2а-259/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частини/

25 лютого 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді                                 Пархоменко О.В.,

при секретарі                                        Семененко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоплачених сум грошової допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із даним адміністративним позовом, просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на її користь недоплачені суми грошової допомоги на оздоровлення за 2008 і 2009 роки в розмірі 5 216 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи об’ємність мотивувальної частини та те, що для виготовлення повного тексту рішення необхідний значний час, керуючись п.3 ст. 160 Кодексу Адміністративного судочинства України , згідно якої складання повного рішення може бути відкладене на строк не більше ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частину суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, суд оголошує резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та ст.ст. 19,92 Конституції України, ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 2,4,11,71,86, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Повний текст постанови буде виготовлений 01 березня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Суддя                                                  Пархоменко О.В.

2а-259/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді                                 Пархоменко О.В.,

при секретарі                                        Семененко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоплачених сум грошової допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із даним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи. Згідно ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи - 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачка вказує, що вона 18 січня 2010 року подала заяву до Ірпінського міського УПСЗН та отримала довідку про дати і суми нарахувань та виплат їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік – 90 гривен / нараховано 10.06.2008 року/, за 2009 рік – 90 гривен / нараховано 09.10.2009 року/. Вказує, що за 2008-2009 роки вона отримала допомогу на оздоровлення значно нижчу, ніж передбачено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вказує, що при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління праці та соціального захисту населення керувалось постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

Вважає, що при виплаті одноразової допомоги підлягають застосуванню норми закону, а саме ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Суми недоплат одноразової допомоги на оздоровлення складають у 2008 році – 2330 грн., у 2009 році - 2 886 грн., а всього недоплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки складає 5 216 гривен.

Позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на її користь недоплачені суми грошової допомоги на оздоровлення за 2008 і 2009 роки в розмірі 5 216 грн.  

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій вказує, що просить розглядати справу в його відсутність, позов не визнає та надав суду письмові заперечення, в яких вказує, що позивач являється інвалідом 3 групи і через управління праці та соціального захисту отримує щорічну допомогу на оздоровлення.  Постановою № 562 від 12.07.2005 року Кабінет Міністрів України встановив розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме : інвалідам І та ІІ групи – 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – 100 грн., інвалідам ІІІ групи та дітям-інвалідам – 90 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей – 75 грн. Відповідно до ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  інвалідам ІІІ групи має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідно до ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Відповідно до п.11 ст. 28 розділу ІІ Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Тому в 2008 році позивачу допомога нарахована та виплачена в розмірі 90 гривен 10.06.2008 року. Відповідно до ст. 71 розділу УІ Закону України “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В 2009 році виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена в сумі 90  гривен 09.10.2009 року. Позивач звернулася до суду 29.01.2010 року, відповідно до п.2 ст. 99 КАС України ОСОБА_1 за 2008 рік пропустила річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. Отже вони наполягають на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Враховуючи те, що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах, встановлених Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вважає, що відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі, зазначеному в позовній заяві.

В зв’язку із цим суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалід 3 групи. Позивачці 10.06.2008 р. відповідачем виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн., а 09.10.2009 року виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена відповідачем в сумі 90 гривен відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка зверталася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату їй допомоги на оздоровлення, однак відповідач своїм листом від 18.01.2010 року № 197-Х відмовив у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.

У відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

Таким чином позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, виходячи з положень ч.4 ст. 48 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри такої виплати у конкретній сумі, що суперечить вимогам ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, якими встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

У даному випадку мають враховуватись засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин суд приходить до висновку що відповідач неправомірно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

В зв’язку із цим суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Позивачка просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, однак позивачка звернулася до суду із даним позовом 01 лютого 2010 року,  доказів того, що у неї були поважні причини, які б позбавляли її можливості пред’явити позов до суду до 01 лютого 2010 року нею не надано.

Враховуючи, що позивачка пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права щодо оскарження дій відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач у своєму письмовому запереченні, суд відмовляє в позові про стягнення з відповідача недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважних причин пропуску цього строку. Підстав для відновлення пропущеного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами суд не знаходить.

Таким чином суд задовольняє заявлені позовні вимоги частково.

На підставі викладеного та ст.ст. 19,92 Конституції України, ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 2,4,11,71,86, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Повний текст постанови буде виготовлений 01 березня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Суддя                                                  Пархоменко О.В.