Справа № 2-а- 7876/09/1170
Категорія статобліку 2.14.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Мірошниченка В.С.
при секретарі Поліщук Т.С.
за участю:
представників позивача – Громового С.В. (довіреність № 37 від 01.10.2009 р.), Босенко М.І. (довіреність № 35 від 01.10.2009 р.);
представників Кіровоградської митниці – Флорінського О.Б. (довіреність б/н), Балакіної Т.А. (довіреність від 04.12.2009 р. № 20/01-24/4855);
прокурора – Олаг О.С. (посвідчення № 787);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» до Кіровоградської митниці за участю прокуратури Кіровоградської області, яка здійснює представництво інтересів держави, в особі Кіровоградської митниці про визнання недійсним про визнання недійсними та скасування рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів; визнання недійсними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України; визнання неправомірними дій посадових осіб Кіровоградської митниці щодо прийняття названих рішень Кіровоградської митниці та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» (далі ТОВ «Агроресурс») 13.11.2009 року звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградської митниці, Державного казначейства Кіровоградської області, Відділення Державного казначейства у м. Кіровограді про скасування рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів що імпортуються № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р., про стягнення з Кіровоградської митниці на користь ТОВ «Агроресурс» 85222,15 грн. митних платежів; про стягнення з відповідачів судового збору в сумі 1 700,00 грн.; про зобов’язання Державного казначейства Кіровоградської області, Відділення Державного казначейства у м. Кіровограді провести списання зазначених сум з Державного бюджету України з зарахуванням їх на рахунок позивача.
У судовому засіданні 22.01.2010 року представником позивача заявлено клопотання, яке було задоволено ухвалою суду, про заміну неналежних відповідачів на належного – Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області.
Під час розгляду справи представником позивача 22.01.2010 року надано доповнення до адміністративного позову та уточнено позовні вимоги. Представник позивача просить визнати недійсними рішення Кіровоградської митниці № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р. про визначення митної вартості товарів; визнати недійсними картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 901000008/2009/000108 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000109 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000110 від 13.07.2009 р.; повернути з державного бюджету надмірно сплачені кошти у розмірі 85222,15 грн.; стягнути з Кіровоградської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 1700,00 грн.
У ході судового розгляду 26.02.2010 року було змінено позовні вимоги. Представник позивача звернувся з позовною заявою до Кіровоградської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградської області про визнання недійсними та скасування рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів що імпортуються № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р. ; визнання недійсними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України № 901000008/2009/000108 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000109 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000110 від 13.07.2009 р.; визнання неправомірними дій посадових осіб Кіровоградської митниці щодо прийняття названих рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів та названих карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України; повернути з державного бюджету надмірно сплачені кошти у розмірі 85222,15 грн.; стягнути з Кіровоградської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 1700,00 грн.
У судовому засіданні 04.03.2010 року представником позивача уточнено позовні вимоги. Представник позивача просить визнати недійсними рішення Кіровоградської митниці № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р.; визнати недійсними картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України № 901000008/2009/000108 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000109 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000110 від 13.07.2009 р.; визнати неправомірними дії посадових осіб Кіровоградської митниці щодо прийняття рішень Кіровоградської митниці № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р. про визначення митної вартості товару, що імпортується та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України № 901000008/2009/000108 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000109 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000110 від 13.07.2009 р.; повернення судового збору у розмірі 1696,60 грн. Заявлено клопотання про залишення без розгляду позовних вимог у частині стягнення з державного бюджету сплачених платежів у сумі 85222,15 грн. та виведення зі складу учасників адміністративного процесу, як неналежного відповідача Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградської області.
Ухвалою суду були задоволені вищезазначені клопотання представника позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним подані до Кіровоградської митниці ряд ВМД - заповнені відповідно до вимог митного законодавства. Разом з ВМД надані документи, у тому числі зовнішньоекономічний договір, які є підставою для визначення митної вартості товарів, які імпортуються, передбаченими ч.І ст.266 МК України, який є першим і основним методом визначення митної вартості товарів, що відповідає положенням ст. 267 МК України та Постанови КМУ від 20.12.2006 року №1766. Позивач зазначає, що проведення митного оформлення задекларованих тракторів повинно було проведено відповідно до митної вартості, вказаної в декларації, так як вона є достовірною, підтвердженою документально та відповідає вимогам ст.ст. 259, 260, 262, 264, 266, 267 МК України. Позивач вважає, що ним до Кіровоградської митниці подані документи в повному обсязі, які є підставою для вчинення дій у відповідності до ст. 265 МК України, а відповідачем безпідставно прийняті Рішення про визначення митної вартості товарів (далі – Рішення), на підставі яких надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, в яких зазначено, що митна декларація не може бути прийнята, оскільки митну вартість товару необхідно визначити за шостим методом (резервним). Позивачем зазначено, що при прийнятті Рішень, митницею порушено вимоги ч.З ст. 266 МК України, якою встановлено, що в разі, якщо основний метод не може бути використано, застосовується послідовно кожний з методів, визначених названою статтею та умовою застосування інших методів визначення митної вартості товару, є неможливість застосування основного методу - методом за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Позивач вважає, що митний орган відповідно ч. 2 ст. 265 МК України має право самостійного визначення митної вартості товарів, що декларуються, але тільки у разі відсутності даних, підтверджуючих правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість. Кіровоградська митниця визначила вартість на підставі аналізу цінової інформації, яка міститься у пошуково-інформаційному комплексі ЄАІС Держмитслужби України «Цінова інформація», відповідно якої, було встановлено, що заявлена митна вартість тракторів суттєво нижча за мінімальний рівень митної вартості ідентичних товарів, ввезених на митну територію та оформлених іншими митницями України. Позивачем зазначено, що наявність даних у Ціновій інформації Держмитслужби не вказує на обґрунтованість прийнятих Рішень та що стаття 266 МК України не містить такого поняття як „цінова інформація бази даних ДМСУ". Позивач вважає, що внаслідок прийняття вказаних Рішень Кіровоградською митницею безпідставно, визначена митна вартість, яка призвела до завищення митних платежів на суму 82555,15 грн., що підтверджується відкоригованими митними деклараціями.
Позивач також свої вимоги обґрунтовує тим, що оскільки ним виконані всі вимоги законодавства при поданні документів до митного контролю та митного оформлення та не встановлено недотримання ТОВ „Агроресурс” вимог Митного кодексу України в частині неподання декларантом всіх необхідних документів, митний орган не мав права відмовити в прийнятті митної декларації та застосувати визначення митної вартості товару за іншим методом, ніж визначеним ст. 267 Митного кодексу України. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Кіровоградська митниця проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила залишити позовні вимоги позивача без задоволення, мотивуючи заперечення відсутністю порушень норм Багатосторонньої угоди від 30.10.1947 р. «Генеральної угоди з тарифів та торгівлі»; Митного кодексу України; Постанов Кабінету Міністрів України: від 09.04.08 № 339 «Про затвердження порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»; від 20.12.06 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»; від 26.12.1995 р. № 1044 « Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю»; наказу Державної митної служби України від 03.01.2007 р. № 74 «Про затвердження методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію країни».
Відповідач посилається на те, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до митного органу ВМД та комплект документів, необхідних для митного оформлення товарів. При поданні позивачем трьох ВМД митна вартість товару була визначена на підставі першого основного методу оцінки. При аналізі програмно-інформаційного комплексу «Цінова інформація при визначенні митної вартості» єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі: ПІК ЄАІС ДМСУ) посадові особи Кіровоградської митниці виявили, що митна вартість товарів менша, ніж ідентичні товари, оформлені митницями України. Тому був направлений запит до спеціалізованого підрозділу митниці для правильного визначення митної вартості і декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. При цьому наголошено на обов’язку декларанта надати каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару.
Відповідачем повідомлено, що позивач письмово інформував митницю про неможливість подання будь-яких додаткових документів. При цьому відповідачем зауважено, що певні документи дійсно могли бути фактично відсутні у декларанта і імпортера, але такі документи, як каталоги та прейскуранти фірми-виробника, висновки експертних організацій, митна декларація країни експорту та деякі інші, в аналогічних випадках надавалися митниці.
Підставою для відмови в митному оформленні ВМД стало неподання на вимогу митного органу додаткових документів, які відповідно пункту 11 Постанови КМ України № 1766, є обов’язковими для подання та підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Відповідачем також повідомлено, що в мережі Інтернет виявлялися цінові пропозиції на ідентичні товари по більш високим рівням вартості, ніж за поданими до митного оформлення договорами.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.03.2010 р. надав заперечення щодо уточнених позовних вимог, яке обґрунтоване тим, що методи оцінки розглядалися посадовими особами митниці послідовно та застосовані у відповідності до вимог законодавства. Також відповідачем зазначено, що в зв'язку з незгодою із визначеними митницею митними вартостями у відповідності до наказу ДМСУ від 17.03.08 № 230 міг скористатися можливістю здійснення митного оформлення із застосуванням гарантійних зобов'язань протягом 90 днів після оформлення відповідних ВМД, але не скористався. Також відповідачем в своїх запереченнях наголошено, що виключно до компетенції митих органів відноситься встановлення митної вартості товарів.
Під час судового розгляду прокуратурою Кіровоградської області була подана заява про допуск представника прокуратури до участі у справі для здійснення представництва з метою захисту інтересів держави в особі Кіровоградської митниці. Прокурор був допущений до участі у справі, повністю підтримав заперечення на позовну заяву відповідача та просив відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити позов з підстав зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували, зазначали, що Кіровоградська митниці діяла в межах та на підставі чинного законодавства, а тому просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що прокуратурою Кіровоградської області була проведена перевірка законності оскаржуваних рішень Кіровоградської митниці і прийшла до висновку, що Кіровоградська митниці діяла в межах та на підставі вимог чинного законодавства. Тому просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши представників позивача, представників відповідача, прокурора, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України к омпетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Враховуючи п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» (далі Позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія АОО № 077365 (а.с.75). Позивач діє на підставі Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс», затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) протоколом № 26 від 25.01.2007 року; зареєстрований у Головному управлінні статистики у Кіровоградській області; у Виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 МК України митні органи визначено спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до Митного кодексу України та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Відповідно до ст. 7 Митного кодексу України (далі – МК) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, Митного кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів .
Статтями 11, 15 МК України визначено, що б езпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України; митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Кіровоградська митниця (далі відповідач) в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, рішення якої оскаржено.
Відповідач діє на підставі Положення про Кіровоградську митницю, затвердженого наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади: Державної митної служби України від 06.04.2005 року № 251 та фінансується за рахунок державного бюджету України.
Судом встановлено, що між позивачем та компанією СІЕнЕйч Інтернешнл СА (далі – Продавець) був укладений контракт від 24.06.2009 року за № UCR/AR/CNHI - T8000/2009, доповнення № 1 до контракту від 24.06.2009 року за № UCR/AR/CNHI - T8000/2009, додаток 1 до контракту від 24.06.2009 року за № UCR/AR/CNHI - T8000/2009 від 24.06.2009 №1, заповнена специфікація до контракту від 24.06.2009 року за № UCR/AR/CNHI - T8000/2009 (а.с.9-20) - відповідно до положень зовнішньоекономічної діяльності.
За умовами даного контракту (пункт 1) Продавець продає позивачу товар, визначений у додатках 1 та 2 до контракту. Відповідно додатку 1 та специфікації до нього: вартість товару кожної одиниці сільськогосподарського трактора NEW HOLLAND T8040 становить USD 92 500,00, всього 7 одиниць на загальну суму USD 647 500,00; вартість товару кожної одиниці сільськогосподарського трактора NEW HOLLAND T8050 становить USD 102 500,00, всього 3 одиниці на загальну суму USD 307 500,00.
Статтею 88 Митного кодексу України визначено обов'язки декларанта, а саме: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Позивач, одержавши згідно названого контракту вантаж: трактори колісні двоосьові, призначені для сільськогосподарських робіт, нові NEW HOLLAND Т8040 та Т8050 звернувся 13.07.2009 року до Кіровоградської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення зазначених товарів. При цьому були подані митні декларації форми МД-2 (49-53).
Пунктом 12 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
13.07.2009 позивачем до Кіровоградської митниці надані вантажні митні декларації (далі ВМД) № 901000002/9/003540 (далі ВМД 1), № 901000002/9/003538 (далі ВМД 2), № 901000002/9/003539 (далі ВМД 3) (а.с.49-54).
Відповідно до ВМД 1 задекларований товар – трактор колісний двоосьовий, призначений для сільськогосподарських робіт, новий NEW HOLLAND Т8050 – 1 штука. У графі 12 декларації визначено відомості про вартість: 806353,00 грн.; у графі 22 зазначена валюта та загальна сума за рахунком 781296,00 грн. (курс USD 7,6224). Митна вартість визначена позивачем за першим методом – ціною договору (а.с.31-32).
Відповідно до ВМД 2 та ВМД 3 задекларований товар – трактор колісний двоосьовий, призначений для сільськогосподарських робіт, новий NEW HOLLAND Т8040 – 2 штуки. У графі 12 декларації визначено відомості про вартість: 730129,00 грн.; у графі 22 зазначена валюта та загальна сума за рахунком 705072,00 грн. (курс USD 7,6224). Митна вартість визначена позивачем за першим методом – ціною договору (а.с.33-36).
Статтею 70 МК України визначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до МК України, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Формами митного контролю відповідно ст. 41 МК України є у тому числі: перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митний огляд; облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; використання інших форм, передбачених МК України та іншими законами України з питань митної справи. Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм Митного Кодексу України.
Для підтвердження даних вантажної митної декларації, позивачем, надані такі документи:
- зовнішньоекономічний договір - контракт поставки від 24.06.2009 року № UCR/AR/CNHI -Т8000/2009;
- доповнення № 1 до контракту № UCR/AR/CNHI -Т8000/2009 від 24.06.2009 з додатком № 1 та специфікацією № 1;
- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (ДПА України);
- сертифікат відповідності -Держспоживстандарт України - від 06.07.09 № 181 (а.с. 21);
- інвойси від 30.06.2009 № FTCNH091136406 (а.с. 22-29);
- експертний висновок від 03.07.2009 №09-В-18-11.12 (а.с. 30);
- лист б/н CNH від 06.07.2009 р. (а.с. 96);
- комерційна пропозиція від 10.06.2010 р.
У документах: специфікації № 1 до контракту № UCR/AR/CNHI -Т8000/2009 від 24.06.2009 р.; інвойсах від 30.06.2009 № FTCNH091136406; листі б/н CNH від 06.07.2009 р. зазначена вартість товару - трактора колісного, двоосьового, призначеного для сільськогосподарських робіт NEW HOLLAND T8050 - 7812964,25 грн.(графа 22 ВМД 1), що становить USD 102500,00 та трактора колісного, двоосьового, призначеного для сільськогосподарських робіт NEW HOLLAND T8040 - 705072,25 грн.(графа 22 ВМД 2 та ВМД 3), що становить USD 92500,00.
Відповідач прийшов до висновку, що заявлена митна вартість не відповідає інформації, яка містилася у ціновій базі даних ПІК ЄАІС Державної митної служби України.
Пунктами 5.1-5.5 наказу Державної митної служби України від 31.01.2007, № 74 "Про затвердження Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України" визначено: При застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо ідентичних товарів митний орган, по змозі, використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж ідентичних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно у тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватись інформація про продаж ідентичних товарів при виконанні однієї з трьох умов: а) продаж на тих самих комерційних умовах, проте в інших кількостях; б) продаж на інших комерційних умовах, але приблизно в тих самих кількостях; в) продаж на інших комерційних умовах та в інших кількостях. Після виявлення продажу за будь-якої з трьох умов митна вартість товару коригується залежно від обставин: а) лише на кількісні фактори; б) лише на фактори комерційних умов; в) на фактори комерційних умов та кількісні. Вираз "та/або" в абзаці п'ятому статті 268 надає гнучкості при використанні інформації про продаж і дозволяє внести необхідні корективи відповідно до будь-якої з трьох умов, зазначених вище. У розумінні статті 268 митна вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 та скоригована відповідно до вимог абзацу п'ятого статті 268 та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267. Коригування через різні комерційні умови або різні кількості, незалежно від того, веде воно до підвищення чи до зниження вартості, робиться лише на основі наявних доказів, які чітко встановлюють підстави та точність коригувань, наприклад, чинні прейскуранти, що містять ціни, які відносяться до різних умов і різних кількостей.
Пунктом 6 названого наказу Державної митної служби України від 31.01.2007, № 74 роз'яснено статтю 269 Митного кодексу України, а саме: при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж подібних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно в тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються. Якщо такого продажу не виявлено, то може використовуватися інформація про продаж подібних (аналогічних) товарів при виконанні однієї з трьох умов: а) продаж на тих самих комерційних умовах, проте в інших кількостях; б) продаж на інших комерційних умовах, але приблизно в тих самих кількостях; в) продаж на інших комерційних умовах та в інших кількостях. Після виявлення продажу за однією з цих трьох умов уносяться корективи залежно від обставин: а) лише на кількісні фактори; б) лише на фактори комерційних умов; або в) як на фактори комерційних умов, так і кількості. Вираз "та/або" надає гнучкості при використанні інформації про продаж та дозволяє внести необхідні корективи відповідно до будь-якої з трьох умов, описаних вище. У розумінні статті 269 митна вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 та скоригована відповідно до вимог абзацу п'ятого статті 269 та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267. Коригування через різні комерційні умови або різні кількості, незалежно від того, веде воно до підвищення чи до зниження вартості, робиться лише на основі наявних доказів, які чітко встановлюють підстави та точність коригувань, наприклад, чинні прейскуранти, що містять ціни, які відносяться до різних умов і різних кількостей.
У зв’язку з тим, що митна вартість трактора колісного двоосьового, призначеного для сільськогосподарських робіт, нового NEW HOLLAND Т8040 та NEW HOLLAND Т8050 не відповідала інформації, зазначеній у ПІК ДМСУ, посадовою особою відділу митних платежів (далі ВМП) до відділу контролю митної вартості та номенклатури (далі ВКМВН) Кіровоградської митниці були направлені запити № 09-36/549 від 13.07.2009 р., № 09-36/547 від 13.07.2009 р., № 09-36/548 від 13.07.2009 р. з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару (а.с. 160-162).
Нормами статті 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
ВМП діє на підставі «Положення про відділ митих платежів Кіровоградської митниці», затверджених відповідно наказами Кіровоградської митниці: від 08.04.2009 р. № 198 (а.с. 248-252 т.3); від 04.08.2009 р. № 443, від 16.09.2009 р. № 538 (а.с. 170-174 т.3). Розділом 3 «Функції відділу» визначено здійснення ВМП контролю за правильністю нарахування та повнотою справляння митних та інших платежів за ВМД. Відповідно розділу 4 «Права відділу» посадові особи відділу мають право вимагати від декларантів подання необхідних для митного оформлення документів, виконання чинного законодавства щодо сплати митних платежів.
У запитах ВМП зазначено різні підстави правильності визначення митної вартості товару, а саме: - у запиті № 09-36/549 від 13.07.2009 р. щодо ВМД 1 (трактор NEW HOLLAND Т8050) зазначено «Підстави: заниження вартості товару в порівнянні з митним оформленням аналогічного товару в іншій митниці.» (а.с.160);
- у запиті № 09-36/547 від 13.07.2009 р. щодо ВМД 1 (трактор NEW HOLLAND Т8040) зазначено «Заниження контрактної вартості в порівнянні з останніми митними оформленнями у вересні 2008 р. на 19000 доларів США. По базі ДМСУ аналогічних тракторів не оформлювалося за останній час» (а.с.161);
- у запиті № 09-36/548 від 13.07.2009 р. щодо ВМД 1 (трактор NEW HOLLAND Т8040) зазначено «Підстави: суттєве зниження контрактної вартості в порівнянні з останніми митними оформленнями у 2008 р.» (а.с.162).
Запит посадової особи ВМП був наданий до ВКМВН у відповідності з п. 26 «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. №314 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 р. за №439/10719). Такий запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено у тому числі контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів, у разі: вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів. Митне оформлення товарів, щодо яких було направлено запит, не може бути завершено до отримання відповіді на цей запит.
ВКМВН діє на підставі «Положення про відділ контролю митної вартості та номенклатури Кіровоградської митниці», затверджені відповідно наказами Кіровоградської митниці: від 11.07.2008 р. № 410 та від 11.09.2009 р. № 527. Розділом 3 «Основні функції відділу» передбачено здійснення відділом контролю за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості, розгляд за зверненнями структурних підрозділів митниці спірних і складних питань при визначенні митної вартості. Розділом 4 «Права відділу» передбачено право посадових осіб відділу використовувати, для виконання завдань, покладених на відділ, інформацію, що міститься у програмно-інформаційних комплексах (ПІК ДМСУ), розроблених Держмитслужбою України для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості трактора, отриманого позивачем, декларанту ОСОБА_7 було в письмовому вигляді на деклараціях митної вартості ДМВ-1 № 901000002/9/003540 (а.с. 114), № 901000002/9/003539 (а.с. 116) № 901000002/9/003538 (а.с. 118) повідомлено про необхідність подання додаткових документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Надання додаткових документів передбачено Постановою КМ України від 20.12.2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".
Судом встановлено та сторонами у судових засіданнях підтверджено, що до митного оформлення надавались вище перелічені документи, в тому числі такі, які є обов’язковими та додатковими для митного оформлення.
Позивач листами від 13.07.2009 р. № 1/1 ( а.с. 115,117,119) повідомив відповідача про те, що надати митниці, деякі документи немає можливості. У судовому засіданні представником відповідача Гвоздецьким П.В. підтверджено, що деяких документів, визначених Постановою КМ України від 20.12.2006 року № 1766 може взагалі не бути, але при цьому зазначено, що необхідно надати додатково ще будь-які документи. П.11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 визначено:
- договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставу товарів, митна вартість яких визначається – надати немає можливості в зв’язку з його відсутністю;
- рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця – відсутні;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг пов’язаних з виконанням умов договору – відсутні;
- калькуляція фірми – виробника товару – відсутня;
- бухгалерські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів на території України – відсутні;
- довідка про відсутність у покупця фінансових зобов’язань перед продавцем, які стосуються купівлі-продажу оцінювальних товарів – відсутні;
- інформація про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам – відсутня;
- ліцензійний чи авторській договір – відсутній;
- каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника – надати не має можливості;
- сертифікат про походження товару – надається;
- бухгалерської документації стосовно попередньої оплати вантажу – відсутні.
Розглянувши зазначені листи та надані раніше документи відповідач зробив висновок, що позивачем не надано документи, передбачені п. 11 Постанови КМУ від 20.12.2006 року за № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», і тому, відповідно до рішеннями ВКМВН про визначення митної вартості товарів посадовою особою Кіровоградської митниці від 13.07.2009 р. № 901000009/2009/000098/2 (а.с.41) - самостійно визначена митна вартість у розмірі 730129,00 грн. (USD 115780,69), № 901000009/2009/000099/2 (а.с.39) - самостійно визначена митна вартість у розмірі 806353,00 грн. (USD 121685,66), від 13.07.2009 р. № 901000009/2009/000100/2 (а.с.40) ) - самостійно визначена митна вартість у розмірі 806353,00 грн. (USD 121685,66). Всі три рішення прийняті із використанням методу визначення митної вартості № 6 (резервний метод ).
Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень названого Кодексу.
Згідно ст. 260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країни і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Статтею 266 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 Митного кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідачем названим рішеннями ВКМВН від 13.07.2009 р. визначена митна вартість із використанням методу визначення митної вартості № 6 - резервного методу . Для визначення митної вартості трактору митницею використані: документи, надані до митного оформлення; статті 260, 264-273 Митного кодексу України; цінова інформація з ПІК ЄАІС ДМСУ; цінова інформація з мережі Інтернет.
У судових засіданнях представником відповідача надавались усні пояснення щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості з посиланням на цінову інформацію з ПІК ЄАІС ДМСУ. Будь-яких доказів на підтвердження використання цінової інформації з мережі Інтернет суду не надано. Також відповідачем не надано і інших доказів на підтвердження правомірності застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товарів.
Відповідачем винесені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 901000008/2009/000110 (а.с. 42), № 901000008/2009/000108 (а.с. 43), № 901000008/2009/000109 (а.с. 44). У картах відмови визначено, що митна декларація не може бути прийнята і товари не підлягають митному оформленню з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Кіровоградською митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВН Кіровоградської митниці у відповідному рішенні.
У зв’язку наведеним та враховуючи, що умовою прийняття вищевказаної ВМД відповідачем визначено декларування товару за ціною та методом, встановленими митним органом, позивачем подано:
- 14.07.09 р. вантажна митна декларація № 901000002/9/003584 (а.с. 49-50) - відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі: у графі 12 декларації визначено відомості про вартість: 927780,15 грн.; у графі 22 зазначена валюта та загальна сума за рахунком 781501,00 грн. ;
- 13.07.09 вантажна митна декларація № 901000002/9/003564 (а.с. 51-52) - відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі: у графі 12 декларації визначено відомості про вартість: 882758,29 грн.; у графі 22 зазначена валюта та загальна сума за рахунком 705257,00 грн;
- 14.07.09 подана вантажна митна декларація № 901000002/9/003570 (а.с. 53-54)- відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі: у графі 12 декларації визначено відомості про вартість: 882758,29 грн.; у графі 22 зазначена валюта та загальна сума за рахунком 705257,00 грн.
Перелік документів, доданих до зазначених вантажних митних декларацій, повністю відповідає документам, які надавалися позивачем до відповідача.
Загальна сума підвищення митних платежів, перерахованих до Державного бюджету України, відповідно розрахунків та документів по названих ВМД становить 85222,15 грн.
Проаналізувавши положення Митного кодексу України, нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини щодо контролю за визначенням митної вартості товарів, суд приходить до висновку, що відповідач мав право використовувати ПІК ЄАІС ДМСУ під час здійснення митного контролю.
Також відповідач, наряду з ПІК ЄАІС ДМСУ мав право використовувати інші носії інформації, які можуть підтвердити митну вартість товару. Використання митними органами інших носіїв інформації, крім ПІК ЄАІС ДМСУ, під час визначення митної вартості товарів підтверджено представником відповідача у судових засіданнях.
При спрацюванні ПІК ЄАІС ДМСУ під час митного оформлення ВМД та при направленні запиту посадові особи Кіровоградської митниці діяли правомірно, у межах нормативних актів, встановлених для даних правовідносин. Тому судом не взято до уваги твердження позивача про те, що ПІК ЄАІС ДМСУ взагалі не може застосовуватись митницею тому, що Митний кодекс України не містить поняття «Цінова інформація ДМСУ».
Як зазначалося вище, посадовими особами митниці ВМП під час направлення запитів до спеціалізованого підрозділу ВКМВН правомірно звернуто увагу на наявність інших носіїв інформації, що підтверджують митну вартість товару. Спеціалізованим підрозділом зазначена інформація не взята до уваги. Також не взято до уваги при визначенні митної вартості товарів наявність інших документів, зазначених вище, та наданих ТОВ «Агроресурс» як обов’язкові та додаткові до митного оформлення.
Надані відповідачем до суду, як докази правомірності визначення митної вартості витяги з ПІК ЄАІС ДМСУ за період з 01.001.2009 р. по 01.04.2009 р. (а.с.172-173), станом на 13.07.2009 року – день подання позивачем документів до митного оформлення тракторів Т8040 та Т8050, містять інформацію про митні оформлення за ціною яка перевищує заявлену. На основі цього одного митного оформлення відповідачем прийнято рішення про збільшення вартості товару із використанням методу визначення митної вартості № 6 (резервний метод). На основі митних оформлень за зазначений період відповідачем прийнято рішення про збільшення вартості товару із використанням резервного методу визначення митної вартості. Але обґрунтувати, чому не був застосований другий або третій метод визначення митної вартості відповідач не зміг, зазначивши лише, що дані розмитнення були в проміжок часу більшому ніж 90 днів. Законодавчо найближчий час в Митному Кодексі України не визначено, а тривалість 90 днів була визначена в Митному Кодексі, який на день розмитнення товарів втратив чинність.
При цьому відповідачем не надано доказів неможливості визначення митної вартості за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції); другим методом: за ціною договору щодо ідентичних товарів; третім методом: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; четвертий метод: на основі віднімання вартості; п’ятий метод: на основі додавання вартості.
Представником відповідача підтверджено, що ПІК ЄАІС ДМСУ може містити не всю інформацію про митні оформлення. Відповідачем повідомлено, що Кіровоградська митниця не є власником ПІК ЄАІС ДМСУ, а лише користувачем і тому використала часткову інформацію з ПІК ЄАІС ДМСУ.
Зазначене підтверджує невиправдане застосування відповідачем часткового витягу з ПІК ЄАІС ДМСУ для коригування митної вартості.
Представником позивача у судових засіданнях повідомлено, та підтверджено представником відповідача, що митне оформлення тракторів Т8050 та Т8040 за ціною угоди Кіровоградська митниця почала здійснювати після звернення ТОВ „Агроресурс” до суду. При цьому будь-яких додаткових документів з ціновою інформацією про трактори ТОВ „Агроресурс” не подано.
Позивачем в процесі митного оформлення тракторів додатково надавались до Кіровоградської митниці документи, які не містять цінової інформації, а саме: договір про імпортування та поширення, листи, які є «будь-якими додатковими документами» (у контексті вимог митниці надати будь-які документи для визначення митної вартості), що стосуються митного оформлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків.
Поясненнями позивача та матеріалами справи підтверджується перерахування коштів за трактори відповідно до контракту від 24.06.2009 року за № UCR/AR/CNHI - T8000/2009, укладеного між ТОВ «Агроресурс» та компанією СІЕнЕйч Інтернешнл СА.
Наявними в справі доказами підтверджується відсутність у посадових осіб Кіровоградської митниці підстав для не застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною угоди та застосування альтернативних методів визначення митної вартості. Висновок посадових осіб митниці щодо правомірності незастосування для визначення митної вартості методу за ціною угоди не відповідає обставинам справи.
Суд дійшов наступного висновку: відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів є їх ціна що була фактично сплачена, а ч.2 ст. 266 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту є основним. Статею 7 «Генерального соглашения по тарифам и торговле» визначено, що « оценка ввезенного товара для таможенных целей должна быть основана на действительной стоимости ввезенного товара, который облагается пошлиной, или аналогичного товара, и не должна основываться на стоимости товара отечественного. Под "действительной стоимостью" должна пониматься цена, по которой во время и в месте, определенных законодательством страны импортера, такой или аналогичный товар продается или предлагается для продажи при нормальном ходе торговли в условиях свободной конкуренции.»
Законодавство визначає вичерпний перелік обставин визначених ч.4 ст.267 МК України які є підставою для застосування при визначені митної вартості методу за ціною контракту. В даному випадку безспірним фактом є додержання вказаних обставин, що обумовлюють застосування основного методу визначення ціни угоди: відсутність обмежень щодо прав покупця, встановлених умов чи застережень, передачі продавцеві частини виручки, пов‘язаності сторін контракту, що підтверджується змістом зовнішньоекономічної угоди та документами поданими до митного оформлення.
Пунктом 7 Постанови КМ України від 20.12.06 № 1766 визначається обов‘язковий перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару. Декларантом подано зазначені документи за винятком документів, які при даному різновиді переміщення товару не застосовуються згідно з законодавством.
Право митних органів вимагати подання додаткових документів для підтвердження митної вартості визначене ч.2 ст. 264 МК України та п.11 ПКМ України від 20.12.06 № 1766, не є абсолютним (тобто таким, що може бути застосовано в кожному випадку), а обумовлюється наявністю обґрунтованих сумнівів щодо об’єктивності відомостей , достовірності документів поданих декларантом для підтвердження митної вартості товару (ч.10 ст. 267 МК України - в икористані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально) . За допомогою такого заходу декларанту надається можливість підтвердити заявлену вартість шляхом усунення сумнівів щодо достовірності інформації.
Суд дійшов висновку щодо наявності двох способів підтвердження заявленої митної вартості визначених постановою КМ України № 1766, а саме: звичайного порядку, за якого подаються документи визначені п. 7 вказаної постанови та особливого порядку, за якого окрім зазначених документів додаються також документи визначені п.11 постанови. Аналіз ч.1 ст. 81, ч.3 ст 86 , ч.10 ст.267 МК України, а також положень ратифікованої Україною «Генералього соглашения по тарифам и торговле» встановлює, що митний орган не вправі безпідставно на власний розсуд змінювати звичайний порядок підтвердження заявлених відомостей визначених п. 7 постанови КМ України, на особливий порядок визначений п. 11 постанови.
Кіровоградською митницею не виявлено будь-яких фактів, крім спрацювання ПІК ЄАІС ДМСУ, які б давали підстави вважати заявлені декларантом відомості необ’єктивними, а документи недостовірними. Отже, єдиною причиною витребування додаткових документів та зміни методів визначеня митної вартості став результат аналізу наявної в базі митної служби: ПІК ЄАІС ДМСУ, цінової інформації щодо митної вартості товарів, який відобразив наявність митних оформлень у попередній період ідентичних товарів за вищою митною вартістю. Законодавством така обставина не визначається, як підстава для витребування всіх документів визначених п. 11 постанови, а тим більше як підстава для зміни методу визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується достатність поданих декларантом документів для визначення митної вартості товару за ціною контракту. Так декларантом на підтвердження заявленої вартості подано всі наявні обов’язкові документи визначені п. 7 постанови КМ України від 20.12.06 № 1766 - зовнішньоекономічний договір, рахунок фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, та декларантом самостійно подані додаткові наявні документи, подання яких не є обов‘язковим, - які подаються на вимогу митного органу з переліку визначеного п.11 Постанови КМ України № 1766 – копія вантажної декларації країни відправлення (експорту), сертифікат про походження товару, листи на підтвердження митної вартості, комерційна пропозиція. Також митний орган, письмово не повідомляє декларанта про обґрунтовані сумніви щодо заявлених відомостей, а наводить загальний перелік документів, які декларант повинен подати для підтвердження заявленої вартості. Перелічені на зворотному боці декларації митної вартості документи, що вимагає митниця, підтверджує формалізм у діях посадових осіб митниці, що відображується в тому, що митний орган, не зважаючи на наявні документи, що підтверджують заявлену вартість, вимагає подання неподаних документів, визначених п. 11 ПКМ України від 20.12.06 № 1766. При цьому митним органом не враховуються очевидні обставини, які випливають із змісту договірних відносин, що підтверджують неможливість подання таких документів, як договір з третіми особами, що пов‘язаний з договором про поставку, рахунки про здійснення платежів третім особам, рахунки про сплату комісійних - в зв‘язку з відсутністю таких правовідносин. Подання ж інших документів хоча і є можливим, але значно ускладнено такими обставинами, як потреба невизначеного періоду часу для їх отримання, залежність можливості отримання таких документів від волі третіх осіб (виробника, інших організацій), наявність у документах, що вимагаються елементів комерційної таємниці підприємства виробника тощо.
Митним органом при здійсненні митного контролю не зазначалося про недостовірність документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості. Кіровоградською митницею не доведено, що визначена ТОВ „ Агроресурс»” митна вартість товару є недостовірною та такою, що документально не підтверджується.
Отже, наявними в справі доказами підтверджується достатність поданих декларантом документів для визначення митної вартості товару за основним методом – за ціною контракту.
Тому суд приходить до висновку, що під час визначення митної вартості за шостим - резервним методом, посадовими особами Кіровоградської митниці не дотримано вимог ст.ст.266,267 Митного кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про правомірність застосування методів визначення митної вартості товару, отриманого позивачем, відмінних від визначення митної вартості товару за ціною, визначеною контрактом, при яких, за відсутності ідентичних товарів, за митну вартість була взята вартість операції з подібним товаром, найменша з максимально наближених до часу експорту оцінюваного товару в Україну. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку діяв не у спосіб, що передбачений законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року № 2 . З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Принцип обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на яких прямо вказує закон, так і на інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також цілями та засобами їх досягнення.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Рішеннями Кіровоградської митниці порушено права та інтереси ТОВ «Агроресурс» що потягло за собою фінансові витрати. Також Кіровоградською митницею при визначенні митної вартості не врахований дуже важливий фактор, який впливає на цінову політику в усьому світі – це світова криза. В результаті якою значна кількість товарів стала дешевшою, ніж до кризи.
На підставі цього суд вважає, що рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару, що імпортується та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України винесене не на підставах, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовані, а отже є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» до Кіровоградської митниці та прокуратури Кіровоградської області, яка здійснює представництво інтересів держави, в особі Кіровоградської митниці - задовольнити повністю.
Визнати незаконними та скасувати рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів що імпортуються № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р.
Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи випуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 901000008/2009/000108 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000109 від 13.07.2009 р., № 901000008/2009/000110 від 13.07.2009 р.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Кіровоградської митниці щодо прийняття рішень Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару, що імпортується № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р. та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України № 901000000/2009/000098/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000099/2 від 13.07.2009 р., № 901000009/2009/000100/2 від 13.07.2009 р.
Зобов’язати Кіровоградську митницю провести митне оформлення ТОВ «Агроресурс» товарів, що імпортуються за первісними вантажними деклараціями МД № 901000002/9/003540, № 901000002/9/003538 та № 901000002/9/003539 відповідно до вимог ст. 267 Митного Кодексу України.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»» документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Агроресурс»» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 1696,60 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С.Мирошниченко