У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„14” грудня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Бідочко Н.П., Девляшевського В.А.,
секретаря Юрків І.П.,
з участю: представників апелянтки ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3
та ОСОБА_4, представника
управління Держкомзему у Рогатинському
районі Андрусіва Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Рогатинського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, управління Держкомзему у Рогатинському районі, виконавчого комітету Воронівської сільської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім’я ОСОБА_7, незаконним рішення Воронівської сільської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рогатинського районного суду від 13 жовтня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рогатинського районного суду від 13 жовтня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Рогатинського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії центру державного земельного
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1664/2009р. Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.
Категорія 45 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
кадастру при Держкомземі України, управління Держкомзему у Рогатинському районі, виконкому Воронівської сільської ради про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого на ім’я ОСОБА_7, визнання недійсним рішення Воронівської сільської ради від 28 квітня 2007 року та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою – відмовлено за недоведеністю заявлених вимог.
На дане рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, вказуючи, що воно не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема, судом не враховано вимог ст.107 Земельного кодексу України, відповідно до якої, основою для відновлення меж земельної ділянки є дані земельно-кадастрової документації. Згідно ж «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року за № 15, до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і шифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності. В зв’язку з цим, судом проігноровано її доводи про те, що 23 березня 2007 року комісією Воронівської сільської ради було складено незаконний акт про відновлення та встановлення межових знаків між її та відповідача ОСОБА_7 господарствами без її згоди і цей акт був затверджений на сесії Воронівської сільської ради, згідно якого до господарства ОСОБА_7 відійшла частина її подвір’я довжиною 15 метрів і шириною 1,5 метра зі сторони заїзду до її господарства. Комісією управління Держкомзему у Рогатинському районі при розгляді її скарги було встановлено, що зі сторони заїзду ширина її присадиби становить 18 метрів 50 сантиметрів, а ОСОБА_7 – 19 метрів 50 сантиметрів, а згідно планово-картографічних матеріалів за 1957, 1988 роки ширина її присадиби становила 20 метрів, а ОСОБА_7 – 18 метрів 10 сантиметрів. Отже, передавши у власність ОСОБА_7 12,5 кв.м. наданої їй земельної ділянки, Воронівська сільська рада грубо порушила її права та вимоги ч.5 ст.116 Земельного кодексу України. На спірній земельній ділянці ОСОБА_7 незаконно встановив огорожу, яку, вважає апелянтка, необхідно демонтувати, щоб не чинити їй перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою. За наведених підстав просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представники апелянтки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просили її задовольнити.
Представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та завідувач юридичного сектору управління Держкомзему у Рогатинському районі Андрусів Р.Я. скаргу не визнали, вважають її безпідставною, а рішення -законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Представники інших сторін в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянтки, які підтримали скаргу, заперечення проти скарги представників відповідачів ОСОБА_7 та управління Держкомзему у Рогатинському районі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням сесії Воронівської сільської ради від 28 квітня 2007 року затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки в селі Липівка, площею 0,1861 га, яку безоплатно передано у власність ОСОБА_7 та на його ім’я видано Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серії ЯД за № 839881. Дана земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1, відповідно до плану та опису схеми, межує із земельною ділянкою ОСОБА_6.
Рішенням сесії Воронівської сільської ради від 22 жовтня 2006 року ОСОБА_7 було надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки з метою передачі у приватну власність.
Івано-Франківською регіональною філією Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» на замовлення ОСОБА_7 складено технічний звіт по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_7 в селі Липівка, площею 0,1861 га, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого селянського господарства. Відповідно до технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки, межа та площа земельної ділянки визначені згідно генплану.
Відповідними висновками Рогатинського районного відділу земельних ресурсів від 03.05.2007 року № 07-07-4/51 та відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 04.05.2007 року № 2 встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_7 знаходиться в зоні індивідуальної забудови згідно генерального плану населеного пункту, прав третіх осіб на використання земельної ділянки не встановлено.
Згідно акту земельної комісії Воронівської сільської ради від 23.03.2007 року, комісія погодила межі суміжної ділянки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без згоди ОСОБА_6, на підставі карти 1988 року, оскільки, ОСОБА_6 не підписує акту встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування у зв’язку з конфліктною ситуацією. Даний акт затверджено сьомою сесією Воронівської сільської ради п’ятого демократичного скликання.
Судом першої інстанції було оглянуто земельно-кадастрову книгу № 2 присадибних земель особистого користування за 2006-2009 роки по Воронівській сільській раді, з якої вбачається, що ОСОБА_6, яка зазначена у книзі під № 45, користувалася земельною ділянкою в розмірі 0,21 га, у ОСОБА_7, зазначеного під № 43, було в користуванні 0,20 га.
Відповідно до плану земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Липівка Воронівської сільської ради, виготовленого Рогатинським районним відділом Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК, у користуванні ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка площею 0,2514 га, ширина якої становить 18 метрів 65 сантиметрів.
Із пояснень ОСОБА_9, представника управління Держкомзему у Рогатинському районі, який був присутнім при виготовленні плану землекористування ОСОБА_6 на місцевості, вбачається, що земельною комісією не було встановлено захоплення ОСОБА_7 земельної ділянки ОСОБА_6, яка користується земельною ділянкою більшою за розмірами, ніж рахується за нею відповідно до земельно-кадастрової книги.
Як вбачається із матеріалів справи, право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_7 виникло на підставі ст.125 ЗК України і згідно ст.126 ЗК України йому видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку, тобто у відповідності до чинного земельного законодавства.
Отже, за даних обставин, суд першої інстанції, відповідно до ст.14 Конституції України, ст.377 ЦК України та ст.ст.120, 152, 158 ЗК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_6 не довела в судовому засіданні та не надала доказів про порушення відповідачем ОСОБА_7 її права на користування спірною земельною ділянкою, тому правомірно відмовив їй у задоволенні позовних вимог.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянтки про неврахування судом всіх обставин по справі та невідповідності його висновків обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає надуманими і голослівними, які не можуть братися до уваги.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та дано їм вірну юридичну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постановленого судом рішення, підстав для скасування якого колегія cуддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: Н.П. Бідочко
В.А. Девляшевський
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Соколовський