Копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 р. № 2а-7072/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,
при секретарі Турік Л.С.,
за участю представників:
- від позивача – Медуниця О.А.,
- від відповідача – участі не приймав,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом головного управління держкомзему у Кіровоградській області (надалі - Позивач) до Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області (надалі - Відповідач) про скасування листа-вимоги.
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування листа-вимоги №11-07-14-14/3031 від 01.01.2009р., в частині:
- порушення вимог п.2. Постанови кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» в частині зменшення сум добових при наявності забезпечення харчуванням за місцем відрядження, при відшкодуванні витрат на відрядження працівників зазначене відшкодування проводилося без зменшення суми добових, що призвело до зайвого відшкодування добових в загальній сумі 0,21 тис. грн. (абзац 5 сторінка 2);
- щодо недотримання вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006р. у 2008 році без відповідних розпорядчих документів органу управління безпідставно нараховано та виплачено надбавку за високі досягнення у праці керівникам Управління на загальну суму 15,27 тис. грн. (абзац 8 сторінка 2 );
- щодо прострочення за умовами договору суми авансового платежу, що перевищує, визначені вимогами п.1 постанови КМУ від 09.10.2006р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» в розмірі 915,53 тис. грн. (абзац 5 сторінка 3);
- щодо порушення вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (абзац 6 сторінка 3);
- щодо порушення вимог придбання програмного забезпечення яке при веденні бухгалтерського обліку не використовується та оплати витрат на навчання персоналу бухгалтерії неефективно витрачено кошти в сумі 5,46 тис. грн. (абзац 7 сторінка 3);
- щодо придбання комп'ютерної техніки за цінами, що перевищують ринкові, неефективно витрачено бюджетних коштів в сумі 12,08 тис. грн. (абзац 8 сторінка 3 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності за період з 01.10.2007р. по 01.01.2009р., про що було складено акт від 12.06.2009р. №07-09/168. В ході проведення ревізії було встановлено ряд фінансових порушень вимога про усунення яких була викладена в листі вимозі від 01.07.2009р. Позивач частково не погодився з виявленими порушеннями, у зв’язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити.
Представником відповідача подано письмові заперечення на позов якими позов не визнається з тих підстав, що лист вимога не є актом державного органу чи рішенням суб’єкта владних повноважень, а носить лише інформаційний та рекомендаційний характер і тому не є актом в розумінні ст. 17 КАС України, отже даний спір не підлягає розгляду за відсутністю предмету спору.
В судовому засіданні 03.03.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 08.03.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в :
Посадовими особами відповідача, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2009 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2007р. по 01.01.2009р., про що було складено акт від 12.06.2009р. №07-09/168. В ході проведення ревізії було встановлено ряд фінансових порушень.
Зокрема встановлено порушення: вимог ПКМУ від 23.04.99р. №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» частині зменшення сум добових при наявності забезпечення харчуванням за місцем відрядження; вимог п. 6 ПКМУ №268 від 09.03.2006р. у 2008 році без відповідних розпорядчих документів органу управління безпідставно нараховано та виплачено надбавку за високі досягнення у праці керівним працівникам управління; вимог ПКМУ від 09.10.2006р. №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»; вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV – надання послуг державної землевпорядної експертизи не у відповідності до дати складання первинних бухгалтерських документів, що призвело до заниження кредиторської заборгованості по розрахунках з замовниками послуг; придбання програмного забезпечення яке не використовується при веденні бухгалтерського обліку та оплата витрат на навчання персоналу бухгалтерії, що призвело до неефективного витрачання коштів; придбання комп’ютерної техніки за цінами, що перевищують ринкові, що призвело до неефективного витрачання бюджетних коштів.
За наслідками проведеної ревізії відповідачем пред’явлено вимогу №11-07-14-14/3031 від 01.07.2009р. (а.с. 19-24) про усунення порушень виявлених ревізією, зокрема й вимоги про вжиття заходів по усуненню порушень, які є предметом даного судового розгляду.
Статтею 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Згідно п. 7 ст. 10 цього Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи перевірку позивача та направляючи йому вимогу про усунення недоліків, встановлених під час перевірки, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
При цьому суд зазначає, що виходячи з положень ст. 10 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” вимоги посадових осіб відповідача є обов’язковими до виконання керівниками та іншими службовими особами підконтрольних установ, оскільки вказаний обов’язок кореспондується з правом посадових осіб відповідача звертатись до суду з позовом щодо усунення виявлених порушень в разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог.
Отже, доводи відповідача стосовно того, що лист-вимога про усунення порушень не є актом державного органу чи рішенням суб’єкта владних повноважень, а тому позов не підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки вказана вимога не є актом в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки не несе певних правових наслідків і не вносить безпосередніх змін у законодавство, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи суперечать положенням Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Разом з тим, вимоги, які є предметом даного судового розгляду не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до п. 1 ПКМУ від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:
1) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 30 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
2) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:
одноразове харчування, для відряджень у межах України - 24 гривні, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.
З матеріалів справи вбачається, що працівники позивача перебуваючи у відрядженні сплачували вартість проживання в готелях, при цьому до рахунків (а.с. 10, 12, 17, ) не включені витрати на харчування, а тому висновки посадових осіб відповідача щодо необхідності зменшувати розмір добових є безпідставними оскільки спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 6 ПКМУ №268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.
Відповідачем під час перевірки встановлено, що у 2008 році без відповідних розпорядчих документів органу управління безпідставно нараховано та виплачено надбавку за високі досягнення у праці керівним працівникам управління.
Разом з тим, вказаний висновок спростовується письмовими доказами долученими до матеріалів справи, а саме наказом Державного агентства земельних ресурсів від 17.10.2007р. №246 (а.с. 66), яким встановлено надбавку до посадового окладу за високі досягнення у праці керівним працівникам позивача. Вказаний наказ був відмінений лише з 08.01.2009р. відповідним наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.01.2009р. №19 (а.с. 64).
Отже, висновки відповідача суперечать фактичним обставинам справи, а тому є безпідставними.
Щодо порушення вимог ПКМУ від 09.10.2006р. №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», суд зазначає, що відповідач ставить вимогу про необхідність проведення претензійно-позовної роботи для зменшення наявної простроченої за умовами договору дебіторської заборгованості по про авансованим коштам в сумі 915,53 тис. грн.
Разом з тим, відповідачем не враховано, що заходи щодо повернення заборгованості позивачем на час перевірки вже вживаються, що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2009р. №6/427 (а.с. 18) про порушення провадження у справі за позовом позивача до ЗАТ «Есомм Со» про стягнення 915533,99 грн., а тому вимога відповідача є безпідставною.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідачем встановлено, що в порушення вказаної вимоги Закону в бухгалтерському обліку виконання господарських операцій з надання послуг державної землевпорядної експертизи здійснювалося не у відповідності до дати складання первинних бухгалтерських документів, що призвело до заниження кредиторської заборгованості по розрахунках з замовниками послуг.
Позивачем господарські операції відображались в бухгалтерському обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, а саме на дату укладення відповідного договору на проведення державної експертизи землевпорядної та земле оціночної документації, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV.
Висновки відповідача щодо неефективного використання коштів внаслідок придбання програмного забезпечення, яке не використовується при веденні бухгалтерського обліку, оплати витрат на навчання персоналу бухгалтерії, придбання комп’ютерної техніки за цінами, що перевищують ринкові є суто оціночними висновками та не вказують на порушенням норм чинного законодавства, а тому не підлягають виконанню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 – 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати лист-вимогу №11-07-14-14/3031 від 01.07.2009р. в частині:
- порушення вимог п.2. Постанови кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”в частині зменшення сум добових при наявності забезпечення харчуванням за місцем відрядження, при відшкодуванні витрат на відрядження працівників зазначене відшкодування проводилося без зменшення суми добових, що призвело до зайвого відшкодування добових в загальній сумі 0,21 тис. грн. (абзац 5 сторінка 2);
- Щодо недотримання вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 у 2008 році без відповідних розпорядчих документів органу управління безпідставно нараховано та виплачено надбавку за високі досягнення у праці керівникам Управління на загальну суму 15,27 тис. грн. (абзац 8 сторінка 2 );
- щодо прострочення за умовами договору суми авансового платежу, що перевищує, визначені вимогами п.1 постанови КМУ від 09.10.2006р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” в розмірі 915,53 тис. грн. (абзац 5 сторінка 3);
- Щодо порушення вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (абзац 6 сторінка 3);
- Щодо порушення вимог придбання програмного забезпечення яке при веденні бухгалтерського обліку не використовується та оплати витрат на навчання персоналу бухгалтерії неефективно витрачено кошти в сумі 5,46 тис. грн. (абзац 7 сторінка 3);
- Щодо придбання комп'ютерної техніки за цінами, що перевищують ринкові, неефективно витрачено бюджетних коштів в сумі 12,08 тис. грн. (абзац 8 сторінка 3 ).
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 09.03.2010р.
Суддя-підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.