ПОСТАНОВА справа № 2 а-94\07
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2007 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Смолки І.О.,
при секретарі Запухлій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації про визнання протиправними дій суб"єкту владних повноважень та про стягнення грошової допомоги при звільненні,
Встановив:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, в якому вказує на те, що з 08.12.1999 р. він проходив службу в різних підрозділах податкової міліції Запорізької області, де знаходився на фінансовому забезпеченні.
З 18.10.2005 р. наказом голови Державної податкової адміністрації у Запорізькій області № НОМЕР_1, на підставі ст.63, пункт „з", через скорочення штатів, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з посади помічника оперуповноваженого комендантського взводу головного відділу податкової міліції ДГП в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя позивач був звільнений в запас.
При звільненні відповідач, здійснюючи владні повноваження, відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги в сумі 3 176 грн.20 коп.
Позивач вважає дії відповідача неправомірними, тому що, відповідно до п.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 p., № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", особам начальницького складу податкової міліції при звільненні із служби у зв"язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно довідки НОМЕР_2 відповідача, середньомісячна сума доходів позивача перед звільненням складала 1270,49 грн., 505 від цієї суми складає 635,24 грн. таким чином, за повних 5 календарних років служб в період з 08.12.ё999 р. до 18.10.2005 р. відповідач, на думку позивача, повинен був виплатити позивачу наступну суму: 635,24 грн. х 5 років + 3176,20 грн. Позивач просить суд визнати протиправними та незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті при звільненні з 18.10.2005 р. у запас грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 08.12.1999 p.; стягнути з відповідача невиплачену позивачу при звільненні з 18.10.2005 р. у запас грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період з 08.12.1999 p., у сумі 317 6,20 грн.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, представник відповідача з позовом не погодилась, мотивуючи непогодження тим, що вимоги позивача не законні.
Заслухавши пояснення сторін. Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивача було звільнено за власним бажанням органів МВС України в Запорізькій області згідно наказу ЗМУ УМВС України в Запорізькій області № НОМЕР_3. з 07.12.1999 р. Наказом Державної податкової адміністрації у Запорізькій області НОМЕР_4 позивача було прийнято на службу до податкової міліції. 18.10.2005 р. наказом ДПА у Запорізькій області НОМЕР_1 позивача було звільнено у запас у зв"язку зі скороченням штатів. Відповідно до норм ч.1 ст.9 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб „ № 2262-Х11 від 04.09.1992 p., особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби...у зв"язку із скороченням штатів..., виплачується грошова допомога у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно припису ч.4 ст.9 Закону, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання. На момент звільнення позивача з органів МВС України (07.12.1999 р) Закон діяв в редакції, ст.9 якого встановлювала право на виплату грошової допомоги особам..., які звільняються зі служби в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом міністрів України. В порядку ч.2 п.10 Постанови (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з органів МВС), особам, які мають право на пенсію, згідно Закону, при звільненні зі служби через сімейні обставини, або інші поважні причини виплачується грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Позивач був звільнений у запас за власним бажанням 07.12.1999 р. Отже, позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 % суми місячного грошового забезпечення, по Закону, що на момент звільнення з органів МВС України - 07.12.1999 р. та відповідно до положень ч.4 ст. 9 Закону (в редакції, чинній на момент 18.10.2005 p.), йому при повторному звільненні зі служби, така грошова допомога не сплачується. Таким чином, у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги при звільненні з органів ДПС у Запорізькій області у зв"язку з тим, що він в період проходження служби в органах МВС України, набув право на її отриманні при звільненні зі служби. При цьому, вищезазначеним законом на ставиться в залежність право на отримання такої допомоги при повторному звільнені зі служби від факту використання такого права позивачем.
Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд
Постановив :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повно-
му обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.