Справа № 2о-8

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 лютого  2010 року                                                                   м. Городенка

Городенківський районний суд  Івано-Франківської  області в складі:

головуючого  судді  Ничик Г.І., народних засідателів  Фуць  О.Р., Горобієвської  М.О.,

секретаря                  Сьомкайло І.-М.І.,

з участю заявника      ОСОБА_1

розглянувши в  відкритому судовому засіданні в залі суду в  місті Городенка справу за заявою ОСОБА_1 про  визнання  безвісно відсутнім  ОСОБА_2,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулась до суду  з заявою про  визнання   безвісно відсутнім  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки їй протягом останніх   років  нічого не відомо про його місцеперебування.  В заяві зазначила, що з ОСОБА_2  одружились в  1977 році, спільно вели господарство, побудували будинок, виростили дітей, в них була дружня сім’я.  Весною 2003 року чоловік поїхав на роботу, при від’їзді сказав, що має намір їхати  в Київ або в Москву. З того часу  заявниця намагалась щось дізнатись про його місце перебування,   розпитувала  людей, які також виїздили на роботу, в тому числі і за межі України, однак нічого не дізналась. Син звертався в органи міліції  із заявою  про  розшук, але й це не допомогло.  Визнання безвісно відсутнім її чоловіка заявниця  обґрунтовує тим, що їй необхідно вирішити питання   приватизації  земельної ділянки.

В  судовому   засіданні  ОСОБА_1   підтримала  заявлені вимоги. Суду пояснила, що  її чоловік  ОСОБА_2, в 2003 році, після Великодня     виїхав  на заробітки з  разом з незнайомим їй  чоловіком  з Чернівецької області, казав що їде в Київ. В червні 2003 року він  дзвонив додому, а після того ніяких відомостей про нього не було. Спочатку вона надіялась, що чоловік повернеться  до свята Богородиці, потім думала, що до Нового року, але  даремно. Протягом його відсутності чоловік не присилав листів чи грошових переказів.

Представник  зацікавленої організації  - Топорівської сільської ради   в судове  засідання  не з’явився, до суду поступила  заява про розгляд справи без участі   їх представника,   заперечень по заяві не має.

Заслухавши  заявницю,   свідків  ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  дослідивши  та оцінивши докази по справі,  суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Із пояснень свідка ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, встановлено,  що з літа    2003 року  немає  відомостей про  місце  проживання та перебування  ОСОБА_2, він не підтримує стосунків з сім’єю. Зокрема, свідок суду пояснила, що  ОСОБА_2   є  її рідним братом, від Великодня 2003 р. вона його не бачила, багатьох людей, які виїжджають на заробітки, перепитували, чи не бачили вони   ОСОБА_2, але ніхто його не зустрічав.

 Свідок  ОСОБА_3, син заявниці, суду пояснив, що останні відомості від батька були в червні 2003 р., коли він подзвонив додому. Разом з мамою проживає  його молодша дочка сім’єю.  Одночасно пояснив, що він  в 2005 році звертався  в міліцію з приводу розшуку батька, але  батько розшуканий не був.

Допитана  судом як свідок ОСОБА_5  суду  пояснила, що ОСОБА_2  – це чоловік її  рідної сестри ОСОБА_1,   заявниці по справі.  Весною цього року вже буде 7 років, як він поїхав на роботу в Київ, і з тої пори рідні не мають про  нього ніяких відомостей.  Свідок ствердила, що разом із заявницею проживає її дочка ОСОБА_6 з  сім’єю.

Повідомленням Городенківського РВ УМВС  № 2/6943 від 02.12.2009 р. стверджено, що дійсно в 2005 р.  із заявою звертався ОСОБА_3 по факту  встановлення місцезнаходження  батька ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4, однак проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити його  місце знаходження  не надалось можливим.

Довідкою Топорівської сільської ради № 788 від 27.11.2009 р.     стверджено, що    чоловік ОСОБА_1 з 2003 р. біля неї не проживає.

З урахуванням наведеного,  суд   немає підстав  ставити під сумнів достовірність  і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про  їхню зацікавленість  в  результаті розгляду  справи   відсутні,  їх  показання об’єктивно   підтверджуються   і  не суперечать    іншим  зібраним у справі доказам.

Задоволення  заяви  має для  ОСОБА_1 юридичне значення. Таким чином, зібрані в справі докази  та їх належна оцінка  вказують  на наявність підстав  для визнання  ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України  у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи  свідчать про те, що  останні відомості про ОСОБА_2 були в  червні 2003 р., тому  початком його безвісної  відсутності слід вважати 01 липня 2003 року.

На підставі ст. 43 Цивільного кодексу   України,     керуючись ст. ст. 212,213- 215,218, 235,246-249 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву заявою ОСОБА_1  задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,   - визнати безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності  ОСОБА_2  вважати    01 липня 2003 року.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку  до   апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд  шляхом подачі в 10-денний  строк з   дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням  після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

           Головуючий  суддя                                                                   Ничик Г.І.

           Народні засідателі                                                         Горобієвська М.О.

                                                                                                               ОСОБА_7