Судове рішення #8136007

 

                                                                                                                                  Справа №1- 11/2010р.

 В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  05 лютого 2010 року                Онуфріївський районний суд Кіровоградської області  у складі головоючого судді:           Шелесько В.Д.

при секретарі:               Гриценко Т.М.,

з участю прокурора:                          Приходько В.І.

з участю адвоката:               ОСОБА_1

та представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 – матері ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі  Онуфріївка справу по обвинуваченню , -

      ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працює Кременчуцький сталеливарний завод робітником, не маючого судимості в порядку ст. 89 КК України  

    у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 і ч.1 ст. 304   КК України та

            ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_5,    українця, гр.-на України, освіта базова загальна середня (10 класів), навчається в 11 класі Млинківської  школи, проживає з матір’ю ОСОБА_3, раніше не судимого,  

    у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

    11 жовтня 2009 року, близько 12 години, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, який являється неповнолітнім, перебував на городі, який розташований поряд домоволодіння № 89 по вул. Леніна в сел.. Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області, де ОСОБА_4 достовірно знаючи, що ОСОБА_2 являється неповнолітнім, запропонував останьому вчинити злочин, а саме крадіжку металевих предметів, що знаходилися у приміщенні недіючого телятника належного СК «Україна», який розташований на околиці с. Млинок Онуфріївського району Кіровоградської, які в подальшому продати та поділити виручені гроші порівну. На пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_2 почав вагатися, і ОСОБА_4 помітивши це, сказав ОСОБА_2, що йому за це нічого не буде, бо там нікого немає і їх ніхто не побачить. Після цього ОСОБА_2 на пропозицію ОСОБА_4 погодився, тобто ОСОБА_4 шляхом пропозиції та розповіді про процес вчинення крадіжки вмовив ОСОБА_2 на спільне  вчинення злочину, внаслідок чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на крадіжку металевих предметів із приміщення вищевказаного телятника.

    Після цього, а саме 11 жовтня 2009 року, близько 12 год. 10 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з метою скоєння крадіжки чужого майна, на мопеді належному ОСОБА_4, приїхали до приміщення зазначеного телятника та переконавшись, що у середині телятника і поряд нього нікого немає і ніхто за ними не спостерігає, підійшли до вікна яке розташоване у стіні до якої прибудовано дерев’яний загін. Потім ОСОБА_2 вийняв раму зазначеного вікна та проник через утворений отвір у середину. Після цього через вказаний отвір, в слід за ним, у вказане приміщення проник ОСОБА_4 Знаходячись в приміщенні телятника, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом зняття із завісів станків для телят, таємно викрали четверо металевих дверей вартістю з врахуванням зносу 45 грн. за одні, на загальну суму 180 грн.00коп. Після цього, ОСОБА_2 виліз через вказаний проїм у вікні з приміщення телятника, а  ОСОБА_4 передав йому викрадені четверо дверей, які ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 завантажили зазначені двері на вищевказаний мопед і за дві ходки перевезли їх у інше місце, а в подальшому розпорядились викраденим на свій розсуд.

    Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 СК «Україна» було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 394 грн. 40 коп.

    Допитаний по справі в якості обвинуваченого ОСОБА_4, свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 304 і ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, та пояснив, що 11 жовтня 2009 року, близько 12 годин, він працював на своєму городі, що  знаходиться поряд двору його домоволодіння, яке розташоване по вул. Леніна,89 в с. Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області і у цей час він помітив свого товариша – неповнолітнього ОСОБА_2, який проходив неподалік. Йому тоді було відомо, що ОСОБА_2 16 років тому, що він товаришує з останнім із самого дитинства.

    Колись давно, він був у приміщенні недіючого телятника належного СК «Україна», який розташований на околиці с. Млинок  Онуфріївського району Кіровоградської області та бачив, що у середині нього знаходяться різні металеві вибори і він вирішив викрасти будь-які із вищевказаних виробів, які потім комусь продали для використання у господарстві та виручити за їх продаж гроші. Так як металеві вироби, які він бачив були досить громіздкі і йому самому було б незручно їх красти, він вирішив попросити свого товариша – неповнолітнього ОСОБА_2 допомогти йому викрасти металеві предмети із вищевказаного недіючого телятника.

    Так помітивши ОСОБА_2, він підійшов до нього та розпочав з останнім розмовляти. Під час розмови він запропонував ОСОБА_2 поїхати разом із ним на належному  йому мопеді червоного кольору до приміщення вищевказаного недіючого телятника, у який проникнути, так, щоб їх ніхто не побачив, викрасти з відти якісь металеві вироби, потім продати їх та виручити за продаж гроші. Також він пообіцяв ОСОБА_2, що вирученими грошима за продаж крадених металевих виробів, він поділиться порівну із ним. ОСОБА_2 зрозумів, що він не жартує та розпочав вагатися. Далі він запевнив ОСОБА_2, що йому за цю крадіжку нічого не буде так як телятник недіючий, там нікого немає і ніхто про це не дізнається бо ніхто її не побаче. Після цього ОСОБА_2 погодився і він разом із ним, у цей день, близько 12 год.10 хв., на його мопеді, приїхали до даного телятника, де побачили, що у телятнику і поряд нього немає. Потім він разом із ОСОБА_2 підійшли до одного із вікон вказаного телятника і ОСОБА_2 вийняв раму вікна для того, щоб у нього залізти через утворений проїм і витягнути тудою металеві вироби. Далі ОСОБА_2  заліз у середину телятника, а він заліз туди відразу після останього. Знаходячись у середині приміщення телятника, він та ОСОБА_2 помітили четверо металевих хвірток, які були однакових розмірів та висіли на одвірках металевих загонів для телят. Потім він разом із ОСОБА_2 познімали із завісів дані хвіртки. Зробивши вказане, ОСОБА_2 виліз через проєм вищевказаного вікна і він передав йому зазначені  четверо металевих хвірток, які той поскладав під телятником знадвору. Після цього він виліз до ОСОБА_2 та разом із ним, за дві ходки, перевезли всі четверо хвірток до паркану домоволодіння належного ОСОБА_6, яке розташоване по вул. Ювілейна,19 в с. П’ята Миколаївка Онуфріївського району. Цього ж дня, близько 15 години, він разом із ОСОБА_5, зустріли ОСОБА_6, якому показали вищевказані хвіртки та продали йому їх за 50 грн. ОСОБА_6 дав йому до рук 50 грн. і він поділився ними порівну із ОСОБА_5. Після цього він та ОСОБА_2 поїхали від домоволодіння ОСОБА_6.

                        а.с. 85-86.

    Підсудні  ОСОБА_4 вину свою в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 3 ст. 185 і  ст. 304 КК України та підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнали повністю, щиро розкаялись, принесли вибачення СК «України», просили суворо не карати і не ізолювати від суспільства. В судовому засіданні вони дали покази, що відповідають пред’явленому  їм обвинуваченню на досудовому слідстві, та в мотивувальній частині даного вироку. Вони також пояснили, 4 викраденні хвіртки в телятнику СК «Україна» вони привезли в с. П’яту Миколаївку Онуфріївського району і продали ОСОБА_6 за 50 грн., якими після отримання розділились порівну.

    Крім особистого повного визнання підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_2  своєї вини в інкримінованих їм злочинах, їх вина також  підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами:

    Матеріалами огляду місця події – приміщення недіючого телятника СК «України», в ході якого були встановленні обставини викрадення  4-х металевих дверей розміром 77х84 см.

                          а.с. 14-15

    протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_6 по вул. Ювілейна,19 в с. П’ята  Миколаївка Онуфріївського району в ході якого було виявлено 4 ідентичні металеві фіртки розміром 77х84см.

                          а.с. 19-20, 41-42

    Допитом свідка ОСОБА_6 який на досудовому слідстві дав пояснення про те, що 11 жовтня 2009 року він у мешканців с. Млинок Онуфріївського району ОСОБА_4 і ОСОБА_2 купив четверо металевих хвірток за 50 грн., а 14 жовтня 2009 року вказані хвіртки у нього були вилучені працівниками міліції як викрадені в СК «Україна».

а.с.28-30.

    Показами свідка ОСОБА_8 голови ревізійної комісії СК «України» яка на досудовому слідстві пояснила що 12.10.2009 року проведена інвентаризація недіючого телятника, де відсутня охорона, і була виявлена недостача 4-х металевих дверцят розміром 77х84 см. Було встановлено що вказані дверцята знімались недавно.

                                   а.с. 54-56.

    Довідкою спеціаліста про вартість металевої хвіртки розміром 77х84 см. з врахуванням зносу – 45 грн.

Таким чином в судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина: підсудного ОСОБА_4 у втягненні неповнолітнього в злочину діяльність та таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення тобто у вчиненні злочинів, передбачених  ст. 304 і ч.3 ст. 185 КК України, а  також вина підсудного  ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою, групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4   суд враховує: тяжкість вчинених ним злочинів, один з яких є  середньої тяжкості, а інший тяжким, однак цими злочинами не спричинено тяжких наслідків; особу підсудного, по місцю проживання характеризується позитивно, є особою, що не має судимості; обставини, що пом’якшують покарання : щире каяття у вчиненому злочині; принесення вибачення потерпілому та відшкодування, завданих злочином збитків; відсутність обставин, що  обтяжує покарання.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства і відносно нього необхідно визначити покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2  суд враховує: тяжкість вчиненого ним злочину, який є тяжким, однак цими злочинами не спричинено тяжких наслідків; особу підсудного, який вчинив злочин в неповнолітньому віці і на даний час є неповнолітнім,  до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання і  навчання характеризується позитивно; обставини, що пом’якшують покарання : щире каяття у вчиненому злочині і сприяння його розслідуванню; принесення вибачення потерпілому та добровільне  відшкодування спричиненої злочином шкоди; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2    можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і відносно нього необхідно визначити покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з застосуванням ст.ст. 75 та 104 КК України.

Речові докази 4 металеві дверцята підлягають поверненню СК «Україна» судові витрати відсутні, цивільний позов по справі не заявлено.

 

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65, 74-76, 104  КК України, ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд,-

 

  З А С У Д И В :

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1      визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст. 304 КК України  і призначити  покарання: по ч.1. ст. 304 КК України  у виді позбавлення волі строком на три;  по ч.3 ст. 185 КК України у виді  позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.70 КК шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у  виді позбавлення волі строком на 4(чотири) роки.

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_4   визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити засуджених  ОСОБА_4 та ОСОБА_2   від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком відносно ОСОБА_4 в 2 (два) роки, а ОСОБА_2- 1 (один) рік, якщо вони  впродовж іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладенні на них судом обов’язки .  

На підставі ст.ст. 76 та 104  КК України зобов’язати  засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2  впродовж іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, періодично з’являтись  у вказані органи для реєстрації.

    Покласти на ОСОБА_3 – матір засудженого  ОСОБА_2   обов’язок  щодо нагляду за засудженим  ОСОБА_2   та проведення з ним виховної роботи.

    Міру  запобіжного заходу до вступу вироку в силу засудженим залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

 

 Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Онуфріївський районний суд.

Суддя Онуфріївського

Районного суду:                                                        ОСОБА_9  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація