ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
07 червня 2006 р. |
№ 44/243 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 8 серпня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі Господарського суду Донецької області № 44 /243 за позовом Об'єднання “Донецькпродторг”, м. Донецьк, до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дзержинськ, про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
Об'єднання “Донецькпродторг” -Костенко І.А. (дов. від 05.06.2006 № 242);
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року позивач - Об'єднання “Донецькпродторг” пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 9 000 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 266 грн. 92 коп. та 9 015 грн. 34 коп. штрафу.
Вказував, що на підставі укладеного між ним та відповідачем договору на постачання товару з відстрочкою платежу № НОМЕР_1 за товаротранспортними накладними поставив відповідачеві товару на суму 9 855 грн. 34 коп.
Посилаючись на часткову сплату відповідачем вартості товару в сумі 855 грн. 34 коп. та відмову від погашення решти боргу, позивач просив стягнути на його користь з останнього 9 000 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, 266 грн. 92 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання та 9 015 грн. 34 коп. штрафу за порушення зобов'язання, передбаченого п. 5.2 Договору.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 8 серпня 2005 року ( суддя Мєзєнцев Є.І.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 18 263 грн. 27 коп. боргу та судові витрати.
Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару та виникнення у останнього зобов'язання по сплаті боргу за отриманий товар та штрафу в розмірі 100 % його вартості.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року (колегія суддів у складі: Дзюба О.М.- головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення та постанову з підстав їх невідповідності до вимог норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Заслухавши доповідача, представників позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з укладеного між сторонами договору на постачання товару з відстрочкою платежу № НОМЕР_1, який за своєю природою є договором поставки, що регулюється положеннями ст. 712 ЦК України , та відповідно до умов якого 20 та 26 травня позивач -постачальник за товаротранспортними накладними поставив відповідачеві -покупцеві товар на суму 9 855 грн. 34 коп., а відповідач, в порушення умов п. 3.3 Договору не сплатив протягом 5-ти днів з моменту одержання товару його вартість в повному обсязі та не погасив на вимогу позивача заборгованість в сумі 9 000 грн.
Згідно положень ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 5.1, 5.2 Договору сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми вартості отриманого товару та штрафу за прострочення платежу понад 30 днів розмірі 100% від несплаченої суми вартості отриманого товару.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, і виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем умов договору поставки товару, у останнього виникло зобов'язання щодо сплати боргу за отриманий по договору товарів сумі 9 000 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов2язання в сумі 263 грн. 27 коп. за період з дня виникнення права вимоги до 28 червня 2005 року та штрафу в сумі 9 000 грн., що передбачений п. 5.2 договору поставки.
Дані висновки суду відповідають наведеним вимогам закону та ст. 549 ч. 3 ЦК України, ґрунтуються на матеріалах справи та підтверджені наявними у справі доказами, зокрема товаротранспортними та податковими накладним, прибутковими касовими ордерами, що підтверджують факт передачі позивачем відповідачем товару, прийняття товару останнім та часткову сплату вартості отриманих матеріальних цінностей.
З заведеними висновками правильно погодився суд апеляційної інстанції розглядаючи справу в апеляційному провадженні та підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків суду щодо наявності боргових зобов'язань покупця перед постачальником товару та посилання на погашення відповідачем вартості товару не відповідають встановленим судами обставинам і тому їх належить залишити поза увагою.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести в суді ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом встановлено, що відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження цих доводів та тверджень про невідповідність договору поставки до вимог закону, тому доводи скарги про здійснення плати за отриманий товар та про наявність підстав вважати договір оформленим неналежним чином слід вважати безпідставними.
З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання на порушення судами вимог норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі № 44 /243 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська