Потім повернула праворуч у заїздну дорогу, щоб потрапити швидше до свого будинку. В цей час вона почула, що до неї хтось підбіг і ззаду обхопив рукою шию та рот. Особа. Яка обхопила її рукою вирвала в неї телефон, інша особа вирвала в неї з рук сумку. Ці двоє осіб почали одразу тікати. Особи які заволоділи її майном нічого не говорили, не погрожували їй і не наносили ударів. Вона пішла додому і зайшла до дочки її співмешканця ОСОБА_9 та повідомила їй про ці події. Вона провела її додому. В неї дома ОСОБА_9 зателефонувала в міліцію і повідомила про пограбування. Внаслідок викрадення їй було завдано шкоду на суму 267грн. Підсудні шкоду їй відшкодували, вона до них претензій не має і не бажає їм суворого покарання.

Допитані на досудовому слідстві в якості свідків  ОСОБА_7.(а.с. 28-29), ОСОБА_8.(а.с. 25-26), ОСОБА_6 (а.с.31-33) та ОСОБА_9 (а.с. 40-41), свідчення яких оголошено в судовому засіданні підтвердили вину підсудних.

Вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується також:

- протоколом-заявою потерпілої ОСОБА_4 про відкрите викрадення її майна (а.с.9);

- протоколом огляду місця події від 12.12.2009 року з якого встановлено місце вчинення злочину і обстановка на місці події (а.с. 11);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_2 під час якої останній підтвердив факт вчинення грабежу спільно з ОСОБА_3 (а.с. 58-59);

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_2 під час якої останній підтвердив факт пограбування і повністю підтвердив деталі обставин пограбування вказаних потерпілою (а.с. 60);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_6 під час якої ОСОБА_3 підтвердив факт пограбування вчиненого спільно з ОСОБА_2 (а.с. 61-62);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2 і фототаблицею до нього, під час якої ОСОБА_2 вказав місце пограбування і відтворив обставини при яких скоєно грабіж (а.с. 55-57);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3 і фототаблицею до нього, під час якої ОСОБА_3 вказав місце пограбування і відтворив обставини при яких скоєно грабіж (а.с. 122-126);

- протоколом добровільної видачі та огляду від 29.12.2009 року, яким зафіксовано видачу свідком ОСОБА_7 сумки, двох металевих мисок і скляну банку, що були відкрито викрадені у ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_7 під час слідчої дії пояснив, що цю сумку з її вмістом викинули ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12.12.2009 року (а.с. 63-66);

- протоколом пред»явлення для впізнання від 10.10.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала сумку, видану ОСОБА_7 як ту, що була в неї відкрито викрадена 12.12.2009 року в с.Смодна Косівського району.

Таким чином, оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності суд вважає вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3  у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої, за попередньою змовою групою осіб доведеною повністю.  

Дії ОСОБА_2 за ст.186 ч.2  КК України  та дії ОСОБА_3  за ст. 186 ч.2 КК України кваліфіковано вірно.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, наслідки скоєного злочину, обставини справи,  особу винного та обставини що пом»якшують та обтяжують покарання.

    До обставин які пом”якшують вину підсуднього суд відносить щире каяття, активне сприяння  розкриттю та розслідуванню злочину, позитивно характеризується,  відшкодував завдану шкоду,  веде догляд за перестарілою особою та те, що потерпіла не бажає йому суворого покарання .  

    До обставин які обтяжують вину підсуднього суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, наслідки скоєного злочину, обставини справи,  особу винного та обставини що пом»якшують та обтяжують покарання.

До обставин які пом”якшують вину підсуднього суд відносить щире каяття, активне сприяння  розкриттю та розслідуванню злочину, відшкодував завдану шкоду,  позитивно характеризується, раніше не судимого та те, що потерпіла не бажає йому суворого покарання .

До обставин які обтяжують вину підсуднього суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

    При таких обставинах суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із застосуванням ст.75 КК України звільнивши підсудних від відбування покарання з випробуванням.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

    ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину за ч.2 ст. 186 КК України та обрати покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні злочину за ч.2 ст. 186 КК України та обрати покарання у виді 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3  звільнити від відбування покарання з випробуванням визначивши їм іспитовий термін 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої системи.

    Запобіжний захід підписку про не виїзд з постійного місця проживання засудженим залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

    Речові докази по справі – сумка, 2 металеві миски, скляна банка , які зберігаються на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд.

СУДДЯ: