Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-125 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Рибалко Н.І.
Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач у 2 інстанції – Білоконев В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій він також ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2009 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2009 року до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП притягнутий:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Нововоронцовського району Херсонської області, громадянин України, працюючий на ВАТ «Запоріжсталь», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Як зазначено в постанові , 06 листопада 2009 року о 07 годині, водій ОСОБА_2, керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Південноукраїнська в парку напроти будинку № 11 в м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей, шатка хода, незрозуміла мова), від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що підтверджується підписами вказаних свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин, вказує, що про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся і участі у судовому засіданні не приймав, внаслідок чого про існування постанови суду, йому стало відомо лише 08.02.2010 р. Тому 16.02.2010 р. ним подана апеляційна скарга на зазначену постанову судді.
У скарзі апелянт вказує, що судом однобічно, неповно розглянуті обставини справи, порушені вимоги закону при її винесенні, зокрема справа розглянута у його відсутність, адміністративне стягнення призначене без урахування пом’якшуючих та характеризуючих його особу обставин, залишена без уваги фальсифікація працівниками ДАІ матеріалів адміністративної справи та обставин, що свідчать про відсутність в його діях складу зазначеного правопорушення, внаслідок чого судом було винесене незаконне та необґрунтоване рішення по справі.
У засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на поважність пропуску зазначеного строку, його апеляційні вимоги задовольнити і постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, аргументи, наведені у скарзі, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, скарга задоволенню, постанова судді скасуванню, а провадження у справі закриттю з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно до вимог закону ОСОБА_2 ставить перед апеляційним судом питання про поновлення строку на оскарження постанови судді від 17 грудня 2009 року, посилаючись на поважність його пропуску.
З конверту адресованому ОСОБА_2, який знаходиться в матеріалах справи вбачається, що судова повістка була йому направлена на адресу: АДРЕСА_2 (а.с.11). Разом з тим, ОСОБА_2 мешкає по АДРЕСА_2, про що свідчать ті ж матеріали справи.
Таким чином суд не вжив необхідних заходів щодо сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення направивши повістку не за тією адресою. Розглянув справу у його відсутність, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не направив, про що свідчить відсутність в матеріалах справи будь-яких повідомлень з цього приводу, чим фактично позбавив його можливості своєчасно оскаржити у разі незгоди з нею вказану постанову.
З матеріалів справи слідує, що копію постанови ОСОБА_2 отримав згідно до його заяви 08.02.2010 року, внаслідок чого апеляційна скарга на постанову судді, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності ним подана 16.02.2010 р.
Вказані обставини, на думку апеляційного суду свідчать про те, що ОСОБА_2 пропущено строк на апеляційне оскарження постанови судді з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.
Згідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом…
Ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Всупереч цим вимогам закону, суд першої інстанції не прийняв заходів для всебічного, повного розгляду адміністративної справи, не з’ясував чи було вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, чи винний він у його вчинені та, чи підлягає він адміністративній відповідальності, внаслідок чого прийняв неправильне та необґрунтоване рішення по справі.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2009 р. серія АР 070245, ОСОБА_2 06.11.2009 р. о 2 годині в м. Запоріжжі по вул. Південноукраїнській в парку напроти буд. № 11 керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився в присутності свідків (а.с.3).
Згідно рапорту інспектора ПС роти № 5 БПС ЗДУ ДУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8, вбачається, що ОСОБА_2 знаходився за рулем автомобілю у нетверезому стані (а.с.5).
Свідок ОСОБА_3 у поясненнях вказувала, що водій ОСОБА_2 застряг на зеленій зоні біля буд. № 1 по вул. Чубаря в м. Запоріжжя (а.с.6).
Свідок ОСОБА_4 пояснював, що водій знаходився в автомобілі з явними ознаками алкогольного сп’яніння (а.с.7).
Інспектор взводу роти ДПС ВДАІ ОСОБА_7 у своєму рапорті вказував, що він з 05 на 06 листопада 2009 року з 19 до 07 годину разом з НДПС 2 взводу старшиною ОСОБА_4 несли службу, приблизно о 02 годині 10 хвилин були викликані нарядом ППС, які затримали водія автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, оскільки він знаходився у стані алкогольного сп’яніння і без водійського посвідчення. Прибувши на місце, на підставі свідчень наряду працівників ППС № 21 та дівчини, від якої працівники ППС відібрали пояснення, відносно ОСОБА_2 були складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 126, 130 КУпАП. При цьому автомобіль ОСОБА_2 доставити на штраф майданчик не вдалося, оскільки його не можливо було виштовхати, а для проїзду евакуатора не було можливості (а.с.8).
Зазначені дані, свідчать про те, що фактично ніхто з вказаних осіб не бачив, щоб ОСОБА_2 саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а тільки констатували, що він або знаходився в автомобілі, або його автомобіль знаходився у статичному стані (застряг на зеленій зоні).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що один із свідків, який вказував на знаходження ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння та його відмову від проходження медичного огляду був працівник ДАІ ОСОБА_4, що є недопустимим та суперечить вимогам закону.
Оскільки згідно до вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 «Про затвердження порядку «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
З ціллю перевірки об’єктивності викладених у поясненнях свідка ОСОБА_3 даних, апеляційний суд вживав заходи щодо виклику зазначеного свідка у засідання апеляційної інстанції, але під час перевірки адреси її проживання, було встановлено, що такий свідок за вказаною у поясненнях адресою не проживає та не проживав. Вказані обставини викликають сумніви щодо правдивості викладених у поясненнях свідка ОСОБА_3 фактичних обставин справи, очевидцем яких вона начебто була.
Згідно матеріалів зазначеної справи, відносно ОСОБА_2 було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 126, 130 ч.1 КУпАП. Разом з тим, доля протоколу про адмінправопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП не відома і дані з цього приводу в матеріалах вказаної справи відсутні.
Приймаючи рішення по справі суддя не надав вказаним фактам необхідної оцінки, в разі чого помилково дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення та наявності в його діях ознак цього складу.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2, ним вчинене правопорушення о 02 годині ночі 06.11.2009 року, всупереч цього, в постанові суддя вказав, що він керував автомобілем о 07 годині ранку. Вказані обставини свідчать про те, що суддею однобічно, поверхнево розглянути фактичні обставини справи і не встановлений правильний час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Всупереч зазначених вимог закону, суд розглянув справу у відсутність особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, не вживши при цьому необхідних заходів до її сповіщення про час та місце розгляду.
Допущення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді зазначених вимог закону, перешкодили постановити по справі правильне і обґрунтоване рішення, внаслідок чого постанова від 17.12.2009 року підлягає безумовному скасуванню, а провадження по справі у відповідності до вимог п.1 ст. 247 КУпАП закриттю, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2009 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2009 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП – скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області /підпис/ В.М. Білоконев
З оригіналом згідно. Суддя: