КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року Справа № 2-а-8195/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Ясенової Т.І.
при секретарі – Басистому О.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: участі не приймав
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Носика Сергія Олексійовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Носика Сергія Олексійовича в якому просить:
зобов’язати відповідача внести зміни до розпорядження голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 12 листопада 2009 року № 307-к-09, зазначивши в ньому, що ОСОБА_1 звільнений з займаної посади першого заступника Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Широківської РДА Дніпропетровської області) з 12 жовтня 2009 року за власним бажанням згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України;
зобов’язати відповідача визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_1 за № 48 та внести новий запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням;
зобов’язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 жовтня 2009 року по 14 листопада 2009 року;
зобов’язати відповідача виплатити йому матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 4777 грн. 08 коп. за час затримки видачі трудової книжки та здійснення розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебував на публічній службі, обіймаючи посаду першого заступника голови Широківської РДА Дніпропетровської області.
28 вересня 2009 року ним було подано заяву на ім’я голови Широківської РДА Дніпропетровської області про звільнення із займаної посади з 12 жовтня 2009 року за його власною ініціативою.
13 жовтня 2009 року незважаючи на відсутність відповідного розпорядження відповідача про його звільнення, повного розрахунку та трудової книжки він за власною ініціативою припинив трудовий договір з Широківською РДА Дніпропетровської області.
Зазначає, що тільки 12 листопада 2009 року, незважаючи на приписи ч.1 ст. 38 КЗпП України, відповідачем було підписано розпорядження № 307-к-09 про його звільнення. При цьому, 12 листопада 2009 року він не отримав трудової книжки та з ним не було здійснено повного розрахунку, так як він не був повідомлений належним чином про можливість отримання трудової книжки та належних йому виплат.
Тільки 14 листопада 2009 року в цінному поштовому відправлення отримав трудову книжку.
Посилається на те, що запис в трудовій книжці здійснено всупереч приписів п.2.3., 2.25 Інструкції про порядок ведення книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за № 110, а саме - запис про його звільнення не містить посилань на відповідну статтю, пункт закону.
Повний розрахунок з ним було здійснено тільки 13 листопада 2009 року, та в цей день відповідачем було скасовано його допуск до державної таємниці.
Його звернення до відповідача від 15.11.2009р. та 27.11.2009р. щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.10.2009р. по 14.11. 2009р., а також внесення нового запису до трудової книжки не дали позитивного результату.
Посилається на те, що у зв’язку з протиправними діями відповідача та затримкою видачі трудової книжки зазнав душевних страждань, так як не міг реалізувати з 13 жовтня 2009 року по 15 листопада 2009 року своє конституційне право на працю, адже без трудової книжки не міг бути прийнятий на роботу. Розмір матеріальної компенсації на відшкодування завданої моральної шкоди оцінює в розмірі 4777 грн.08 коп., виходячи з розрахунку: 144,76 грн. х 33дн. = 4777,08 грн. ( 33 дні – строк протягом якого зазнавав душевні страждання; 144,76 грн. - його середній заробіток за один день).
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з зазначених підстав.
Відповідач в судові засідання, призначені на 09.02.2010р. та 25.02.2010р. не з’явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень ( а.с. 43, 87). Відповідачем подано заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 09.02.2010р., при цьому, доказів поважності причин неприбуття до суду не подано ( а.с. 66). Причини неприбуття в судове засідання, призначене на 25.02.2010р. відповідач не повідомив.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення на адміністративний позов та відповідні докази.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності відповідача.
В письмових запереченнях, відповідач посилається на необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивача звільнено із займаної посади з дотриманням вимог чинного законодавства.
Зокрема, посилається на те, що 23.09.2009р. позивач - перший заступник голови Широківської РДА Дніпропетровської області звернувся до голови Широківської РДА Дніпропетровської області із заявою з проханням звільнити його з займаної посади за згодою сторін з 23 вересня 2009р.
Зазначена заява була направлена до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з пропозицією щодо погодження на звільнення з посади першого заступника голови Широківської РДА Дніпропетровської області, відповідно до Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посаду та звільнення з посади керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, затверджений постановою КМ України від 24.09.2008р. № 850.
Крім того, позивачем 28 вересня 2009 року на розгляд голови Широківської РДА Дніпропетровської області було подано ще дві заяви щодо звільнення з займаної посади з 12 жовтня 2009 року за власною ініціативою та щодо звільнення з 28 вересня 2009 року за власною ініціативою у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до м. Кіровоград.
У зв’язку з наявністю декількох заяв позивача про бажання бути звільненим та невизначеністю самого заявника, відповідачем було направлено лист на адресу позивача з проханням визначитись з поданими заявами, на який позивач не відповів.
Після отримання погоджень Дніпропетровської облдержадміністрації від 02.10.2009р., Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 14.10.2009р., Кабінету Міністрів України від 06.11.2009р., головою Широківської РДА Дніпропетровської області 12.11.2009р. видане розпорядження № 307-к-09 „Про звільнення ОСОБА_1” Зазначає, що розпорядження видане відповідно до норм ст.ст.117, 119 Конституції України, ст.2 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, постанови КМУ № 850 від 24.09.2008р. Завірена копія зазначеного розпорядження та трудова книжка позивача були направлені рекомендованим листом 12.11.2009р. на адресу постійного проживання позивача згідно з його проханням, зазначеним у листі від 15.10.2009р.
Посилається на відповідність запису у трудовій книжці позивача вимогам законодавства.
Заперечуючи проти позовних вимог щодо виплати заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 жовтня 2009р. по 14 листопада 2009р., посилається на те що позивач за період з 13 жовтня 2009р. по 12 листопада 2009 р. включно , не з’являвся на своє робоче місце та не виконував свої обов’язки, заробітна плата йому не нараховувалась.
Вважає, що дії голови Широківської РДА Дніпропетровської області відповідають нормам чинного законодавства та не чим не порушили права позивача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі розпорядження голови Широківської РДА Дніпропетровської області за № 194-к-09 від 28.07.2009р. був призначений на посаду першого заступника голови Широківської РДА Дніпропетровської області ( а.с. 49)
23 вересня 2009 року позивачем подано заяву до голови Широківської РДА Дніпропетровської області з проханням звільнити його з займаної посади з 23 вересня 2009р. за згодою сторін.
24 вересня 2009 року зазначена заява позивача була направлена головою Широківської РДА Дніпропетровської області до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з пропозицією щодо погодження на звільнення позивача з посади першого заступника голови Широківської РДА Дніпропетровської області. ( а.с. 59)
Позивачем 28 вересня 2009 року на ім’я голови Широківської РДА Дніпропетровської області було подано ще дві заяви щодо звільнення з займаної посади з 28 вересня 2009 року за власною ініціативою у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до м. Кіровоград та щодо звільнення з 12 жовтня 2009 року за власною ініціативою позивача. ( а.с. 50,51)
Крім того, на підставі заяв позивача від 21.09.09р. та від 28.09.09р. розпорядженнями голови Широківської РДА позивачу надавались відпустки без збереження заробітної плати 22.09.2009р., з 23 по 25 вересня 2009р., з 28 вересня по 02 жовтня 2009р., з 05 по 09 жовтня 2009р. та 12 жовтня 2009р. (а.с.72-78)
Після отримання погодження Дніпропетровської облдержадміністрації від 02.10.2009р., відповідачем 05.10.2009р. направлено листа до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України про погодження на звільнення позивача. ( а.с.58, 61)
07.10.2009р. відповідачем було направлено лист на адресу позивача із роз'ясненням порядку звільнення з посади керівників органів виконавчої влади та з проханням зазначити за якою заявою позивач бажає бути звільненим, у зв’язку з наявністю декількох заяв позивача про звільнення. Відповідь на вказаний лист позивачем не була надана. (а.с. 57).
Після надходження 15.10.2009р. погодження Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, відповідачем в той же день – 15.10.2009р. направлено листа щодо погодження на звільнення позивача до Кабінету Міністрів України та отримано погодження 12.11.2009р. ( а.с. 60,62,63)
12.11.2009р. головою Широківської РДА Дніпропетровської області видане розпорядження №307-к-09 „Про звільнення ОСОБА_1” Підставою для видання якого зазначено: заява ОСОБА_1 від 23.09.09; постанова КМУ від 26.06.07 № 880 „Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільнення з посад керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно- економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань; погодження облдержадміністрації від 02.10.09; погодження Мінрегіонбуду від 14.10.09; погодження Кабінету Міністрів України від 06.11.09.
12.11.2009р. рекомендованим листом за вих.№ 5115/09-35 головою Широківської РДА Дніпропетровської області на адресу позивача, зазначену позивачем в заяві від 15 жовтня 2009 р. направленої на адресу відповідача з вимогою здійснити з ним повний розрахунок та надіслати трудову книжку рекомендованим поштовим відправленням на адресу його постійного проживання, направлено завірену копію розпорядження від 12.11.2009р. № 307-к-09 та трудову книжку. ( а.с.53,56,70-71)
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України „Про державну службу”.
Відповідно до ст.9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Питання, пов’язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби регулюється спеціальними законам, до яких, зокрема, відноситься Закон України „Про місцеві державні адміністрації”.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України „Про державну службу” державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), а також з підстав, визначених даною статтею. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами передбаченими КЗпП України, на цю особу можуть поширюватися гарантії передбачені цим Кодексом, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.
Таким чином, зазначені правовідносини, повинні вирішуватися відповідно до норм спеціального законодавства, і лише в частинні відсутності таких норм - вирішуватися відповідно до Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посаду та звільненням з посади керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 850( далі – Порядок), перший заступник та заступники голів місцевих держадміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами місцевих держадміністрацій за погодженням з Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 4); пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади стосовно перших заступників та заступників голів райдержадміністрацій вноситься до Кабінету Міністрів України головами відповідних райдержадміністрацій за погодженням з головою облдержадміністрації та Мінрегіонбудом (абзац третій підпункту 6 пункту 8).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура погодження звільнення розпочата після надходження першої заяви позивача про звільнення від 23.09.2009р. з проханням звільнити з 23.09.2009р. за згодою сторін.
В подальшому, 28.09.2009р. позивачем було подано ще дві заяви щодо звільнення з займаної посади з 28 вересня 2009 року за власною ініціативою у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до м. Кіровоград та щодо звільнення з 12 жовтня 2009 року за власною ініціативою позивача.
У зв’язку з наявністю декількох заяв позивача про звільнення відповідачем було направлено листа на адресу позивача із роз'ясненням порядку звільнення з посади керівників органів виконавчої влади та проханням зазначити за якою заявою позивач бажає бути звільненим, проте відповідь на вказаний лист позивачем не була надана.
Погодження Кабінету Міністрів України на звільнення позивача надійшло до відповідача 12.11.2009р. і в цей же день -12.11.2009р. головою Широківської РДА Дніпропетровської області видане розпорядження №307-к-09 „Про звільнення ОСОБА_1.”
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що відповідачем при вирішенні питання щодо звільнення позивача з посади першого заступника голови райдержадміністрації дотримані наведені вимоги законодавства та процедура погодження звільнення першого заступника голови райдержадміністрації, без зволікань, з дотриманням строків, необхідних для здійснення цієї процедури.
Між тим, при вирішенні питання щодо звільнення позивача та проведенні процедури погодження звільнення, належало врахувати останню заяву позивача щодо підстав звільнення.
Посилання позивача на те, що відповідач повинен був звільнити його у день, зазначений ним в заяві про звільнення відповідно до ст. 38 КЗпП України є помилковим, оскільки питання, пов’язані з призначенням на посаду та звільнення з посади перших заступників голів райдержадміністрацій, до яких належав позивач, встановлено спеціальним законодавством.
Порядок проведення записів до трудової книжки встановлено про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (далі- Інструкція N 58).
Відповідно до 2.3. зазначеної Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Пунктом 2.25. Інструкції N 58 передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Наприклад, „Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України”.
При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, „Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України”.
Відповідно до 2.26.Інструкції N 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Днем звільнення вважається останній день роботи.
Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1993 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу „Відомості про роботу” ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: „Звільнений за скороченням штатів, п.1 ст.40 КЗпП України”, у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що у розпорядженні голови Широківської РДА Дніпропетровської області від 12.11.2009р. №307-к-09 „Про звільнення ОСОБА_1.” зазначено про звільнення позивача з посади першого заступника голови Широківської райдержадміністрації з 12 листопада 2009 року згідно з поданою заявою. Підставою зазначено заява ОСОБА_1 від 23.09.09р.
Проте, з розпорядження про звільнення не вбачається з яких саме підстав, які визначені Кодексом законів про працю України, звільнено позивача.
Так, розпорядження містить лише посилання на заяву позивача, жодної правової норми, на підставі якої звільнено позивача, розпорядження не містить.
Не містить в собі розпорядження і чіткого формулювання причин звільнення, яке б узгоджувалося з вимогами КЗпП України.
Запис у трудовій книжці позивача (оригінал якої оглянуто в судовому засіданні), також не містить зазначених відомостей, що суперечить п.п. 2.3., 2.25., 2.26. Інструкції №58. (а.с.14)
Таким чином, відповідачем були допущені порушення щодо внесення запису в трудову книжку позивача в частині не відображення причин звільнення, оскільки посилаючись лише на заяву подану позивачем, та не зазначаючи правової норми, на підставі якої звільнено позивача , відповідач не конкретизував підстави звільнення.
Стосовно позовних вимог в частині несвоєчасності видачі трудової книжки, зазначені твердження позивача не можуть бути визнані обґрунтованими, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4.1. 4.2. Інструкції N 58 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Судом встановлено, що трудову книжку та завірену копію розпорядження від 12.11.2009р. № 307-к-09 направлено відповідачем рекомендованим листом за вих.№ 5115/09-35 на адресу позивача, зазначену позивачем в заяві від 15 жовтня 2009р. направленої на адресу відповідача з вимогою здійснити з ним повний розрахунок та надіслати трудову книжку рекомендованим поштовим відправленням на адресу його постійного проживання,12.11.2009р., тобто у день видання розпорядження №307-к-09 „Про звільнення ОСОБА_1” ( а.с.53,56,70-71)
Таким чином, відповідач діяв з дотримання приписів, встановлених п.4.2. Інструкції N 58.
Позовні вимоги щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 жовтня 2009р. по 14 листопада 2009р., не можуть бути визнані обґрунтованими, зважаючи на те, що станом на 13 жовтня 2009р. тривала процедура погодження звільнення позивача, проте, як встановлено матеріалами справи та поясненнями позивача, позивач з 13 жовтня 2009р. не виходив на роботу та не виконував посадові обов’язки, заробітна плата йому не нараховувалась. (а.с. 54,55)
В обґрунтування позовних щодо зобов'язання відповідача виплатити матеріальну компенсацію моральної шкоди, позивач посилається на те, що він зазнав душевних страждань у зв’язку з протиправними діями відповідача та затримкою видачі трудової книжки, оскільки не міг реалізувати з 13 жовтня 2009р. по 15 листопада 2009р. своє конституційне право на працю, так як без трудової книжки не міг бути прийнятий на роботу.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач з 17 листопада 2009 року працює виконуючим обов’язки заступника голови – керівника апарату Кіровоградської облдержадміністрації. (а.с. 17, 38)
Згідно ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом позивачеві шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла її, при наявності її вини.
Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачає, що до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої главою 82 ЦК України.
Судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо термінів звільнення позивача та видачі трудової книжки, наявність моральної та причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням такої шкоди.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов’язати голову Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Носика С.О. внести зміни до розпорядження голови Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №307-к-09 від 12.11.2009р. „Про звільнення ОСОБА_1”, зазначивши підставу звільнення ОСОБА_1 з посиланням на норму законодавства та внести зміни до запису у трудовій книжці ОСОБА_1 за № 48 від 12.11.2009р. щодо підстав звільнення ОСОБА_1, з посиланням на норму законодавства.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 01.03.2010р.
Суддя Т.І. Ясенова