АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а -201-2010 р. Головуючий у суді І інстанції Комлач О.Ф.
Категорія ст.185 ч.2 КК України Доповідач в апеляції – Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Драного О.П.,
суддів – Палічука А.О., Лещенка Р.М.,
з участю прокурора – Чабанюк Т.В.,
захисника-адвоката – ОСОБА_3,
захисника – ОСОБА_4,
потерпілого – ОСОБА_5,
засуджених – ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2009 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сміла Черкаської області, українець, громадянин Росії, освіта 8 класів, не одружений, не працює, жителя: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Іванівна Бижбулякського району Республіки Башкиртостан Російської Федерації, освіта середня технічна, перебуває в цивільному шлюбі, має дитину 2001 року народження, не працює, жителя: АДРЕСА_1, міського округу Усинськ, раніше не судимий,
засуджені за ч.3 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі кожний.
Вироком суду постановлено стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області 488 грн. 79 коп. за проведення експертиз.
Суд визнав винними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в тому, що вони 06 серпня 2009 року близько 22 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб, скоїли крадіжку товару з торгівельного відділу потерпілого ОСОБА_5 при цьому засуджений ОСОБА_6 металевим предметом розбив скло на першому поверсі приміщення магазину «Універмаг», розташованого по вул. Леніна в сел. Олександрівка Кіровоградської області та проник через нього всередину приміщення, зайшов до торгівельного відділу, який належить ОСОБА_5, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності останнього на загальну суму 9905 грн., спричинивши йому матеріальної шкоди на вказану суму. ОСОБА_6 передав викрадений товар через вікно засудженому ОСОБА_7, який чекав його біля розбитого вікна. Викраденим засуджені розпорядились на власний розсуд.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених, просить скасувати вирок районного суду в зв’язку з порушенням вимог кримінального закону, справу направити на новий судовий розгляд, оскільки судом першої інстанції при винесенні вироку необґрунтовано застосовано положення ст.69 КК України. Крім того, судом допущено порушення вимог ч.4 ст.67 КК України при визначенні обставин, які обтяжують покарання;
- захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просить вирок районного суду змінити, призначивши засудженим покарання не пов’язане з позбавленням волі, оскільки засуджені з’явилися з повинною, активно сприяли у розкритті злочину, не врахована думка потерпілого, який прохав суд не позбавляти засуджених волі, повністю не враховано особи засуджених, їх стан здоров’я;
- засуджений ОСОБА_6 просить вирок районного суду змінити, пом’якшити покарання та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, оскільки суд не врахував обставини, які пом’якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, написав явку з повинною, являється інвалідом, добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому, який теж прохав суд не позбавляти його волі;
- засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, призначити йому покарання не пов’язане з позбавленням волі, оскільки він щиро розкаявся, написав явку з повинною, добровільно відшкодував шкоду завдану потерпілому, має на утриманні малолітнього сина, хронічні захворювання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, захисника-адвоката ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали свої апеляції та просили вирок суду змінити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винні сть засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції у відповідності зі ст.299 ч.3 КПК України, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються. Дії засуджених правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді позбавлення волі суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, але в повній мірі не врахував, що засуджені раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, вину свою визнали, щиро розкаялися у скоєному злочині, повністю відшкодували заподіяну шкоду, до того ж сам потерпілий просив не позбавляти волі засуджених; у засудженого ОСОБА_7 є на утриманні малолітня дитина, засуджений ОСОБА_6 є інвалідом, тому колегія суддів вважає необхідним звільнити їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, оскільки їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Зазначення суду у вироку про те, що засуджені можуть скоювати правопорушення та не зареєстровані на території України не знайшли свого підтвердження і протирічать матеріалам справи.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно врахував у якості обставини, яка обтяжує покарання засудженим – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою за ч.3 ст.185 КК України і не може повторно враховуватись, як обтяжуюча покарання обставина.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково, апеляції захисника-адвоката ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 – задовольнити.
Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2009 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – змінити, пом’якшивши їм покарання.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважати засудженими за ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Виключити із мотивувальної частини вироку обставину яка обтяжує покарання – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
В решті вирок суду залишити без зміни.
СУДДІ: