Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2010 р. Справа № 04/618-05
Колегія суддів у складі
головуючого судді Шепітько І.І., судді Білоконь Н.Д., судді Терещенко О.І.
при секретарі Шубіній Ю.Є.
за участю
прокурора – Бєлашова А.М., посвідчення № 198 від 29.09.2008 року
та представників:
позивача – Межирицького А.О. за дорученням № 2535/9/10-035 від 04.06.2009 року
1-го відповідача – не з’явився
2-го відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№3938Х/1-32) та апеляційне подання прокурора (вх.№3873Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року у справі
за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
до 1. Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
2. Малого приватного підприємства «Ліссервіс», м. Луганськ
про визнання угод недійсними
при участю прокуратури Харківської області
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2009 року (суддя Григоров А.М.) в позові відмовлено.
Позивач з рішення господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Прокурор подав апеляційне подання, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
1-й та 2-й відповідачі відзив на апеляційну скаргу та апеляційне подання не надали, у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій, просила визнати недійсними договори купівлі-продажу соняшника № 78 від 10.03.2004 року № 79 від 15.03.2004 року на загальну суму 1577500 грн., в т.ч. ПДВ 262916,67 грн., укладені між Малим приватним підприємством «Ліссервіс»та суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3, на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України. Стягнути з МПП «Ліссервіс»на користь СПДФО ОСОБА_3 кошти в сумі 1577500 грн. Стягнути СПДФО ОСОБА_3 в доход держави отриманий від МПП «Ліссервіс»за угодами № 78 від 10.03.2004 року № 79 від 15.03.2004 року соняшник загальною вартістю 1577500 грн.
31 січня 2006 року позивач подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просив визнати недійсними господарські зобов’язання сторін по договорам купівлі-продажу соняшника № 78 від 10.03.2004 року № 79 від 15.03.2004 року на загальну суму 1577500 грн., в т.ч. ПДВ 262916,67 грн., укладені між Малим приватним підприємством «Ліссервіс»та суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3, на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України. Стягнути з МПП «Ліссервіс»на користь СПДФО ОСОБА_3 кошти в сумі 1577500 грн. Стягнути СПДФО ОСОБА_3 в доход держави отриманий від МПП «Ліссервіс»за угодами № 78 від 10.03.2004 року № 79 від 15.03.2004 року соняшник в кількості 980 тн загальною вартістю 1577500 грн. (т. 1, а.с. 53).
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2003 року виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова зареєстровано суб’єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_3, яка після вступу в шлюб змінила прізвище на ОСОБА_3 про що свідчить довідка Міського відділу реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції № 1277 від 06.11.2004 року (т. 1, а.с. 78).
Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства першим відповідачем, проведеною ДПІ у Московському районі м. Харкова було встановлено, що 10.03.2004 р. між СПДФО ОСОБА_3 та МПП «Ліссервіс», м. Луганськ був укладений договір № 78 купівлі-продажу соняшника на загальну суму 738000 грн.
На виконання умов договору, МПП «Ліссервіс» продало, а СПДФО ОСОБА_3 прийняла і оплатила готівкою соняшник згідно з податковими накладними: № 73 від 09.03.2004 р. на суму 328000 грн. (в т.ч. ПДВ - 54666,67 грн.) та № 74 від 10.03.2004 р. на суму 328000 грн. (в т.ч. ПДВ - 54666,67 грн.) та видатковими накладними № 70 від 09.03.2004 р. та № 71 від 10.03.2004 р.
Розрахунок за придбаний соняшник 1-й відповідач здійснив готівкою за прибутковими касовими ордерами № 70 від 09.03.2004 р. та № 71 від 10.03.2004 р. на суму 328000 грн. кожний.
15.03.2004 р. між СПДФО ОСОБА_3 та МПП «Ліссервіс» був укладений договір № 79 купівлі-продажу соняшника на суму 839500 грн.
На виконання договору МПП «Ліссервіс»передавав, а СПДФО ОСОБА_3 прийняла і оплатила готівкою соняшник згідно з податковими накладними: № 79 від 15.03.2004 р. на суму 335800 грн., в т. ч. ПДВ 55966,67 грн., № 81 від 16.03.2004 р. на суму 319010 грн., в т. ч. ПДВ 53168,33 грн. та № 84 від 17.03.2004 р. на суму 183290,00 грн., в т.ч. ПДВ 30548,33 грн. та видатковими накладними № 76 від 15.03.2004 р., № 77 від 16.03.2004 р. та № 79 від 17.03.2004 р. на аналогічні суми. Оплата здійснювалася готівковими коштами згідно з прибутковими касовими ордерами № 76 від 15.03.2004 р. на суму 335800 грн., № 77 від 16.03.2004 р. на суму 319010грн. , № 79 від 17.03.2004 р. на 183290 грн.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, МПП «Ліссервіс»зареєстровано управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 02.07.2003 р., про що 21.07.2003 р. зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 25370169Ю0043471.
Як платник податку 2-й відповідач перебував на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська. З 10.07.2003 року підприємство зареєструвалось платником податку на додану вартість.
При спробі позивача провести зустрічну перевірку 2-го відповідача на предмет взаємовідносин з СПДФО ОСОБА_3 було встановлено, що провести її немає можливості, оскільки МПП «Ліссервіс» до ДПІ не звітує з березня 2004 р., у зв'язку з чим рішенням господарського суду воно як юридична особа припинено, про що свідчить лист ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 14.11.2005 р. № 11245/23-2 (т. 1, а.с. 22).
Відповідно до довідки № 34216 від 03.07.2003 р. Луганського обласного управління статистики МПП «Ліссервіс» включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1, а.с. 19).
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.07.2005 р. У справі № 8/327 пн встановлено, що МПП "Ліссервіс" з 18.03.2004 р. не подає звіти про фінансово-господарську діяльність до податкової інспекції, в зв'язку з чим державна реєстрація МПП «Ліссервіс» скасована (т. 1, а.с. 23).
Як зазначає позивач, відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставою для припинення юридичної особи є неподання суб'єктом підприємницької діяльності протягом року до органів ДПС декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.
Тобто, вся діяльність останнього з моменту неподання податкової звітності даного підприємства є незаконною, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства. Зокрема, МПП «Ліссервіс» не мало права в березні 2004 р. укладати та виконувати договори купівлі-продажу соняшника з СПДФО ОСОБА_3 Проте, вказані договори укладено і виконано. Податки, які повинно було сплатити МПП «Ліссервіс» до бюджету при отриманні виручки від продажу соняшника не сплачені.
У зв'язку з ненадходженням до Державного бюджету сум податкового зобов'язання від продавця товару (робіт, послуг), бюджету, на думку позивача, спричинені збитки, що наносить матеріальні збитки інтересам держави, тому просить визнати недійсними господарські зобов'язання за договорами купівлі-продажу соняшника № 78 від 10.03.2004 року та № 79 від 15.03.2004 року на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з вказаної норми закону, МПП «Ліссервіс» є суб'єктом господарювання України, юридичною особою згідно із законодавством України, і набуло правоздатності.
Позивач посилається на те, що зобов'язання між відповідачами вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що МПП «Ліссервіс» не мало право укладати наведені договори, що податки по угоді не сплачені, МПП «Ліссервіс» відмовилося подавати податкову звітність. Але належних доказів наявності мети, яка завідомо суперечить інтересам України і суспільства, та невідповідності зобов'язань ст. 207 ГК України позивач суду не надав.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на протиправні дії і наявність протиправного умислу у МПП «Ліссервіс».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справі відсутні докази наявності у МПП «Ліссервіс»умислу на ухилення від сплати податків, на що посилається ДПІ. Єдиною підставою припинення державної реєстрації, відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 19.07.2005 року, є нездача звітності з 18.03.2004 року та лист ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, згідно з яким остання звітність МПП «Ліссервіс» надана за лютий 2004 р.
Колегія суддів також вважає, що вказане рішення не може бути доказом наявності обставин, на які посилається позивач в зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 207 ГК України протиправний умисел у одної із сторін повинен бути в момент укладання угоди.
Господарські зобов'язання, які просить визнати недійсними позивач, були укладені та виконувалися до 17.03.2004 р.
З урахуванням положень ст. 4 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» звітність за лютий 2004 здається у березні 2004 р.
Тобто у період укладання спірних господарських зобов'язань та їх виконання позивачем не надано доказів неналежного виконання з боку МПП «Ліссервіс»зобов'язань по обліку, сплаті податків та здачі податкової звітності.
Як вбачається з листа ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 11245/23-2 від 14.11.2005 р., МПП «Ліссервіс»не надало звітність за березень 2004 р. та за наступні періоди, проте відсутні докази того, що ненадання звітності пов'язане саме з ухиленням від сплати податків, а не в силу будь-яких інших, об'єктивних причин. Також, на думку колегії суддів, відсутні підстави вважати, що на момент укладання та виконання спірних господарських зобов'язань посадові особи МПП «Ліссервіс»завідомо мали намір не здавати звітність та ухилятися від сплати податків за березень місяць.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанці дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявність протиправного умислу у МПП «Ліссервіс» на момент укладання та виконання господарських зобов'язань, передбаченого ст. 207 ГК України. Стосовно СПД ФО ОСОБА_3 таких обґрунтувань та доказів позивачем також не надано.
Як свідчать матеріали справи на момент укладання зобов'язань та їх виконання відповідачі були наділені належною господарською компетенцією - знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних доказів, в тому числі рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них в наведений вище період укладання та виконання зобов'язань господарської компетенції, позивачем не надано.
Згідно зі ст. 43 ГПК України необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати достатність підстав для висновку щодо спрямованості діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладанні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Проте, позивачем та прокурором не надані суду докази на підтвердження тих фактів, на які вони посилалися в апеляційній скарзі та апеляційному поданні відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, апеляційна скарга позивача та апеляційне подання заступника прокурора не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача та апеляційне подання заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року у справі № 04/618-05 залишити без змін.
Головуючий суддя суддя Шепітько І.І.
судді Білоконь Н.Д.
Терещенко О.І.
Повний тест постанови підписаний 22 лютого 2010 року