АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-138 / 2010 Головуючий в 1 інстанції – Петягін В.В.
Категорія – ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач у 2 інстанції – Білоконев В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2010 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2010 року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не працюючий,
- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Як зазначено в постанові , 06 лютого 2010 року о 00 годин 40 хвилин, ОСОБА_2, керував в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, на перехресті вулиць Матросова-Шевченко, автомобілем ЗАЗ 1102, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту), від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не заперечуючи фактичні обставини справи, посилається на суворість призначеного йому судом адміністративного стягнення. При цьому вказує, що він позитивно характеризується за місцем проживання, постійно здійснює поїздки до лікарні для того, щоб відвозити свою бабусю, яка внаслідок свого похилого віку постійно потребує нагляду лікарів, є єдиним помічником своєї матері, оскільки батько в 2007 році помер, внаслідок зазначених обставин йому постійно необхідно користуватися транспортним засобом. Хоча він не працює, але мешкає у сільській місцевості, утримує підсобне господарство, скотину, в літку здає в оренду житло відпочиваючим, оскільки домоволодіння, де він мешкає знаходиться на березі Азовського моря, тому має можливість сплатити штраф.
Тому просить постанову судді змінити і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що його скарга не підлягає задоволенню, а постанова судді зміні чи скасуванню виходячи з наступного.
Суддею під час розгляду справи виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП
Доведеність його вини у вчинені вказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.02.2010 р. серія АР 119250, згідно якому він 06.02.2010 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився. У якому ОСОБА_2 власноручно зроблено запис, що 05.02.2010 р. о 23-30 год., він вживав пиво після чого керував транспортним засобом. Від проходження огляду на стан сп’яніння відмовляється (а.с.1); поясненнями свідка ОСОБА_3, згідно яким він і ОСОБА_4 були присутні під час складання протоколу відносно ОСОБА_2, останній не заперечував, що вживав алкогольні напої, від проходження огляду відмовився (а.с.3). Фактичні обставини вчиненого правопорушення не заперечуються правопорушником і в апеляційній скарзі.
За таких обставин, суддя правильно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчинені зазначеного правопорушення і обґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суддею було правильно враховано, що він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, зокрема і за вчинення аналогічного правопорушення, що свідчить про його стійке не бажання дотримуватися необхідних правил поведінки на дорозі.
Таким чином апеляційний суд вважає призначене йому стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобом правильним та таким, що відповідає вимогам закону і вчиненому ОСОБА_2 правопорушенню. Тому не вбачає законних підстав для задоволення його апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2010 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП – залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, тобто 09.03.2010 року, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області /підпис/ В.М. Білоконев
З оригіналом згідно. Суддя: