ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2007р. | м.Київ | № 41/664-А |
11:05
За позовом Київського палацу дітей та юнацтва
до Київської міської Ради
треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліра –2000”.
2. Головне управління земельних ресурсів виконавчий орган Київської міської Ради (Київська міська державна адміністрація).
3. Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту
4. Відкрите акціонерне товариство «Київміськбуд –1» ім. М.П. Загороднього
За участю Прокуратури м. Києва
про визнання недійсним рішення
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Бурсак В.Є.
Представники сторін:
Від позивача не з’явився
Від відповідача не з’явився
Від третьої особи-1 Федоренко О.В. –представник за довіреністю № б/н від 05.03.07.
Від третьої особи-2 не з’явився
Від третьої особи-3 не з’явився
Від третьої особи-4 Наконечний В.В. – представник за довіреністю № 119 від 26.02.07.
Від прокуратури не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий адміністративний позов Київського палацу дітей та юнацтва до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської Ради № 333/1208 від 23.12.2003 року в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" в оренду земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва дитячо - юнацького розважального комплексу з підприємства громадського харчування на Дніпровському узвозі 1, у Печерському районі міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.05. відкрито провадження по справі та призначене попереднє судове засідання на 22.11.05.
Ухвалою суду 11.1.05. клопотання Київського палацу дітей та юнацтва про забезпечення позову було задоволено, зупинено дію рішення Київської міської Ради № 333/1280 від 23.12.03., в частині передачі ТОВ „Ліра-2000” у оренду земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва дитяче-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі 1, у Печерському районі м. Києва (із землекористування Київського Палацу дітей та юнацтва) та заборонити Київській міській вчиняти будь-якій дії стосовно земельної ділянки розташованої за адресою вул. Дніпровський узвіз 1, в Печерському районі м. Києва.
Ухвалою суду від 21.11.05. залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліра –2000” та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів виконавчий орган Київської міської Ради (Київська міська державна адміністрація), та відкладено розгляд справи на 12.12.05.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.05. відкладено розгляд справи на 17.01.06., залучено до участі у справи в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.06. відкладено розгляд справи на 31.01.06.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.06. на підставі ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України було зупинено провадження у справі № 41/664-А до вирішення пов’язаної з нею справи № 2-3973/05, що розглядається Печерським районним судом міста Києва.
12.02.07. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи-1 –Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», у відповідності до якого третя особа-1 просить суд поновити провадження у справі № 41/664-А, оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/664-А усунуті.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»в своєму клопотанні зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.05.06. у справі № 2-76/2006 позов Збруцької Лідії Сергіївни, Коба Варвари Євменівни до Київського палацу дітей та юнацтва, 3-ті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», Міністерство по справам сім’ї, молоді та спорту про визнання недійним надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва від 15.12.03. було залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.11.06. рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.05.06. у справі було залишено без змін.
На підтвердження обставин, викладених у зазначеному вище клопотанні позивач надав суду копії рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.05.06. у справі № 2-76/2006 та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06.11.06.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.07. № 04-1/490 в зв’язку із закінченням повноважень у судді Пилипенко О.Є. справу № 41/664-А було передано на розгляд судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.07. на підставі ст. ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі № 41/664-А було поновлено, та призначено попереднє судове засідання на 06.03.07. о 10-00.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, які необхідні для розгляду справи.
У попередньому судовому засіданні 06.03.07. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»було надано суду письмові пояснення, відповідно до яких просить суд у позові Київського палацу дітей та юнацтва відмовити повністю.
Представники позивача, третьої особи-2, третьої особи-4 та прокуратури в судове засідання 0.03.07. не з’явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.07. на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України було закінчено підготовче провадження та призначено справу № 41/664-А до судового розгляду на 03.04.07. о 10-00.
У судових засіданнях 03.04.07. та 17.04.07. судом на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувались перерви.
24.04.07. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Київський палац дітей та юнацтва просить суд скасувати рішення Київської міської Ради № 333/1280 від 23.12.03., в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Ліра –2000” в оренду земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва дитяче –юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі 1, у Печерському районі міста Києва (із землекористування Київського палацу дітей та юнацтва).
25.04.07. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано доповнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»на проектування та будівництво дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі»№ 283 від 21.02.03. повністю;
- визнати незаконними та скасувати Рішення Київської міської ради «Про передачу земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству тресту «Київмісьбуд-1»імені М.П. Загороднього та Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»для будівництва критої автостоянки та дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва»№ 333/1280 від 23.12.03., в частині вилучення з користування Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації земельної ділянки площею 0,66 га та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Ліра –2000” в оренду для будівництва дитяче –юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі 1, у Печерському районі міста Києва (із землекористування Київського палацу дітей та юнацтва).
В судовому засіданні 25.04.07. представником позивача було підтримано доповнення до позовної заяви.
Розглянувши в судовому засіданні 25.04.07. зазначене вище доповнення до позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Розглянувши мотиви поданої заяви щодо доповнення позовних вимог, суд зазначає, що позивачем повністю змінюються як підстави, так і предмет адміністративного позову, що є недопустимим.
Тому збільшення позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем рішення є законним, прийнято в межах компетенції Київської міської ради з дотриманням вимог чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.07. на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву до 31.05.07. о 10-00.
В судове засідання 31.05.07. представники позивача, відповідача, третьої особи-2, третьої особи-3 т прокуратури не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про часі і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, в засіданні суду 31.05.07. було оголошено перерву для ухвалення рішення в нарадчій кімнаті та оголошено час його оголошення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
23.12.03. Київською міською радою було прийнято рішення № 333/1208 «Про передачу земельної ділянки ВАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»для будівництва критої автостоянки та дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва».
Згідно п. 1 даного рішення Київською міською радою затверджено проект відведення земельної ділянки ВАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»для будівництва критої автостоянки та дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва.
Також згідно п. 2 вказаного рішення вирішено вилучити з користування Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації частину земельної ділянки площею 0,66 га.
В силу п. 3 рішення вирішено передати ВАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000» в спільну короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку загальною площею 0,89 га (в тому числі 0,05 га м межах червоних ліній) для будівництва критої автостоянки та дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва за рахунок частини земель, вилучених відповідно до п. 2 цього рішення (площею 0,66 га) та за рахунок земель міської забудови (площею 0,23 га).
Спір у справі виник у зв’язку із тим, що Київський палац дітей та юнацтва вважає, що дане рішення Київської міської ради порушує його права, оскільки даним рішенням було погоджено питання про вилучення частини земельної ділянки, належної Київському палацу дітей та юнацтва на праві постійного користування, та надано цю земельну ділянку в оренду іншим юридичним особам. Позивач вважає, що рішення в цій частині є незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Суд вважає позовні вимоги Київського палацу дітей та юнацтва про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 23.12.2003 року № 333/1208 необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в України", до виключної компетенції відповідача належить вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка була надана Міському відділу народної освіти на підставі постанови
№ 487 Бюро Київського Комітету КП України та Виконкому Київської міської ради від 07.04.59.
Матеріали справи не містять доказів передачі вказаної земельної ділянки позивачу. На підставі вищезазначеної постанови земельна ділянка виділялась Міському відділу народної освіти під будівництво Палацу піонерів.
Так само у матеріалах справи відсутні докази вилучення даної земельної ділянки у Київського палацу дітей та юнацтва. Як зазначено вище, згідно рішення Київської міської ради від 23.12.03. № 333/1208 земельна ділянка площею 0,66 га була вилучена у Головного управління освіти та науки, правонаступника Міського відділу народної освіти.
Судом береться до уваги те, що згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України „Про позашкільну освіту" право землекористування земельною ділянкою позашкільного навчального закладу посвідчується відповідним актом. Такий акт у Київського палацу дітей та юнацтва відсутній.
Крім того судом встановлено, що вилучення спірної земельної ділянки відбувалось на підставі листа-згоди № 13/1273 від 15.12.03. Головного управління освіти і науки та листа-згоди № 244 від 16.12.03. Київського Палацу дітей та юнацтва.
Цими листами було надано згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 0,66 Га з користування Київського плацу дітей та юнацтва з подальшим відведенням цієї земельної ділянки для спільного користування ВАТ трест „Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000».
Правомірність надання директором Київського палацу дітей та юнацтва згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва ТОВ „Ліра-2000" дитяче-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі була предметом розгляду Печерського районного суду м. Києва під час розгляду справи № 2-3973/05.
Печерським районним судом м Києва рішенням від 23.05.06. у вищевказаній справі було відмовлено в задоволенні позовних вимог до Київського палацу дітей та юнацтва про визнання недійсною надання згоди на вилучення земельної ділянки для будівництва дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі 1. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.06.
З листа від 16.12.03. № 244 вбачається, що директором Київського палацу дітей та юнацтва було надано згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,66 га з землекористування Київського палацу дітей та юнацтва з подальшим відведенням цієї земельної ділянки для спільного користування ВАТ трест „Київміськбуд-1" ім. М.П. Загароднього для будівництва критої автостоянки вздовж Дніпровського узвозу в Печерському районі м. Києва та ТОВ „Ліра-2000" для будівництва дитяче-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування та сферою послуг на Дніпровському узвозі 1 в Печерському районі м. Києва. Саме цей об'єкт і було збудовано ВАТ трест „Київміськбуд-1" ім. М.П. Загароднього і ТОВ „Ліра-2000" та введено в експлуатацію, про що свідчить акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 189 від 30.09.04. та свідоцтво про право власності від 07.12.04., видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). При цьому, необхідно зазначити, що будівництво зазначеного комплексу здійснено згідно належним чином затвердженого проекту, що отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи.
Отже, директор Київського палацу дітей та юнацтва при погодженні вилучення земельної ділянки був обізнаний з якою метою вилучається земельна ділянка і який об'єкт буде збудований на спірній земельній ділянці.
У відповідності до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про позашкільну освіту»майно державного і комунального позашкільного навчального закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, отриманих від його реалізації, на розвиток позашкільної освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що однією з умов вилучення земельної ділянки було перерахування Київському палацу дітей та юнацтва грошових коштів.
Так, 15.12.03. між Головним управлінням освіти і науки виконавчого органу Київради (КМДА) та ВАТ «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»було укладено Інвестиційний договір.
Згідно з умовами даного договору ВАТ «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»зобов'язувалися перерахувати Київському палацу дітей та юнацтва по 225 000 гривень. Даний обов'язок був виконаний ТОВ «Ліра-2000»у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 278 від 15.12.03.
Слід також зазначити, що дані кошти були прийняті, будь-яких заперечень з приводу їх перерахування від позивача не надходило.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 роз’яснення ВАСУ від 26.01.2000. N 02-5/35).
З огляду на наведене, суд вважає, що рішення Київської міської Ради № 333/1208 від 23.12.03. в частині передачі ВАТ «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»в оренду земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва критої автостоянки та дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі, 1 у Печерському районі м. Києва відповідає чинного законодавству та прийнято в межах компетенції Київської міської Ради.
При цьому позивачем не доведено суду належними засобами доказування, яким саме чином рішення Київської міської Ради про вилучення у Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації земельної ділянки площею 0,66 га та передача її ВАТ «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього та ТОВ «Ліра-2000»в оренду, порушує Київського палацу дітей та юнацтва.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги Київського палацу дітей та юнацтва про скасування рішення Київської міської Ради № 333/1208 від 23.12.03., в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" в оренду земельної ділянки площею 0,66 га для будівництва дитяче-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування на Дніпровському узвозі 1, у Печерському районі міста Києва (із землекористування Київського палацу дітей та юнацтва) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Київський палац дітей та юнацтва.
3. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | Т.М. Ващенко |
Дата складення та підписання
постанови в повному обсязі –18.06.2007.