ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Шпонька В.П.
розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1, на постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2010 року
ВСТАНОВИВ
Цією постановою, -
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
раніше, за матеріалами справи, підданого адміністративним стягненням за постановами Михайлівського районного суду Запорізької області від:
10 лютого 2009 року за ч.1 ст.130 КУпАП у виді громадських робіт на строк 40 годин;
25 вересня 2009 року за ч.2 ст.130 КУПАП у виді адміністративного арешту на строк 10 діб, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років.
Згідно з постановою судді , -
20 листопада 2009 року, о 21 год. 40 хв. в місті Василівка по вулиці Леніна, -
ОСОБА_1, який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, -
керував мопедом - двоколісним транспортним засобом, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см, - з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнечі роту, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, водій відмовився у присутності двох свідків всупереч вимогам п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
В апеляційній скарзі:
ОСОБА_1 просить скасувати це судове рішення стверджуючи про те, що цього адміністративного правопорушення він не вчинював і взагалі, 20 листопада 2009 року, в місті Василівка не знаходився.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції досліджено докази, які є наявними в справі.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд не знаходить підстав до задоволення апеляції.
До висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення місцевий суд дійшов в результаті ретельного дослідження протоколу про вчинення адміністративного правопорушення в якому, сам ОСОБА_1 визнавав факт вживання алкогольних напоїв і наступне керування скутером (мопедом), що співвідноситься з поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в присутності яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння про що свідчать їх підписи у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення і зміст їх письмових пояснень.
З цими доказами погодяться й докази, які безпосередньо отримані судом в судових засіданнях 12 і 22 січня, 5 і 16 лютого 2010 року.
Так, згідно з поясненнями свідків – інспекторів роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в місті Василівка ОСОБА_4 і ОСОБА_5, - водій ОСОБА_1 дійсно ними затримувався в місті Василівка у нетверезому стані під час керування скутером, що співвідноситься з поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3.
Наведеною сукупністю доказів спростовуються твердження ОСОБА_1 в апеляції та в судових засіданнях місцевого суду, а також свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (близьких знайомих ОСОБА_1). - про непричетність останнього до вчинення адміністративного правопорушення. Як убачається з пояснень ОСОБА_7 вона взагалі не могла вказати суду дату відвідування нею ОСОБА_1 у грудні 2009 року разом з ОСОБА_6
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі .
Із матеріалів справи не вбачається, що водій ОСОБА_1 до цього випадку вже двічі піддавався адміністративним стягненням за аналогічні дії.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права .
Застосовуючи це джерело права у поєднані з вимогами санкції ч.3 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обгрунтовано наклав на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він має посвідчення водія серії ЯТА №407020 від 23 червня 2004 року. В той же час, за ним не зареєстровано транспортних засобів, а транспортний засіб, яким він керував 20 листопада 2009 року, о 21 год. 40 хв. в місті Василівка по вулиці Леніна в нього не вилучено і в матеріалах справах відсутні ідентифікаційні дані про нього.
Керуючись ст.ст. 294, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ
постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення апеляційного суду направити особі, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області В.П. Шпонька