Справа № 2а –125/2010
МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26200, м. Мала Виска Кіровоградської області, вул. Леніна, 53, тел. 8(05258) 5-33-33
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2010 року
МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі : головуючого - судді Березія Ю.А., при секретарі Красній Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області , головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання неправомірною бездіяльності відповідача-суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
22 липня 2009 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, вимагаючи поновити пропущений строк, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та стягнути з нього недоплачену надбавку до пенсії, посилаючись на порушення відповідачем ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області пред'явлено безпідставно, враховуючи, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області.
Позов до управлінні Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання у 2006-2009 роках підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач народилась 20 травня 1936 року і відповідно ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитини війни”, що надає право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, які встановлені відповідним Законом.
Як вбачається з пенсійного посвідчення , позивач перебуває на обліку у відповідача.
Як вбачається з довідки відповідача , у 2006 році позивачеві не призначалась і не виплачувалась надбавка до пенсії відповідно ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, яке повинно було бути розраховано виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, а у 2008 та 2009 роках цей вид підвищення пенсії призначався позивачеві і виплачувався частково у розмірі 10%.
Відповідно ст. 2 КАС України з авданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч.1 ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління.
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України, згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно ч.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності кошторис та бюджетний запит і подає їх до Міністерства фінансів України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижнього рівня ( до яких відноситься відповідач) та інше.
Таким чином, наведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачеві доплати до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, покладено на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти пред'явленого адміністративного позову, долученого до матеріалів справи.
Суд дійшов до висновку про те, що відповідач не надав відповідні належні докази правомірності своєї бездіяльності щодо своєчасного не нарахування та не сплати позивачеві надбавки до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно ч.1 ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджується з 1 січня 2006 року, а ст. 6 цього Закону – поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.
Але протягом 2006 року таким порядок визначений не був, що виключає можливість збільшення пенсії особам, які мають статус “дітей війни”.
Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не визнавались неконституційними, а тому для здійснення нарахування та виплату спірних щомісячних доплат в 2006 році законних підстав – немає.
Відповідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно п.12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена дія на 2007 рік ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”.
Пунктом 41 розділу другого Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, статтю 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” викладено у наступній редакції : “ дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином, нормами Закону України”Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” дійсно зупинялась дія ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, але залишався незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення ст. 67 розділу першого, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу другого”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу третього “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Таким чином, в періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, в частині нарахування та виплати спірних надбавок до пенсії, відповідач зобов'язаний керуватись положеннями ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи наявність порушення прав позивача, суд дійшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виплату позивачу надбавки до пенсії, відповідно ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачеві.
Щодо застосування строків давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачеві слід поновити строк звернення до суду, враховуючи похилий вік та відсутність повідомлення від управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання неконституційними законодавчих актів, які обмежували або зупиняли дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Тому, є законні підстави для покладання обов'язку на відповідача щодо здійснення перерахунку та забезпечення виплати надбавки до пенсії позивачеві за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення постанови.
Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 – відмовити в задоволенні позову до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 січня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позову – відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів від дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів від дня подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ