Копія

Справа № 1-51

 2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25  лютого  2010  року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі:

головуючого  судді                                                                    Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                             Олійник  Г.М.,

з  участю  прокурора                                                                  Гетманець А.О.,    

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Долинська  справу  про  обвинувачення  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  співмешкає, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, один з яких малолітній, не  працюючого,  проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України , -  

у  скоєнні  злочину,  передбаченого  ст.  186  ч.  3  КК  України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний  скоїв  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та поєднаний з проникненням у житло.

Злочини  вчинено  при  слідуючих  обставинах:

01 січня 2010 року, приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1., перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп’яніння,  з метою відкритого викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_2, яке розташовано по вул. Набережна, 24 в с. Суходільське Долинського району Кіровоградської області, постукав у замкнені вхідні двері житлового будинку та коли господарка відкрила йому двері, підсудний погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я почав вимагати у неї гроші. Після того, як ОСОБА_2 відмовилась виконати його злочинні вимоги та не віддала йому кошти, відштовхнув потерпілу від вхідних дверей зайшов в середину будинку, почав шукати кошти та в приміщенні кухні знайшов і відкрито викрав 450 грн., які знаходились на ліжку під одягом. Потерпіла намагалась перешкодити ОСОБА_1 заволодіти її грошима, але він відштовхнув її від себе внаслідок чого вона впала на підлогу, чим спричинив їй фізичний біль. З викраденими грошима вийшов з будинку потерпілої та в подальшому, викраденим  розпорядився  на  власний  розсуд, чим заподіяв потерпілій збитків на вказану суму.

Допитаний  в  судовому  засіданні  підсудний  вину  у  скоєнні  злочину  визнав  повністю,  суду  пояснив,  що 01.01.2010 року, зустрівши новий рік він пішов посівати знайомих мешканців села, заходячи до різних людей вживав спиртні напої, кількість випитої горілки не пам’ятає. Біля 13.00 год. він зустрів знайому ОСОБА_3, якій запропонував посіяти місцеву жительку ОСОБА_2, після посівання господарка дала їм 4 грн.. Він попросив у неї позичити гроші, але вона відмовила, пояснивши відсутністю коштів. В подальшому він з ОСОБА_3 пішли до ОСОБА_4, де ще випили горілки.  З метою продовжити святкування, він вирішив повернутися додому до ОСОБА_2, щоб взяти у неї гроші.  Для цього він взяв зерна прийшов до будинку ОСОБА_2 та постукав, коли вона відчинила, почав просити у неї грошей, вона відповіла, що немає. Маючи намір заволодіти грошима, він відштовхнув її  та пройшов в середину будинку. Зайшовши в літню кухню, з метою, щоб ОСОБА_2 сама віддала гроші став погрожувати, що поб’є її та зґвалтує з метою залякати та наміру виконувати не мав та й  потерпіла не сприймала серйозно погрози, оскільки намагалася постійно завадити йому шукати гроші. Потім пригадав звідки господарка брала гроші при посіванні та почав оглядати та скидати речі з ліжка та помітив складені гроші. Взяв пригоршню грошей приблизно 400-450 грн. різними купюрами по 200, 100, 50 20 грн., решта грошей залишилось лежати на купі, та почав виходити. ОСОБА_2 кинулась до нього, взяла за одежу, але він її відштовхнув та вийшов з будинку пішовши до бару де вживав спиртні напої. На ранок дружина виявила у нього 42 грн., які витратила на продукти харчування, де поділися інші кошти не пам’ятає. Тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняв. Цивільний позов визнає в межах обвинувачення, так як таку суму він не міг взяти.

В  скоєному  щиро  розкаявся,  просив  суд  суворо  його  не  карати  та  надати  можливість  виправитися, продати мопед та відшкодувати заподіяну потерпілій шкоду.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 дала аналогічні пояснення з приводу обставин заволодіння підсудним її грошима, але зазначила, що підсудний взяв у неї 4454 грн., а коли відштовхував взяв її за лице рукою, внаслідок чого вона відчула фізичний біль. Його погрози про зґвалтування серйозно не сприймала, так як вона є людиною похилого віку. Будь-яких тілесних ушкоджень він їй не заподіяв, так як коли вона впала на підлогу була одягнена у верхньому одязі. Заявлений цивільний позов підтримала повністю, просить стягнути з підсудного 4454 грн.. Стосовно призначення підсудному покарання покладається на розсуд суду.

Суд з’ясував, що всі учасники судового розгляду вірно розуміють зміст фактичних обставин справи та переконався в добровільності та істинності їх позиції. Їм було роз’яснено, що якщо докази не будуть досліджуватися, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового розгляду, в  порядку  ст.  299  КПК  України  суд  визнав  недоцільним  дослідження  доказів  стосовно  тих  фактичних  обставин  справи,  які  ніким  не  оспорюються,  обмежившись  вивченням  характеризуючих  даних  підсудної.  

Аналізуючи  всі  зібрані  по  справі  докази  та  оцінюючи  їх  в  сукупності,  суд  приходить  до  висновку,  що  в  діях  ОСОБА_1.  міститься  склад  злочину,  передбаченого  ст.  186 ч.  3  КК  України  за  ознаками  скоєння  відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та поєднаного з проникненням у житло

При  обранні  міри  покарання  суд  враховує  характер  і  ступінь  суспільної  небезпечності  скоєного  злочину,  особу  винного  і  обставини  справи .  

Підсудний  скоїв умисний тяжкий злочин,  тяжких  наслідків  не  настало,  щиро  розкаявся  у скоєному, завдані  збитки не відшкодував,  не  працює,  співмешкає,  посередньо характеризується  за  місцем  проживання,  має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, один з яких малолітній, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за корисливі злочини, судимість погашена, що в цілому характеризує його з негативної сторони.

Обставиною,  що  обтяжує  відповідальність  підсудного  суд  визнає,  вчинення  злочину  особою,  що  перебуває  у  стані  алкогольного  сп’яніння; вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставинами,  що  пом’якшує  відповідальність  підсудного  суд  визнає,  щире  каяття.  

З  урахуванням  викладеного  суд  дійшов  до  висновку,  що  виправлення та  перевиховання  підсудного можливе  лише  за умови ізоляції його  від  суспільства.

    На попередньому слідстві потерпілою заявлено цивільний позов на суму 4054 грн., в судовому засіданні збільшений до 4454 грн., який підлягає  частковому  задоволенню,  оскільки  в  ході  судового  слідства  доведено  розмір  заподіяної  майнової  шкоди  в  сумі  450  грн.,  яка  підлягає  стягненню  з  підсудного, оскільки він винний в скоєному злочині.

    Судових  витрат  по  справі  не  має .

    Речові  докази відсутні.

    Керуючись  ст. ст. 323 ,  324  КПК  України,  суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати  винним  за  ст.186  ч.3  КК  України  і  призначити  покарання  у  вигляді  4  (чотирьох)  років позбавлення  волі.

    З метою забезпечення виконання вироку, міру запобіжного заходу засудженому – підписку про невиїзд змінити на утримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту із-зали суду.

    Строк відбування покарання рахувати з   25  лютого 2010 року.

    Цивільний  позов  потерпілої  задовольнити  частково,  стягнути  з  засудженого ОСОБА_1 на  користь  потерпілої  ОСОБА_2 матеріальну  шкоду  в  сумі  450  грн.  В  решті  цивільного  позову  відмовити.

    Вирок  може  бути  оскаржений  в  апеляційному  порядку  протягом  15  діб  з  моменту  його  проголошення.

Головуючий  суддя: (підпис).

Копія: вірна.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                            ОСОБА_5