Копія

Справа № 1-8/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16  лютого  2010  року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі  :

головуючого  судді                                                                     Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                              Олійник  Г.М.,

з  участю  прокурора                                                                   Цвігуна І.М.,

захисника –адвоката                                                                    ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Долинська  справу  про  обвинувачення  

ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина  України ,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  співмешкає, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не  працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого :

           - 15.12.1994   року  Жовтневим  районним  судом  м. Києва  за ст. 141 ч.2, ст. 86-1, ст. 44, ст.42 КК  України 1960 року до 5  років позбавлення  волі з конфіскацією майна;  

    - 23.01.2007 року Долинським  районним  судом  Кіровоградської  області  за ст. 309 ч.1 КК  України  до 2  років позбавлення  волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим  строком на 1 рік,

    - 28.03.2008 року Святошинським районним  судом  м. Києва  за ст. 395, ст. 69 КК України до штрафу розміром 680 грн., 26.12.2008 року постановою Долинського районного суду міру покарання, відповідно до ст. 53 КК України змінено на 240 годин громадських робіт. Покарання не відбуте, судимість  не  знята  та  не  погашена  у встановленому  законом  порядку,

у  скоєнні  злочинів ,  передбачених  ст.  121  ч.  2  КК , ст. 389 ч. 2 України , -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового слідства підсудний обвинувачується в тому, що скоїв ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, а також в скоєнні умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження , що спричинило смерть потерпілого

Злочини  вчинено  при  слідуючих  обставинах  :

Будучи засудженим 28.03.2008 року вироком Святошинського районного  суду  м. Києва  за ст. 395, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі  680 грн. ОСОБА_2 штраф не сплатив. Постановою Долинського районного суду від 26.12.2008 року міру покарання у вигляді штрафу, відповідно до ст. 53 КК України змінено на 240 годин громадських робіт. Вказана постанова надійшла на виконання до КВІ Долинського РП УДДУПВП У Кіровоградській області. Засудженому ОСОБА_2 06.02.2009 року в Долинському КВІ було роз’яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, вимоги ст. 37 КВК України, встановлено періодичність та визначено дні явки на реєстрацію до інспекції, а саме в першу середу кожного місяця, попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України про що від нього була відібрана підписка з власноручним підписом . Для відбування покарання підсудний був направлений по місцю проживання в Олександрівську сільську раду Долинського району де 09.02.2009 року приступив до відбування покарання у виді громадських робіт та згідно графіку повинен був щоденно відпрацьовувати 4 години громадських робіт з 8.00 до 12.00 годин. Проте ОСОБА_2 всупереч ст. 40 ч.3 КВК України, якою передбачено, що ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження, невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, - в подальшому умисно ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт, а саме:

- в лютому 2009 року допустив 2 невиходи на громадські роботи без поважних причин;

- в березні 2009 року допустив 17 невиходів на громадські роботи без поважних причин;

-  в квітні 2009 року допустив 9 невиходів на громадські роботи без поважних причин;

- в травні 2009 року допустив 12 невиходів на громадські роботи без поважних причин. Крім того, кожного місяця, щосереди, а саме: 04.03.2009 року, 01.04.2009 року та 06.05.2009 року без поважних причин не з’являвся на реєстрацію до Долинської КВІ. На підставі ст. 40 КВК інспектором Долинської КВІ, за вказані порушення умов відбування покарання до ОСОБА_2 11.03.2009 року було застосоване застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч.2 КК України, 29.05.2009 року було застосовано повторне застереження .  Проте, після двох письмових застережень, ОСОБА_2 маючи умисел на ухилення від відбування покарання в період з 01 червня по 12 червня 2009 року допустив 5 невиходів на громадські роботи без поважних причин, не повідомивши про причин своєї неявки, в той час як згідно повідомлення Олександрівської сільської ради з’являвся в громадських місцях в нетверезому стані.

Крім того, 28 жовтня 2007 року, близько 21.00 години, підсудний, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на подвір’ї власного домоволодіння, яке розташовано в с. Олександрівка Долинського району Кіровоградської області, на ґрунті особистих неприязнених відносин, які виникли в зв’язку з тим, що ОСОБА_3 чіплявся до дружини та зайшов без дозволу в хату, в ході суперечки з останнім наніс ОСОБА_3 два удари кулаками рук в область обличчя, від чого останній впав на візок вдарившись головою об металеву частину візка. Після цього, ОСОБА_3 підвівшись на ноги пішов з домоволодіння ОСОБА_2, але пройшовши незначний відрізок шляху, дійшов до містка через річку, де від отриманих тілесних ушкоджень помер.

    В результаті злочинних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді припухлості та крововиливу в ділянці нижньої губи праворуч, перелом спинки носа, крововиливи під обома очима, в правій скроневій ділянці відразу над правим вухом – лінійна рана 2 см. з відносно осадженими краями та тканевими перетинками в глибині, рановий канал до кісток черепа, забій задньо-бокової поверхні шиї, перелом своду – основи черепа, забій мозку, які згідно проведеної судово-медичної експертизи № 205-А від 10.09.2009 року, утворилися незадовго (хвилини) до смерті, пов’язані з настанням смерті прямим причинно-наслідковим зв’язком та відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень відносно живої особи та утворилися від ударної дії предметом з обмеженою травмуючою поверхнею. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми: перелому своду – основи черепа, забій мозку.

    Допитаний  в  судовому  засіданні по факту ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт,  підсудний  вину  у  скоєнні  злочину  не визнав,  суду  пояснив ,  що 28.03.2008 року вироком Святошинського районного  судом  м. Києва його було засуджено за ст. 395, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі  680 грн., але штраф не сплатив. В зв’язку з цим постановою Долинського районного суду від 26.12.2008 року міру покарання у вигляді штрафу було замінено на 240 годин громадських робіт. В Долинському КВІ 06.02.2009 року йому роз’яснили порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, вимоги ст. 37 КВК України, встановили періодичність та визначили дні явки на реєстрацію до інспекції, а саме в першу середу кожного місяця, попередили про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України про що він власноручно надав розписку. Згідно графіку він повинен був працювати з 08.00 до 12.00 години щодня, крім вихідних та святкових днів. На громадські роботи він не виходив з поважних причин за станом здоров’я, оскільки в нього цироз печінки та був перелом чотирьох ребер. До лікарні не звертався так як фельдшер довідки не давала, а в лікарню їхати не було коштів. Також не виходив на роботу в зв’язку з неналежними погодними умовами, через сніг та дощ, не з’являвся в зв’язку з необхідністю посадити картоплю та посапати власний город. Про причини невиходу на роботу попереджав голову сільської ради ОСОБА_4 або працівників сільської ради. Доповнив, що причиною невиходу на роботу стало те, що він двічі допомагав жителям села на похоронах. Також в інші рази не з’являвся так як упав з велосипеда та забив ребра, хворів то він то його дитина, до лікарні не  звертався, хоч працював дома по господарству та сапав город. Декілька раз його відвідував сільський голова ОСОБА_4 з приводу невиходу на роботу, він був тверезий. На реєстрацію до КВІ не з’являвся так як командир громадського формування ОСОБА_5 пояснювала йому, що нехай він робить з КВІ вона домовилась на реєстрацію можна не з’являтися.  Зазначає, що за час робіт вивіз вугільний пил тачками з приміщення сільради, місяць косив територію навколо адмінбудівель, побілив всі навколишні дерева, два дні ремонтував паркан та пісочницю на дитячому майданчику. Зазначив, що найняв чоловіка з бензопилою, який повністю попиляв кладовище, в той час як в ручну необхідно було пиляти тривалий час. Також він викопав разом з ОСОБА_6 яму на кладовищі, за що сільський голова обіцяв списати йому 50 годин робіт. Вважає, що сільський голова та працівник сільської ради його оговорюють, так як не відмічали йому половину з відпрацьованих днів. Вважає, що йому всього залишилось відробити близько 10, які він готовий повністю добросовісно відпрацювати громадські роботи.

По факту скоєння умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження , що спричинило смерть потерпілого,  підсудний  вину  у  скоєнні  злочину  визнав  частково,  суду  пояснив ,  що 28.10.2007 року біля 16.00 год. повз його будинок проходив потерпілий  ОСОБА_7 та його брат ОСОБА_8, які попросили в нього нитки, щоб зв’язати вуздечки коням. Він відповів, що дасть нитки, та в свою чергу попросив пошити каркас з машинного ременя на порося, щоб його припинати. Вони погодилися і він біля 17.00 години один поїхав до їхнього дому де на спільну пропозицію разом з ними та їх матір’ю випили пляшку горілки, перед цим він ще з сусідкою випив біля 100 гр. самогонки. Після цього ОСОБА_3 запропонував сходити ще взяти пляшку горілки. Прочекавши  останнього 30-40 хв. він пішов додому вкладати спати дитину. Прийшовши додому побачив ОСОБА_3, який тягнув за ногу його співмешканку ОСОБА_9, яка вже була роздіта та збиралася спати, також плакав син. Обурившись він сказав ОСОБА_3, що тут не точка з торгівлі горілкою та запропонував вийти зазначивши, що в будинку бійки не буде. Вийшовши на двір його в лице вдарив ОСОБА_3, він впав на поріг дому та вдарився спиною, піднявшись вдарив у відповідь один раз чи два ОСОБА_3 кулаком в обличчя, той впав перечепившись через тачку на правий бік, аж за тачкою, потім став та погрожуючи, що зараз візьме сокиру та всіх членів його сім’ї, в тому числі дитину зарубає. Доповнив, що він не визнає вину, оскільки його перед цим зранку вдарило порося по нозі, нога розпухла і він не міг ходити і сильно вдарити потерпілого. Крім того біля його подвір’я вночі стояли якісь машини, люди з яких могли побити потерпілого. До того ж потерпілого розшукували якісь люди з м. Долинська за те, що він коли працював у них вкрав дриль, та погрожували йому розправою, про що йому розповідав сам ОСОБА_3. Не оспорюючи розміру витрат на поховання ОСОБА_3, цивільний позов потерпілої не визнає, так як наміру вбивати підсудного не мав.  

Не зважаючи, що підсудний по епізоду умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого свою вину не визнав, а по епізоду ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання визнав частково - його  вина  в  судовому  засіданні  доведена  показаннями потерпілої, свідків,  а  також  матеріалами  справи .

По епізоду скоєння ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання:

Свідченнями свідка ОСОБА_10, яка є його співмешканкою та пояснила, що ОСОБА_2 навесні ходив на громадські роботи до сільської ради, які відбував до обіду - збирав папірці, косив. Після роботи ходив на підробітки до людей. Декілька разів не виходив на роботу пояснюючи, що роботи не має. При цьому постійно робив всю роботу по господарству рубав дрова, косив, сапав, возив воду. Будь-яких хвороб у нього не пам’ятає, він лежав восени 2 неділі в лікарні в зв’язку з цирозом печінки.

Свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 02.01.2005 року працює старшим інспектором КВІ Долинського району, в його обов’язки входить контроль за виконанням вироків, стосовно осіб засуджених до покарань не пов’язаних з позбавленням волі, в тому числі громадських робіт. Безпосередньо він виконував постанову Долинського районного суду від 26.12.2008 року, якою покарання у вигляді штрафу ОСОБА_2В було замінено на громадські роботи строком 240 годин. Постанова надійшла на виконання 20.01.2009 року. 06 лютого 2009 року засудженому ОСОБА_2 в Долинській інспекції було роз’яснено порядок та умови відбування покарання, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання,  роз’яснено вимоги ст. 37, 40 КВК України, встановлено постановою періодичність та дні явки на реєстрацію до інспекції, визначено місце відбування покарання у виді громадських робіт, а саме в Олександрійській  сільській раді Долинського району, про що у ОСОБА_2 було відібрано підписку та надано йому направлення на ім’я голови сільської ради про відбування покарання. ОСОБА_2 приступив до робіт  09.02.2009 року, контроль за виконанням засудженим визначених робіт та своєчасне надання до інспекції інформації про кількість відпрацьованих годин було покладено на командира громадського формування сільської ради ОСОБА_5. Проте ОСОБА_2 до виконання покарання поставився недобросовісно та допустив 17 невиходів на роботу без поважних причин в березні, 9 – в квітні, 12 – в травні 2009 року, також 04.03.2009 року, 01.04.2009 року, 06.05.2009 року без поважних причин не з’явився на реєстрацію до Долинської КВІ. Крім того 10.04.2009 року ним була проведена перевірка за місцем відбування покарання, проте ОСОБА_2 до сільської ради не з’явився. В березні та травні до ОСОБА_2 застосовувалось застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, але він належних висновків не зробив. За повідомленнями працівників сільської ради та особистих пояснень ОСОБА_2 причинами невиходу на громадські роботи було вживання останнім спиртних напоїв. Також ОСОБА_2 пояснював, що не виходив на роботу так, як забив ребра, незважаючи на відсутність довідки в інспекції при цьому вказане вважали поважною причиною неявки. Також ОСОБА_2 пояснював, що у нього цироз печінки, але згідно медичної довідки Долинської ЦРЛ він лише лікувався у 2008 році. Зазначив, що ОСОБА_2 відпрацював 152 години громадських робіт, залишилося відпрацювати 88 годин. З 01 по 09 червня 2009 року допустив 3 невиходи на роботу без поважних причин. Статтею 40 ч.3 КВК України передбачено, що ухиленням від відбування покарання у вигляді громадських робіт є невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин. В зв’язку з цим він 09.06.2009 року направив подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює сільським головою Олександрівської сільської ради. 09.02.2009 року до них з Долинської КВІ був направлений для відбування покарання у вигляді громадських робіт терміном 240 годин ОСОБА_2, контроль за виконанням засудженим визначених робіт та своєчасне надання до інспекції інформації про кількість відпрацьованих годин було покладено на командира громадського формування сільської ради ОСОБА_5. Нею було складено графік згідно якого засуджений щодня, крім вихідних та святкових днів, повинен був відпрацювати по 4 години з  8.00 до 12.00 год., про що з ОСОБА_2 провели інструктаж. ОСОБА_5 також вела графік, який направляла щомісяця до Долинської КВІ. В лютому 2009 року ОСОБА_2 працював добре, проте в подальшому до виконання покарання поставився недобросовісно та допустив 17 невиходів на роботу без поважних причин в березні, 9 – в квітні, 12 – в травні 2009 року. В червні за період з 01 по 12.06.2009 року ОСОБА_2 не вийшов на роботу протягом 5 днів. При відвідування ним ОСОБА_2 за місцем проживання, з’ясовувалось, що той перебував в нетверезому стані. Всі невиходи на роботу ОСОБА_2 без поважних причини відмічалися в графіку, коли ОСОБА_2 скаржився на біль в ребрах в зв’язку в графіку зазначали про неявку на роботу в зв’язку з хворобою. Декілька разів коли ОСОБА_2 приходив п’яний то його до роботи не допускали та ставили неявку. Доповнив, що як голова сільської ради може охарактеризувати ОСОБА_2, як схильного разом з співмешканкою до вживання спиртних напоїв. Останнього неодноразово розбирали на виконкомі сільської ради в зв’язку з неналежним вихованням дитини.

Свідок ОСОБА_5, яка займає посаду командира громадського формування сільської ради та на яку згідно наказу голови сільської ради покладено обов’язки щодо контролю за виконанням засудженим визначених громадських робіт, складання графіків робіт  та своєчасне надання до інспекції інформації про кількість відпрацьованих годин, дала суду аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудного пояснив, що в лютому 2009 року він, разом з ОСОБА_2, на прохання голови сільської ради ОСОБА_4 копав на кладовищі яму для поховання померлого жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 В.В.у якого не було родичів. ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_2, що спише йому 50 годин роботи в лютому, проте за який період точно він точно пояснити не може. Також безпосередньо йому ОСОБА_4 обіцяв сплати 90 грн. за те, що рив яму, а фактично сплатив 45 грн..

Суд не приймає до уваги свідчення вказаного свідка, оскільки він знаходиться в товариських відносинах з підсудним і може сприяти йому в уникненні покарання, крім того вказані свідчення не конкретизовані, будь яких інших підтверджень домовленості немає, за лютий 2009 року ОСОБА_2 відмічено більше ніж 50 годин, крім того до повноважень ОСОБА_4 згідно чинного законодавства та посадових обовязків не входить скорочення терміну відбування покарання.

    Свідок ОСОБА_12 пояснила, що проживає поруч з підсудним, може охарактеризувати його з негативної сторони, оскільки він не працює, зловживає спиртними напоями, постійно б’є свою співмешканку,  вчиняє дрібні крадіжки у сусідів. Його співмешканка ОСОБА_13 та ОСОБА_2 інколи працювали по найму у людей за горілку, яку вони пропивали. Домашнє господарство не тримають лише один рік у них були кури та по дворі ходило порося, яке ймовірно належало брату ОСОБА_2, також у 2009 році один раз вони посадили город. ОСОБА_2 останній рік практично вже з самого ранку перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Оголошеними  в  судовому  засіданні:

Поданням кримінально-виконавчої інспекції Долинського району про ухилення ОСОБА_2 від відбування покарання громадських робіт (т. а.с. 3-4).

Постановою Долинського районного суду від 26.12.2009 року про заміну ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу на громадські роботи строком 240 год. (т. 1 а.с. 6).

Обліковою карткою на засудженого ОСОБА_2 відповідно до якої він не виходив на роботу у години включені до строку покарання. (т.1 а.с. 7).

Підпискою від 06.02.2009 року, згідно якої підсудний ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України за ухилення від відбування покарання ( т.1 а.с.10).

Листом реєстрації засудженого, відповідно до якого останній тричі не з’явився на реєстрації до Долинської КВІ ( т.1 а.с. 12).

Направленням ОСОБА_2 на роботу до Олександрівської сільської ради для відбування громадських робіт (т.1 а.с. 13).

Попередженнями від 11.03.2009 року та від 29.05.2009 року відповідно до якого ОСОБА_2 попереджений, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання буде притягнутий до кримінальної відповідальності( т.1 а.с. 21, 30).

Графіками та табелями виходу на роботу засудженого, згідно яких останній у вказані в обвинуваченні дні не виходив на роботу (т.1 а.с. 16, 17, 23, 24, 26, 27, 31, 32, 43, 44).

Повідомленнями сільського голови про кількість відпрацьованих ОСОБА_2 годин ( т.1 а.с. 18, 25, 28, 33, 45).

Довідками та медичними висновками про стан здоров’я ОСОБА_2 Долинської ЦРЛ відповідно до яких підсудний в період відбування покарання не хворів та є працездатним (т.1 а.с. 22, 72, т.2 а.с. 172).

Поясненнями ОСОБА_2 даними інспектору КВІ про причини невиходу на роботу, які оголошені в судовому засіданні. (т.1 а.с.29).

Поясненнями ОСОБА_2 оголошеними в судовому засіданні

Попередженнями в яких підсудний повідомлявся про кримінальну відповідальність за невихід на громадські роботи та не з’явлення на реєстрацію (т.1 а.с.21-30).

    По епізоду скоєння злочину стосовно потерпілого ОСОБА_3:  

Потерпіла, цивільний позивач ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_3 її рідний брат 29.10.2007 року їй повідомили, що її брат помер та лежить в струмку мертвим. Вона прийшла на місце події та виявила померлого брата, який лежав вже на стежці на покривалі біля струмка, так як його вже витягли. По стежці на гору розташовувались краплі крові, відстань між ними близько 10-15 см., які вже на горі йшли в напрямку будинку підсудного. Проте вона по слідам крові далі не ходила, оскільки була зайнята пошуками машини для перевезення тіла. Підтримує повністю свій цивільний позов та просить стягнути з підсудного витрати на поховання у розмірі 1500 грн., а саме витрати на продукти харчування, труну, вінки та платочки. Товарних чеків у неї залишилося.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є рідною матір’ю ОСОБА_7. 28.10.2007 року у вечірній час прийшов син ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2, разом  вони випили 0.5 л. пляшку горілки. Коли горілка закінчилась син кудись пішов, а ОСОБА_2 залишився чекати, не дочекавшись – сів на велосипед та поїхав. На ранок до неї прибігла бувша співмешканка сина ОСОБА_15 та повідомила, що сина знайшли мертвим біля струмка. Коли вона прийшла до місця виявлення сина побачила пошкодження у сина на задній частині голови. Голова була в крові, кров була також на кладці через струмок та на одному з стовпчиків, до якого колись були прикріплені поручні. Стовпчик знаходився на відстані від кладки приблизно 50 см., висотою близько 40 см., інший стовпчик був трохи вище висотою близько 80 см., але крові не було. Також від місця події по стежці на гору та по дорозі знаходились краплі крові, які йшли до домоволодіння ОСОБА_2. Вона пройшла по слідам крові до домоволодіння, біля порогу стояла тачка, на якій теж були сліди крові, проте точне їх місце розташування не пам’ятає.  

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка є співмешканкою підсудного ОСОБА_2 суду пояснила, що 28.10.2007 року у вечірній час вона роздяглася, лягла в постіль та вже збиралася лягати спати разом з малолітнім сином. В хату зайшов ОСОБА_7 почав тягнути за ногу та пропонував іти до нього додому, навіщо вона не зрозуміла. В цей час додому повернувся ОСОБА_2 та спитав, що ти тут робиш та витягнув ОСОБА_3 на вулицю де почали один одного бити наносячи удари, але які саме точно не пам’ятає, та й було вже темно. ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 і той впав, потім ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 і той впав на тачку. В цей час заплакав сина і вона зайшла в хату. Через деякий час зайшов ОСОБА_2 та пояснив, що ОСОБА_3 вже пішов. Наступного дня вона бачила на тачці в передній правій частині кров. Також кров була і на дорозі на асфальті, чи була кров від дороги до хати не пам’ятає, оскільки подвір’я поросло травою. Доповнила, що дійсно в той час вони тримали птицю та різали її, але різали на хоздворі, який знаходиться на від стані близько п’яти метрів справа при виході з хати, а тачка знаходилася перед порогом хати. В судовому засіданні власноручно накреслила схему розташування господарського двору, місця забою птиці та знаходження тачки в момент бійки.

Схемою виготовленою власноручно в судовому засіданні свідком ОСОБА_13, на якій показано місце знаходження тачки та місце бійки ( т.2 а.с.225).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що близько року співмешкала з ОСОБА_3 до грудня 2006 року потім розірвали свої стосунки.  29.10.2007 року в ранковий час її син виявив в балці біля струмка на стежці труп ОСОБА_3. Коли вона вийшла на місце події ОСОБА_3 лежав біля кладки передньою частиною тулубу у воді. В задній потиличній частині голові розташовувалась рана, на светрі була кров, кров також була біля тіла. Крім того краплі крові йшли по стежці до дороги. Вона пройшла по слідам крові, які вели аж до домоволодіння ОСОБА_2, проте до двору останнього вона не підходила .

Свідок ОСОБА_16 допитаний за клопотанням підсудного суду пояснив, що  29.10.2007 року в ранковий час він на прохання дільничного інспектора міліції ОСОБА_17 допомагав витягувати з води труп ОСОБА_3, який лежав біля кладки передньою частиною тулубу у струмку по ходу прямо зі стежки, кладка була трохи правіше. З боку від кладки розташовувався стовпчик, який був над водою висотою близько 1 м. на стовпчику було залишки невідомого волосся, крові на стовпчику не було. На прохання працівників міліції верхню частину вказаного стовпчика спиляли,  зріз забрали працівники міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що 29.10.2007 року в ранковий час повертався з магазину, через балку. В балці біля кладки побачив труп ОСОБА_3, який по пояс на животі лежав у струмку, з води тільки виглядала маківка голови. Уточнив, що він лежав по ходу стежки, в той час, як нова кладка через струмок знаходилася трохи лівіше. Біля трупу перебували син співмешканки ОСОБА_19 та односельчанин ОСОБА_20. Коли він пішов далі, побачив, що  від трупу по стежці в напрямку вулиці Колгоспна в селі Олександрівка на відстані 10-15-20 см. одна від одної розташовані краплі крові, які прямували в напрямку будинку підсудного, проте до самого будинку він не підходив. В судовому засіданні власноручно накреслив схему розміщення тіла, та розташування капель крові. Доповнив, що на місці старої кладки прямо по ходу стежки залишились чотири кілка, які розташовувались під водою. Дільничний інспектор міліції ОСОБА_17, який на той час обслуговував село, брав у нього пилку, щоб спиляти кілок для дослідження.

Схемами виготовленими власноручно в судовому засіданні свідком ОСОБА_18 на якій показано місце знаходження трупа ОСОБА_3 та місце розташування слідів крові ( т.2 а.с. 221-222).

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 не знає та не бачила. Після смерті  ОСОБА_3 чула від людей, що син ОСОБА_2 пояснював про те, що батько вдарив дядька сокирою вдома. Після смерті ОСОБА_3, приблизно через декілька днів, заходила в гості до ОСОБА_2, в якого нога була перев’язана бинтом, крові на подвір’ї не бачила, але тачка стояла. ОСОБА_2 та співмешканка тримали у 2007 році гусей, але перерізали їх рано ще влітку. Як сусідка може охарактеризувати ОСОБА_2, як такого, що разом зі співмешканкою інколи вживав спиртні напої та інколи бив співмешканку ОСОБА_13.  

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Долинського відділення Кіровоградського облбюро СМЕ ОСОБА_22 суду пояснив, що його стаж роботи складає 7 років, він експерт 13 класу. 30.10.2007 року він проводив розтин трупу потерпілого ОСОБА_3. Причинами смерті стали перелом своду основи черепу та забій і набряк головного мозку. Під час розтину він на прохання працівників дав попередню довідку, яка знаходиться в справі (т.2 а.с. 21) про те, що причиною смерті ОСОБА_3 є механічна асфіксія через утоплення, так, як труп знаходився в воді та в шлунку було близько одного літру річкової води та залишки мулу. Але після видалення нирки та проведення лабораторного дослідження на предмет виявлення діадемових водоростей з’ясувалось, що утоплення не було, акт експерта про дійсні причини смерті від 29.11.2007 року (т.2 а.с.30) відразу було направлено до Долинського РВ УМВС про що є підпис в журналі працівника Долинського РВ УМВС.. Над правим вухом трупа ОСОБА_3 була розташована лінійна рана 2 см. на 11-17 год. з відносно рівними краями, яка характерна для удару тупого твердого предмету (яким може бути і кулак), від якої і утворилися перелом своду основи черепу та забій і набряк головного мозку. Ця рана не характерна для удару лезом або обухом сокири, оскільки в цьому разі будуть інші ушкодження. Від удару леза пошкодження кісток черепу, а від удару обуха рана П- або Г- образної форми. Така рана могла утворитися і при падінні та ударі об тачку, яка знаходилась в домоволодінні ОСОБА_2, оскільки він її бачив коли брав участь при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, тачка з металевими вуглами та розташована низько над землею, тому при ударі достатньо прискорення для отримання перелому основи черепу. Так як він був під час огляду місця події, де було виявлено труп ОСОБА_3 він категорично запевняє, що така рана не могла утворитися від удару об кілок, що стирчав з води, оскільки кілок стирчав з води на висоті близько 1 метра, був спиляний навскоси діаметром близько 2-3 см. і при цьому б рана була б дугообразної форми. Дійсно на містку та на кілку були залишки речовини схожої на кров та залишки волосся чи шерсті, але він вважає, що людина, яка перебуває в агональному стані могла натикатися та хапатися за будь-що. Уточнив що при зазначеній травмі від моменту нанесення ушкодження і до моменту смерті викликаної внаслідок набряку мозку людини, можуть пройти хвилини, людина може виконувати активні рухи та пройти біля 500 метрів, тому при зазначених тілесних ушкодженнях ОСОБА_3 міг пройти від домоволодіння ОСОБА_2 до місця смерті біля кладки. Доповнив, що для утворення тілесних ушкоджень, які малися у ОСОБА_3 достатньо було нанести два удари з одним падінням на назад.

Допитаний в судовому засіданні, без участі підсудного в присутності педагога та опікуна малолітній ОСОБА_23  27.06.2004 року, який на даний час проживає в прийомній сім’ї в зв’язку з позбавленням матері батьківських прав, суду пояснив, що він грався на вулиці, а мама спала. Потім прийшов дядя ОСОБА_18 та зайшов до хати. Потім прийшов папа та почав бити дядю ОСОБА_18, а мама кричала на папу, щоб він не бив. Дядя впав і папа почав йому ламати ногу. Потім папа повіз дядю ОСОБА_18 на тачці до кладки та з кладки кинув його у воду, він казав папі, щоб той не кидав дядю ОСОБА_18 у воду, але він кинув.

Педагог, представник служби у справах дітей Долинської РДА в присутності, якого допитувався малолітній ОСОБА_24 суду пояснив, що малолітній  ОСОБА_23 при допиті не фантазував, але враховуючи, що на час події йому було 3 роки 4 місяці, він міг і неправильно сприйняти факти навколишньої дійсності.

    За таких підстав суд не приймає до уваги та не може покласти в основу вироку показання малолітнього ОСОБА_23, оскільки враховуючи його вік та психологічний розвиток він міг неправильно сприймати обставини навколишнього світу, а сприйняті обставини внаслідок проходження значного проміжку часу могли в пам’яті трансформуватись з урахуванням особливостей дитячої психіки. Вказані свідчення не встановлюють жодних фактичних обставин якими б підтверджувалося інкриміноване підсудному звинувачення.  Показання малолітнього свідка, не можуть бути визнані судом достовірним доказом звинувачення, відповідно до ст.65 КПК України, а тому на показання вказаного свідка орган досудового слідства посилається безпідставно, і такі показання підлягають виключенню з доказів звинувачення, в силу недостовірності в матеріалах справи такого джерела доказу. При цьому, суд керується основними засадами кримінального судочинства, згідно яких: 1) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; 2)суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом - допустимість доказів; 3)достовірними є докази, які встановлюють дійсні фактичні обставини у справі; 4)докази повинні бути достатніми для встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують звинувачення та інші обставини, які мають значення для встановлення істини по справі; 5)доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; 6)обов'язок доведення вини законом покладено на органи досудового слідства та звинувачення.

    Допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що працює в Долинському РВ УМВС. З 13.11.2006 по 13.06.2009 року працював на посаді дільничного інспектора міліції, в його обслуговування знаходилось с. Олександрівка Долинського району. 29.10.2007 року до райвідділу надійшло повідомлення, що можливо скоєно вбивство ОСОБА_3. Він разом з начальником ДІМ ОСОБА_26 та слідчим Меделяном Д.В. виїздили для огляду на місце події. В домоволодінні ОСОБА_2 на тачці, яка стояла біля погребу, навпроти входу в хату на відстані близько 3 м., була кров, яка знаходилась в одному з вуглів тачки. Від цього місця до містка через струмок, де знаходився труп ОСОБА_3, також йшли каплі крові, які були близько розміщені та не характерні для людини, яка йде. Біля трупу на містку та на кілку також знаходились сліди крові. Кілок був шириною близько 5 см. зрізаний навскоси, стирчав біля кладки, на відстані близько 1,5 метра над водою, та близько 20-30 см. над рівнем кладки, точні дані він не пам’ятає, оскільки пройшло понад двох років. Вказаний кілок спиляли, точно хто не пам’ятає, та передали слідчому, де знаходиться кілок він не знає. Безпосередньо він дізнання по вказаній справі не проводив, будь-яких документів не складав та не підписував, доручення слідчого не виконував, участі у проведенні слідчих дій не брав.

    Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Вранці 29 жовтня 2007 року він перебував у домоволодінні своєї сестри, яка проживає поруч до нього прийшла ОСОБА_3 та повідомила, що її сина ОСОБА_3 вбили та втопили. Він сказав їй залишитись з його дітьми та викликати міліцію, а сам пішов до місця виявлення трупу з метою розібратися. Труп ОСОБА_3 лежав біля кладки по ходу стежки, на животі до половини занурившись у струмок витягнувши праву руку вперед, в той час, як нова кладка через струмок знаходилася трохи лівіше. Біля трупу на кладці вже сидів син співмешканки ОСОБА_3 - ОСОБА_19, на кладці та на стовпчиках біля неї він не бачив п’ятен крові, також не бачив видимих ушкоджень на трупі. Стовпчики від старої кладки знаходились дальше від місця розташування трупу. Доповнив, що коли він пішов далі, побачив, що  від трупу по стежці в напрямку від вулиці Колгоспна до кладки вниз на відстані приблизно 10 см. одна від одної розташовані краплі крові, оскільки його будинок та будинок сестри розташований від цієї стежки вправо, а будинок підсудного вліво, він вліво не ходив.

    Свідок ОСОБА_12 пояснила, що проживає поруч з підсудним, може охарактеризувати його з негативної сторони, оскільки він не працює, зловживає спиртними напоями, постійно б’є свою співмешканку,  вчиняє дрібні крадіжки у сусідів. З приводу смерті ОСОБА_3 може пояснити, що в день виявлення трупу, точної дати не пам’ятає, від двору ОСОБА_2 і по вулиці до повороту на кладку, вона бачила краплі крові, які розташовувались одна від одної на відстані близько 50 см. точно не пам’ятає, так пройшло багато часу. В двір ОСОБА_2 вона не заходила та чи були сліди крові не може пояснити. Доповнила, що ОСОБА_2 лише один рік тримав курей, коли точно не пам’ятає.

    Допитаний за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що деякий час у 2007 році працював з покійним ОСОБА_3 в м.Долинська на станції технічного обслуговування, яка належить ОСОБА_28. Він працював слюсарем на шиномонтажі, а ОСОБА_3 будував кришу в одному з приміщень. Дійсно в цей час у ОСОБА_28 вкрали електродриль, але те, що це вкрав ОСОБА_3 ніхто не довів. Будь яких нарікань чи погроз з цього приводу до ОСОБА_3 не було, і він навіть після цього деякий час продовжував працювати на станції.

    Враховуючи показання свідка ОСОБА_27, як достовірні, суд не приймає до уваги свідчення підсудного ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 побили невідомі особи з м. Долинської, за те, що він під час роботи у них вкрав електродриль. Свідчення підсудного в цій частині суд  визнає  такими, що  не  відповідають  дійсності  і  направленні  на  уникнення  відповідальності  за  скоєне.  

    Допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що працює в Долинському РВ УМВС на посаді слідчого з 11.01.2002 року. 29.10.2007 року до райвідділу надійшло повідомлення, що можливо скоєно вбивство ОСОБА_3. Він разом з слідчо-оперативною групою виїздив для огляду на місце події, також при огляді був присутній прокурор району та начальник Долинського РВ УМВС України в області. В домоволодінні ОСОБА_2 на тачці, яка стояла на подвір’ї була кров, яка знаходилась в одному з вуглів тачки. Від цього місця до містка через струмок, де знаходився труп ОСОБА_3, також йшли каплі крові, які були близько розміщені на різній відстані одна від одної. Біля трупу на містку та на кілку також знаходились сліди крові. Кілок був шириною близько 5 см. зрізаний навскоси, стирчав біля кладки, відстань від води та від кладки він не пам’ятає, оскільки пройшло понад двох років. Вказаний кілок спиляли, точно хто не пам’ятає, де знаходиться кілок він не знає, оскільки він був втрачений при транспортуванні. Безпосередньо він спочатку відмовив в порушенні кримінальної справи, оскільки згідно попередньої довідки судово-медичного експерта Долинського відділення Кіровоградського облбюро СМЕ смерть ОСОБА_3 настала в результаті механічної асфіксії через утоплення. В подальшому отримав від начальника міліції ОСОБА_30 висновок експерта про причини та локалізацію тілесних ушкоджень та відразу порушив кримінальну справу.  Де до цього часу знаходився висновок він не може пояснити. Доповни, що труп ОСОБА_3 лежав у струмку з нахилом головою до низу, на трупі в області голови були виявлені зовнішні тілесні пошкодження, оскільки на одязі була кров вважає, що кров могла стікати з голови на светр та одяг при вертикальному розташуванні тіла потерпілого. В подальшому в зв’язку з тим, що він пішов у відпустку справ була передана для розслідування слідчому Докієнку Ю.А..

      Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що  з серпня 2005 року працює в Долинському РВ УМВС на посаді слідчого. В його провадженні знаходилась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України. Вказана кримінальна справа була порушена слідчим Меделяном Д.В. після скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Коли йому передавалася кримінальна справа будь-яких речових доказів з нею не було. Всі матеріали та документи зібрані по справі підшиті до неї та зроблено відповідний опис документів.

    Оголошеними  в  судовому  засіданні:

Протоколом огляду місця події від 29.10.2007 року, в ході якого, що проведено огляд берега між вулицями Колгоспна та Кірова в с. Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області, де виявлено труп ОСОБА_3, який лежить на правому боці, голова занурена у воду. Схемою та фототаблицею до протоколу (т.2, а.с.3-11).

      Протоколом огляду місця події від 22.07.2009 року, в ході якого, що проведено огляд домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване по вул. Колгоспна - 71 с. Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області в ході якого проведено вилучення візка. Також оглянуто територію по ходу руху ОСОБА_3 з подвір’я домоволодіння ОСОБА_2 до місця виявлення його трупа, яке розташоване на відстані 204 метрів від домоволодіння. Фототаблицями до протоколу (т.2, а.с.61-66).

      Висновком судово-медичної експертизи трупа №205-А від 10.09.2009 року, у висновку якої вказано, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок: перелому своду - основи черепа, забій мозку. На тілі ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: в ділянці нижньої губи праворуч припухлість та крововилив, перелом спинки носа, крововиливи під обома очима, в правій скроневій ділянці відразу за правим вухом лінійна рана 2см. з відносно рівними осадженими краями та тканевими перетинками в глибині, раньовий канал до кісток черепа. Забій задньо - бокової поверхні шиї, перелом своду - основи черепа, забій мозку – ці тілесні ушкодження утворилися незадовго до смерті (хвилини) пов’язані з настанням смерті прямим причинно-наслідковим зв’язком та відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень відносно живої особи. Вони утворилися від ударної дії предметом з обмеженою травмуючою поверхнею можливо кулаком. Ушкодження в правій скроневій ділянці відразу над правим вухом лінійна рана 2см. з відносно рівними осадженими краями та тканевими перетинками в глибині, раньовий канал до кісток черепа, перелом своду - основи черепа, забій мозку, забій задньо - бокової поверхні шиї ймовірно утворилися при падінні назад з додатковим прискоренням, спричиненим ударами в обличчя та падінням на виступаючи предмети. ОСОБА_3 нанесено не менше 2 ударів в обличчя з наступним падінням назад. Смерть ОСОБА_3 настала між 19.00 та 22.00 год. 28.10.2007 року. Всі тілесні ушкодження спричиненні при життєво. Виходячи з протоколу огляду місця події, враховуючи положення трупу, відсутність навколо виступаючих предметів об які можна отримати вищеописану рану на голові, плями бурого кольору, схожі на кров, по ходу містка через струмок - місце виявлення трупу не є місцем нанесення ушкоджень, та враховуючи відсутність судово-медичних ознак переміщення трупу після смерті - місце виявлення трупу є місцем настання смерті. В момент нанесення ударів в обличчя потерпілий на нападник ймовірно стояли один навпроти одного. Ушкодження на обличчі не мають індивідуальних ознак предмету, що їх нанесли, рана в правій скроневій ділянці голови згідно даних судово-криміналістичного дослідження утворилась « від одноразової ударної дії предметом з обмеженою травмуючою поверхнею з близькою до прямокутної ударяючою частиною розмірами 22мм. х 19мм., що діяла під кутом. Отримання подібної рани на голові при падінні на рівне бетонне покриття малоймовірне. Враховуючи відсутність грубого порушення речовини головного мозку, потерпілий в період від настання ушкоджень до настання смерті міг виконувати активні дії. (т.2, а.с.83-85).  

      Протоколом проведеного відтворення обстановки та обставин події від 20.07.2009 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 знаходячись в домоволодінні по вул. Колгоспна 71, с. Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області повідомила та показала, місце де знаходився на подвір’ї домоволодіння металевий візок на який впав та вдарився головою ОСОБА_3. Вказавши на лівий край візка повідомила що саме на нього  ОСОБА_3 впав головою та вдарився. Фототаблицями доданими до протоколу (т.2, а.с.58-60).

    Протоколом проведеного відтворення обстановки та обставин події від 21.07.2009 року, в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 добровільно в присутності понятих знаходячись в домоволодінні по вул. Колгоспна 71, с. Олександрівка, Долинського району, Кіровоградської області повідомив та показав, що знаходячись в будинку він вперше вдарив ОСОБА_3, після чого вийшли на подвір’я де ОСОБА_2 вказав на місце, де проходила сутичка між ним та ОСОБА_3 в ході якої він наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3. Також  вказав, що ОСОБА_3 після удару впав задньою частиною тіла на тачку. Фототаблицями доданими до протоколу (т.2, а.с.136-146).

          Висновком додаткової судово-медичної експертизи №205-Д від 10.09.2009 року, у висновку якої вказано, що тілесні ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_3 могли утворитися за обставин на які вказує обвинувачений ОСОБА_2 під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події, та за обставин на які вказує свідок ОСОБА_10 під час проведення з нею відтворення обстановки та обставин події(т.2, а.с.90-91).

    Висновком медико-криміналістичної експертизи №159 від 04.09.2009 року, у висновку якої вказано, що на ділянці шкіри правої скроневої області трупа ОСОБА_3 виявлено пошкодження, у вигляді забійної рани, яка виникла в результаті одноразової дії твердого тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, близькою до неправильної прямо-кутової форми, розміром близько 22х19 мм. в межах шкіряного препарату. Контактуюча частина травмуючого предмету діяла під деяким кутом відносно поверхні ділянки шкіри. Індивідуальні особливості контактуючої частини травмуючого предмету не відобразилися. Пошкодження на ділянці шкіри голови могли виникнути в результаті травмуючої дії площини кута в куті рами    наданого візка (т.2, а.с.109-115).

           Висновком амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №428 від 28.07.2009 року, в акті якої вказано, що в ході проведення експертизи ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому правопорушенні визнає частково: «Вбивати я його не збирався». ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. У відношенні інкримінуємих йому дій слід вважати осудним. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 під час дослідження показав середній рівень інтелекту, середній рівень пам’яті та особової тривожності, мислення по логічному типу, емоції адекватні, емоційний фон настрою знижений, гіпертивний тип розвитку особистості, середній рівень              фізичної та косвеної агресивності та нервово-психічної стійкості. ОСОБА_2 на момент скоєння правопорушення в стані фізіологічного афекту не знаходився (т.2, а.с.177-179).

      Висновком наркологічної експертизи №629 від 18.08.2009 року, в висновку якої вказано, що ОСОБА_2 страждає психічно поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Постійне вживання, потребує лікування, яке  йому не протипоказане (т.2, а.с.183).

    Речовими доказами оглянутими та прилученими до справи: металевий візок – зданими на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Долинському РВ УМВС України в області (т.2,  а.с.67-68,117).

Аналізуючи  всі  зібрані  по  справі  докази  та  оцінюючи  їх  в  сукупності ,  суд  приходить  до  висновку ,  дії  ОСОБА_2 по епізоду ухилення від відбування покарання вірно кваліфіковані за ст. 389 ч.2 КК України та містять  склад  злочину за  ознаками  скоєння  ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

 В той же час,  суд  приходить  до  висновку ,  що дії підсудного ОСОБА_2 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень зі ст. 121 ч.2 КК України  слід перекваліфікувати на ст.  119 ч. 1  КК  України  за  ознаками    скоєння вбивства, вчиненого через необережність. Суд вважає, що його дії були направлені на нанесення ОСОБА_3 ударів в область обличчя від яких потерпілий отримав легкі тілесні ушкодженнях, що підтверджується висновками експертиз та показаннями судово-медичного експерта даними в судовому засіданні. А безпосередньою причиною смерті потерпілого є відкрита черепно-мозкова травма: перелом своду – основи черепа, забій мозку, які утворилися внаслідок падіння потерпілого та вдару його головою об металеву частину візка, що достовірно підтверджується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказами. А саме свідченнями підсудного та свідка ОСОБА_10, даними в ході відтворення обстановки та обставин події, висновком медико-криміналістичної та ряду судово-медичних експертиз. Тобто в даному випадку психічне ставлення (форма вини) підсудного до вказаних наслідків у вигляді смерті було у вигляді необережності, а саме злочинної недбалості – коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, але повинна була і могла їх передбачити.

    Вирішуючи питання про зміст умислу ОСОБА_2, суд виходить з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, враховуючи засоби і знаряддя останнього, причини припинення злочинних дій, стосунки потерпілого і підсудного та їх поведінку, яка передувала злочину.

    Як вбачається з матеріалів справи, і на стадії розслідування і в судовому засіданні підсудний, визнаючи частково факт нанесення потерпілому ударів, стверджував, що не мав умислу нанести тяжкі тілесні ушкодження або вбивати останнього.

    Ці твердження підсудного не спростовуються показаннями свідків, а матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 мав намір нанести тяжкі тілесні ушкодження або вчинити вбивство.

    Між тим з матеріалів справи вбачається, що підсудний та потерпілий знаходились у стані алкогольного сп'яніння. Показання ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 першим наніс удар кулаком в ділянку голови, підтверджується матеріалами досудового слідства і в судовому засіданні не спростовані. Такі дії потерпілого були розцінені підсудним, як образливі, крім того ОСОБА_3 перед цим тягнув роздягнену співмешканку підсудного з дивану, що і викликали з боку підсудного відповідну реакцію, яка вилилась в те, що ОСОБА_2 наніс потерпілому два удари в область обличчя .

          Суд  критично  ставиться  до  свідчень  підсудного  ОСОБА_2 про  можливу причетність, щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 інших людей, автомобілі яких, зі слів підсудного, їздили вночі біля двору підсудного або людей з м. Долинська, які розшукували потерпілого в зв’язку з викраденим дрилем.  Вказані свідчення суперечать  свідченням  свідків, в тому числі даними під час відтворення обстановки та обставин події, показання  яких  відповідають всьому  розвитку  подій  є  узгодженими  між  собою  та  відповідають  обставинам  справи та свідченням самого підсудного даними під час відтворення обстановки та обставин події, а також висновкам ряду судово-медичних експертиз.  Свідчення підсудного в цій частині суд  визнає  такими , що  не  відповідають  дійсності  і  направленні  на  уникнення  відповідальності  за  скоєне та вважає ці покази такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи і є способом захисту підсудного.  Крім того ця версія у підсудного виникла лише в ході судового слідства, так як під час досудового засідання підсудний давав інші покази.

    Сукупність усіх доказів у справі свідчить про те, що, завдаючи       ОСОБА_3 удари руками в область  обличчя, ОСОБА_2 передбачав та свідомо допускав, що від його злочинних дій можуть бути спричиненні легкі тілесні ушкодження, однак тяжкі тілесні ушкодження, а також  смерть потерпілого не охоплювалась умислом підсудного і що до цього наслідку його вина є необережною.

    Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» - у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК. Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків та наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Такі дії, залежно від змісту суб’єктивної сторони злочину, повинні кваліфікуватись як убивство через необережність.

Чинна судова практика визначає, що якщо необережне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, кваліфікується за ст. 119 КК України, як вбивство через необережність.

За таких підстав дії підсудного необхідно перекваліфікувати з ст.121 ч.2 на ст.  119 ч.  1  КК України,  оскільки  в даному випадку має місце  склад  злочину,  за  ознаками  скоєння  вбивства, вчиненого через необережність.

          Також суд  критично  ставиться  до  свідчень  підсудного про те, що сільський голова та працівник сільської ради його оговорюють, так як не відмічали йому половину з відпрацьованих днів та, що йому всього залишилось відробити близько 10 годин, оскільки вони суперечать письмовим доказам дослідженим по справі, свідченням  свідків, показання  яких  відповідають  всьому  розвитку  подій  є  узгодженими  між  собою  та  відповідають  обставинам  обвинувачення. Свідчення підсудного  суд  визнає  такими, що  не  відповідають  дійсності  і  направленні  на  уникнення  відповідальності  за  скоєне .  

При  обранні  міри  покарання  суд  враховує  характер  і  ступінь  суспільної  небезпечності  скоєного  злочину ,  особу  винного  і  обставини  справи .  

  Підсудний  скоїв два злочини – умисний злочин середньої тяжкості під час відбування покарання за попередній злочин  та необережний злочин середньої тяжкості,  від якого настали тяжкі  наслідки, що передбачено диспозицією статті закону,  вину  у скоєному не визнав,  завдані матеріальні збитки не відшкодував,  не  працює,  співмешкає, має на утриманні малолітню дитину,  негативно характеризується  за  місцем  проживання , будучи раніше  неодноразово судимим на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини.

Обставиною ,  що  обтяжує  відповідальність  підсудного, відповідно до ст. 67 КК України  суд  визнає,  вчинення  злочину  особою ,  що  перебуває  у  стані  алкогольного  сп’яніння та рецидив злочину.

Обставин ,  що  пом’якшують  відповідальність  підсудного, відповідно до ст. 66 КК України,  судом не встановлено .  

    В ході дослідження особи підсудного встановлено, що ОСОБА_2 страждає психічно поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, постійне вживання. Потребує лікування, яке йому не протипоказане. В момент скоєння правопорушення та в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки. Застосування заходів медичного характеру не потребує. За місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий за корисливі злочини, судимість не погашена, свою вину не визнав не розкаявся в скоєному. Тобто залишається особою, яка небезпечна для суспільства та не бажає ставати на шлях виправлення.

З  урахуванням  викладеного,  пом’якшуючих  та  обтяжуючих  обставин,  особи  винного,  який  раніше    притягувався  до  кримінальної  відповідальності  та  скоїв  злочин, передбачений ст. 119 ч.1 КК України  в  період  умовно-дострокового  звільнення  від покарання, а злочин передбачений ст. 389 ч.2 КК України в період відбуття покарання - суд  вважає,  що  виправлення  та  перевиховання  підсудного  можливе  лише  за умови  ізоляції  його  від  суспільства з призначенням за ст. 119 ч.1 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, а за ст. 389 ч.2 КК України у вигляді арешту.  В той же час у суду немає підстав для приєднання покарання за вироком Долинського  районного  суду від 23.01.2007 року, оскільки постановою вказаного суду від 07.02.2008 року ОСОБА_2  звільнений від покарання за цим вироком, так як у суду на той час не було даних про скоєння нового злочину(т.2, а.с. 220).   Постанова набрала законної сили та не оскаржена.

Підстав для застосування ст.ст. 69,75 УК України судом не встановлено.

На  підставі ст. 70 ч.1 КК  України  до  призначеного  підсудному  покарання  у вигляді позбавлення волі слід шляхом повного складання покарань слід приєднати покарання у вигляді арешту.  При  цьому ,  застосовуючи  правила  ст.  72  ч.  1  п.  а)  КК  України  слід  перерахувати  покарання  у вигляді арешту - на  позбавлення  волі  з  розрахунку  1  дню  позбавлення  волі  відповідає  1  день арешту.

    При вирішенні цивільного позову потерпілої про відшкодування матеріальних витрат на поховання суд знаходить його обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню , оскільки підсудний в судовому засіданні не оспорював розмір витрат понесених на поховання. Шкода заподіяна внаслідок необережних злочинних дій підсудного, та знаходиться в прямому - причинному зв’язку з його діями. Таким чином, відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України, з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_14  підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 1500 грн.

Судових  витрат  по  справі  не  має .

Речові  докази  - металевий візок, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Долинського РВ УМВС, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України слід передати за належністю власнику ОСОБА_10 (а. с. 56,67-68,117).

 Керуючись  ст.  ст.  323, 324  КПК  України ,  суд , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати  винним і  призначити  покарання:

-  за  ст.  119  ч.  1  КК  України  у  вигляді  5  ( п’яти)  років  позбавлення  волі ;

-  за  ст. 389  ч.2 КК України у вигляді 6 місяців арешту.

    На  підставі  ст.70 ч.1  КК  України  до  призначеного  покарання  у вигляді позбавлення волі слід,  шляхом повного складання покарань,  приєднати   покарання у вигляді арешту.  При  цьому ,  застосовуючи  правила  ст.  72  ч.  1  п.  а)  КК  України  слід  перерахувати  покарання  у вигляді арешту - на  позбавлення  волі,  з  розрахунку  1  дню  позбавлення  волі  відповідає  1  день арешту та  остаточно  призначити  покарання  5 (п’ять) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі .

    Міру  запобіжного  заходу – утримання під вартою, залишити  в  силі до  вступу  вироку  в  законну  силу.

    Речові  докази  - металевий візок відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України передати за належністю власнику ОСОБА_10 (а.с. 56,67-68,117).

    Строк відбування покарання рахувати з  20  липня 2009 року.

    Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 завдані матеріальні збитки в сумі 1500 грн..

    Вирок  може  бути  оскаржений  в  апеляційному  порядку  протягом  15  діб  з  моменту  його проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же термін з дня отримання копії вироку.

Головуючий  суддя:

Копія: вірно.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                                      ОСОБА_32