Справа № 2-4359 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року. Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Погасій О.Ф. при секретарі Ісаєнко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ :
Сторони одружені з 01 жовтня 1994 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та неповнолітню дочку Катерину, 15.02.1995 року народження.
Позивач просить шлюб з відповідачем розірвати оскільки брачно-сімейні відносини припинені з 2004 року . Відновлювати відносини не бажає. В даний час вважає, що родина розпалася остаточно і відновлена бути не може. Витрати, зв'язані з оформленням розводу в органах РАГС просила стягнути з неї.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає ,що позов підлягає задоволенню.
Сторонам не удалося створити міцну родину, брачно-сімейні відносини між ними припинені , на примирення сторони не згодні, вважають, що родина розпалася остаточно і відновлена бути не може, просять шлюб розірвати.
При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАГС, варто покласти на позивача.
Керуючись ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 жовтня 1994 року в Московському відділі РАГС м. Харкова, актовий запис НОМЕР_1 -розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 держмито в доход держави в сумі 17 /сімнадцять/ гривень, а ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ГПК України.